Київ, 17 жовтня 2016 року – На сьогодні українське законодавство недостатньо досконале для того, щоб якісно врегулювати роботу Національної поліції. Заповнюючи ці «білі плями», важливо встановити такий баланс прав і обов’язків поліцейських, який би дозволив поліції діяти ефективно і забезпечив захист поліцейського, і, водночас, гарантував би дотримання прав громадян. Усі законодавчі ініціативи з даного питання бажано виносити на відкрите обговорення за участі представників влади, експертів від громадськості та нових патрульних поліцейських. Про це заявили учасники дискусії «Ефективність поліції і права громадян: пошук балансу у законодавстві» в Українському кризовому медіа-центрі.
Нацполіція ініціює зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та законів «Про дорожній рух» і «Про Національну поліцію»
Основна їхня мета – покращити ефективність роботи поліції і забезпечити кращий захист поліцейського. «Вони найближчим часом будуть подані до Верховної Ради, і, сподіваюся, підтримані народними депутатами», – зазначивВолодимир Жиденко, начальник правового департаменту Національної поліції України.
І. Пропозиції до Кодексу про адміністративні правопорушення
Пропонують посилити відповідальність за втечу із місця ДТП. «Ми хочемо розширити санкції аж до позбавлення прав керування транспортним засобом», – зазначив Володимир Жиденко.
Одна із основних новацій – прибрати вимогу про присутність двох повірених під час перевірки на стан алкогольного сп’яніння – щоб патрульні у нічний час могли одразу здійснювати перевірку з фіксацією на камеру і оформлювати протокол, не витрачаючи час на пошук повірених.
Пропонують також деталізувати механізм тимчасового затримання транспортного засобу, який перешкоджає дорожньому руху. «На даний час ця норма дуже розмита і не встановлює конкретних обставин, за яких він має бути евакуйований з місця стоянки», – пояснив Володимир Жиденко.
За певні види правопорушень, санкції за які передбачають адміністративне затримання, пропонують збільшити його термін до 24 годин, замість діючої норми про 3 години – «на випадок, коли особа перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння і може завдати шкоди собі або оточуючим». Володимир Жиденко пояснив, що ця ініціатива має покращити ефективність припинення правопорушень у випадку сімейного насильства: якщо правопорушника повертають додому через 3 години, все ще у нетверезому стані, є серйозний ризик повторення інциденту. Більш того, у вечірній та нічний час правопорушника не можуть одразу направити до суду для стягнення штрафу.
ІІ. Пропозиції до закону «Про дорожній рух»
Деталізують правила пред’явлення документів для огляду. «Ми хочемо прописати, щоб водій не пред’являв, а передавав дані документи – у зв’язку з тим, що на даний час ця норма трактується дуже широко. Наприклад, документами просто махають перед очима поліцейського і вважають, що вони їх пред’явили», – пояснив начальник правового департаменту Нацполіції. Крім того, пропишуть заборону для водія та пасажирів виходити з машини без дозволу поліцейського – як для безпеки людей, так і для безпеки самих поліцейських. «Коли поліцейський зупиняє авто за рух на червоне світло – він не може знати, хто за кермом – порядний громадянин, який відволікся і проїхав на червоне світло, чи особа, що знаходиться у розшуку і має вогнепальну зброю», – зазначив Антон Геращенко, народний депутат України,член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
ІІІ. Пропозиції до закону про Нацполіцію
Пропонують зобов’язати поліцейського реагувати на правопорушення незалежно від місцезнаходження та часу доби. «Поліцейський, навіть перебуваючи поза службою та не у формі, має припинити правопорушення, якщо став його свідком», – деталізував Володимир Жиденко. Також пропонують внести норму, що поліцейський має пред’являти громадянину своє посвідчення «у формі, що дозволяє ознайомитися з інформацією, викладеною у ньому». Впроваджують також систему ідентифікації захисного спорядження поліції підрозділів особливого призначення – для того, щоб у випадку перевищення повноважень з боку поліцейського його особу можна було ідентифікувати за відео.
Деталізують обставини і підстави для застосування спецзасобів. «Це робиться для того, щоб поліцейський мав право більш широко застосовувати спеціальні засоби, а не вогнепальну зброю», – зазначив Володимир Жиденко. Крім того, встановлюють строки зберігання відео із камер поліцейських і прописують право громадян знімати роботу поліції на камеру, якщо тільки це не перешкоджає виконанню службових обов’язків.
Також встановлюють додаткові підстави для зупинки транспортного засобу: поліція зможе зупинити авто на підставі повідомлення свідків того, що цей водій сів за кермо у нетверезому стані.
Правозахисники: ініціативи слушні, проте є застереження
Перше застереження стосується пропозиції здійснювати тест на алкогольне сп’яніння без повірених. На думку Бориса Малишева, доцента кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, експерта Реанімаційного пакету реформ, та Миколи Хавронюка, професора кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, директора з наукового розвитку і члена правління Центру політико-правових реформ, це може створити корупційні ризики. Микола Хавронюк нагадав, що ця норма свого часу з’явилася у законодавстві як запобіжник від зловживань з боку працівників ДАІ. Аналогічні ризики закладені у нормі про те, що громадянин має передати документи у руки поліцейському.
Микола Хавронюк додав, що бажано було б ввести кримінальну відповідальність поліцейського у вигляді кримінального проступку за перевищення меж необхідної оборони, що спричинило легкі і середньої тяжкості ушкодження. Зараз така відповідальність передбачається лише у разі завдання тяжких тілесних ушкоджень або смерті.
Водночас, правозахисники погодилися, що для захисту правоохоронців доведеться піти на певні поступки. «Серед людей, до яких поліція висуває вимоги, є і правопорядні громадяни, і правопорушники. Ми повинні трохи поступатися своєю свободою, якщо розуміємо, що від цього залежить безпека поліцейського – здоров’я дівчини чи хлопця, які несуть службу», – зазначив Микола Хавронюк.
Ініціативи народних депутатів: посилення відповідальності за образу поліцейського і непокору поліцейському
Член колегії МВС України, народний депутат України Мустафа Найєм повідомив, що на сьогодні підготували два законопроекти (альтернативний – ініційований народним депутатом Ігорем Луценком) про збільшення стягнень за образу поліцейського (до 15-30 неоподаткованих мінімумів) і злісну непокору поліцейському (до 30-40 неоподаткованих мінімумів), у тому числі – за нецензурну лайку. «Ми узгодили наш єдиний варіант, є порівняльна таблиця, і ми зараз її з юристами ще аналізуємо. Скоріше за все, ми відкличемо поточні законопроекти і подамо єдиний законопроект», – зазначив Мустафа Найєм.
Бажаний запобіжник – участь у дисциплінарних комісіях представників від громадськості
«Чим більше ми надаємо прав і повноважень поліцейським, тим більше ми маємо урівноважити ці права з їхніми обов’язками і відповідальністю за перевищення повноважень – не лише кримінальною, але й дисциплінарною. Важливо, щоб поліцейські комісії, які розглядають дисциплінарні правопорушення, мали у своєму складі представників громадськості і інших незалежних осіб, які могли б об’єктивно оцінити ситуацію», – зазначив Микола Хавронюк.
Володимир Жиденко зі свого боку зазначив, що у новому проекті дисциплінарного статуту, який наразі розробляють, якраз передбачено участь громадськості у дисциплінарних комісіях.
Необхідне постійне навчання поліцейських та роз’яснювальна робота із громадянами
На думку Євгена Крапивіна, експерта групи «Поліція під контролем», поліції необхідно напрацювати методичні рекомендації для патрульних, які детально регулюватимуть стандартні операційні процедури, такі як конкретні підстави для застосування спецзасобів, для поверхового огляду, алгоритм дій для кожної типової ситуації. «Проблема насамперед в оцінці ситуації поліцейським. (…) Тут насамперед важливе професійне навчання поліцейських, моделювання типових ситуацій, щоб у них у свідомості були відпрацьовані алгоритми», – зазначив Борис Малишев.
Мустафа Найєм додав, що усі нововведення бажано супроводжувати роз’яснювальною роботою із громадянами – щоб люди також добре знали свої права і обов’язки.
До обговорення законодавчих ініціатив потрібно залучати нових патрульних поліцейських
«Вони – ті, хто щодня мають справу з правопорушниками і порядними громадянами і реалізовують ці норми, тому нам важливо дослухатися до них», – зазначив Владислав Власюк, представник організації LeadOffice. Володимир Жиденко зазначив, що на сьогодні 90% патрульних – це нові люди, які раніше не працювали у системі.
Одна із найбільших проблем – інформаційний вакуум у комунікації між поліцією і громадськістю. Потрібен майданчик для відкритого обговорення
«Багато ініціатив Національної поліції зрозумілі, адекватні, але через те, що немає пояснення причин і мотивації, виникають хибні інтерпретації (…) про створення поліцейської держави чи презумпцію правоти поліцейського», – зауважив Мустафа Найєм. Таким майданчиком для обговорення міг би стати профільний комітет Верховної Ради або Національна поліція.
Він зазначив, що LEADOffice – Офіс підтримки реформи правоохоронних органів – сподівається стати модератором у цьому процесі як незалежний аналітичний центр та ініціювати нові законодавчі ініціативи, які стосуються внутрішніх нормативних актів і стратегічних документів. «Сподіваємося, ми станемо ефективним майданчиком для предметних експертних розмов, який допоможе поліції краще працювати на благо суспісльтва», – зазначив Владислав Власюк. Він додав, що Офіс відкритий до співпраці з іншими аналітичними центрами та громадськими організаціями.
Проблему нестачі кадрів у Нацполіції поступово вирішують
Володимир Жиденко повідомив, що зараз комісії здійснюють набір нових кадрів у Національну поліцію на заміну міліціонерам, які не пройшли переатестацію. Комісії створені у всіх областях, у 11-х вже розпочався набір. Він зазначив також, що найближчим часом навантаження на слідчих знизиться завдяки новому законопроекту щодо кримінальних проступків. «Певну категорію статей винесуть до поняття «кримінальний проступок», де буде простіша процедура і вона буде проходити швидше з моменту скоєння проступку до моменту притягнення до відповідальності», – пояснив він.