Menu

Проект «Просуд» збирає інформацію про те, як працюють та на що живуть українські судді – Автомайдан

Презентація нового проекту Всеукраїнського об’єднання «Автомайдан» – «Просуд». УКМЦ, 14.07

Київ, 14 липня 2016 року – Проект Всеукраїнського об’єднання «Автомайдан» – «Просуд» – збирає та аналізує інформацію про суддів для активізації суспільства задля очищення судової системи. Вже є данні про 7766 суддів. Це, зокрема, декларації про майно та статки їх та їхніх родин, інформація про їхню професійну діяльність, тощо. Вся інформація береться з відкритих джерел. Відвідувачі також можуть надати свої дані про того чи іншого суддю, і її опублікують, якщо вона підтвердиться. Про це розповіла Катерина Бутко, ВО «Автомайдан», під час брифінгу в Українському кризовому-медіа центрі. «Всю інформацію, яку ми виявимо під час розслідування, і яка може говорити про корупційну діяльність того чи іншого судді, ми негайно надсилаємо в контролюючі органи такі як Національне антикорупційне бюро, Вища кваліфікаційна комісія та Вища рада юстиції», – пояснила вона.

Сергій Козьяков, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ), заначив, що під час оцінювання суддів для перевірки його/її статків комісія використовує їхні декларації, а також аналітичні записки НАБУ – інформацію з державних реєстрів про суддю та його/її родичів. При цьому судді дається право роз’яснити спірні питання по майну. У разі, якщо суддя не може цього зробити, проводиться додаткова перевірка. «Оцінювання – це була альтернатива вимогам «звільнити всіх», що могло б призвести до повного колапсу судової системи. Тоді держава просто не змогла б виконувати свої конституційні обов’язки з надання послуги з правосуддя», – нагадав пан Козьяков. Він також повідомив, що на початку жовтня розпочнеться конкурсний відбір на посаду судді Верховного суду України (ВСУ). «Це будуть до 200 посад, на які зможуть претендувати чинні судді, адвокати з відповідним стажем роботи та правники», – розповів він.

Віталій Шабунін, голова правління ГО «Центр протидії корупції», висловив думку, що по результатам формування складу ВСУ можна буде говорити, куди рухається реформа. «Наш громадський контроль та увага журналістів має бути такою сильною, щоб недемократична більшість [у ВККСУ] не могла не послухати тих чесних членів комісії, яких на сьогоднішній день меншість», – переконаний пан Шабунін.

Натомість Тетяна Козаченко, помічник міністра юстиції України, наголосила, що громадськість не проявляє достатнього інтересу до деталей процесу очищення судової влади. І хоча оцінювання суддів є повністю відкритим і за ним можна спостерігати в он-лайн режимі, асе ж таки мало громадян користуються цією можливістю. «Такі проекти [як «Просуд»] дисциплінують суддів, вони ще будуть думати чи готові вони при такій прозорості системи залишатися у ній. Вони [проекти з відкритості] також дають більше можливостей тим суддям, які хочуть працювати у нормальній системі з нормальними зарплатами і бути незалежними. Таким чином поступово змінюється система», – вважає пані Козаченко. Тетяна Суярко, суддя Господарського суду Харківської області, у свою чергу наголосила, що такі перевірки мають відбуватися у рамках закону, адже зараз циркулює багато неперевіреної інформації, або навіть просто відвертих «вкидів», від яких потім важко очистити інформацію.

Михайло Жернаков, експерт з судової реформи «Реанімаційного пакету реформ», вважає, що і НАБУ, і ВККСУ спроможні зібрати інформацію та приймати відповідальне рішення по тому чи іншому судді. «Але вони є органами державної влади і не можуть вийти за рамки повноважень і роботи те, що непередбачено законом. Це можуть робити громадські активісти. Водночас ці органи потребують інформації, яка може свідчити про недоброчесність суддів для прийняття справедливого рішення. Такі проекти як раз і спрямовані перекрити цей розрив», – пояснив він. Денис Бігус, програма «Наші гроші», додав, що проекту варто звертати увагу не лише на незаконні маєтки деяких суддів, а й на ті справи, через які вони з’явилися. «Кожний такий будинок судді – це не лише чотири поверхи цегли і мільйони гривень, це – ряд неправомірних рішень, які до нього призвели. Якщо ми перерахуємо ці гроші у конкретні людські долі, у втрату інвестклімату, то сума збитків буде набагато більше, ніж сама вартість будинку», – зазначив він.