Завдання реформи екстреної медицини в Україні – забезпечити максимально скоординовані і професійні дії на всіх етапах «ланцюжка», від дзвінка у «швидку» до спеціалізованого відділу у лікарні. «Ми маємо докорінно змінювати наше бачення (як лікарів, так і громадян) поведінки лікарів, медичних працівників і майбутніх парамедиків на кожному з цих етапів. Ми маємо чітко визначити, що має відбуватися на місці, яким чином організовано виклик, як швидко приїжджає швидка, хто і що є всередині, що відбувається по дорозі, куди їде карета швидкої, хто її зустрічає і з чим в руках», – розповів Олександр Лінчевський, заступник міністра охорони здоров’я, під час громадського обговорення реформи в Українському кризовому медіа-центрі.
Така скоординована система вже успішно працює у багатьох розвинених країнах, зокрема у США. «На момент, коли привозять пацієнта, люди вже знають, де вони повинні бути і що робити. Це дозволяє швидко зрозуміти, що з людиною потрібно зробити і почати діяти, що у підсумку дозволяє досягти максимально позитивного результату із можливих», – зазначив Блейк Вандерлан, американський хірург, інструктор «Захисту Патріотів».
Завдання перше – належна підготовка усіх, хто опиняється на місці раніше за медиків
Першими на місці зазвичай опиняються водії, поліцейські або пожежники, тому вони повинні чітко знати, що робити із постраждалими до прибуття медиків. «Перші хвилини іноді бувають вирішальними. Статистика смертей демонструє, що цим етапом не можна нехтувати, інакше до лікарні пацієнт не доїжджає», – наголосив Олександр Лінчевський. «Вже затвердили курс першої допомоги, який проходитимуть поліцейські і пожежники», – повідомила Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я України. Вона зазначила, що ГО «Захист патріотів» вже проводила такі курси для поліції у Полтаві, Кременчуку, Харкові, Одесі, у Львові і у Києві, але тепер його впровадять як обов’язковий. Курс для водіїв ще розробляють, він триватиме 6 тижнів.
Завдання друге – модернізація диспетчерської системи, відсіювання непрофільних викликів
В ідеалі час приїзду швидкої до пацієнта має становити 4-8 хвилин. Для цього необхідно розширити мережу підстанцій та впровадити автоматизовану диспетчерську систему, яка дозволить відправляти на місце найближчу машину найоптимальнішим шляхом. «Міністерством вже внесені пропозиції до бюджету на наступний рік щодо додаткового фінансування оперативно-диспетчерської служби. У нас є серйозні заявки і ми будемо над цим працювати», – повідомив Олександр Лінчевський. Він додав, що у регіонах місцева влада часто сама ініціює вдосконалення диспетческої служби, не чекаючи команд згори.
Олександр Лінчевський зауважив, що із 9 мільйонів дзвінків, які «швидка» отримує за рік, 7 мільйонів не закінчуються виїздом. Щоб розвантажити диспетчерів, створять call-центри, куди люди зможуть звертатися за консультативною допомогою. Також для цього потрібно посилити первинну ланку медичної допомоги.
Завдання третє – модернізація карет «швидкої», підвищення кваліфікації
Третє завдання – покращити якість допомоги на етапі прибуття медиків і транспортування потерпілого до лікарні. Олександр Лінчевський повідомив, що вже внесли зміни до наказу щодо покращення екстреної медичної допомоги, який передбачає оновлення медикаментів і обладнання на «швидких» та протоколів надання допомоги до сучасних стандартів. Крім цього, проведуть перекваліфікацію персоналу. «Для цього розроблена 4-модульна програма перепідготовки фельдшерів та лікарів швидкої. Сподіваюсь, невдовзі вона буде затверджена», – зазначив заступник міністра. «Ніхто нікого не виганяє із роботи – ми лише прагнемо до вищого рівня надання допомоги, – наголосила Уляна Супрун. – Ми плануємо, щоб цей курс був обов’язковим для усіх лікарів, які працюють на «швидких» та у відділеннях невідкладних станів і які мають щось спільне із травмою. Такі курси у Європі, Штатах і Канаді проводяться постійно». Курс триватиме 4 тижні і закінчуватиметься таким самим іспитом, який складають західні парамедики. Такі курси ГО «Захист Патріотів» проводить вже більше 2 років, через них пройшли понад 250 лікарів.
Вужча спеціалізація: парамедик та екстрений медичний технік
«Ми вносимо зміни до класифікатора професій, створюючи і парамедика, і екстреного медичного техніка для того, щоб почати підготовку вузьких фахівців, які готуються від самого початку для цієї роботи», – зазначив Олександр Лінчевський.
«Зараз про парамедиків ходять міфи, що це якийсь поліцейський, який вчився 2 тижні чи 8 годин і став парамедиком. Парамедики – це люди із вищою освітою, які проходять багатогодинну практику, які мають специфічне навчання і сертифікацію щодо надання медичної допомоги. Екстрений медичний технік – це вже коротший курс, це 6 тижнів. Це для тих, хто може надавати базову допомогу на до госпітальному етапі», – пояснила Уляна Супрун.
Військові парамедики зможуть працювати у цивільній медицині
Також планують передбачити можливість для військових медиків перекваліфіковуватися у цивільних. «Ми хотіли б, щоб вони і могли перейти на посади парамедиків або екстрених медичних техніків і у цивільному житті заповнювати кадри догоспітальної допомоги», – зазначила Уляна Супрун.
Успіх залежить від зустрічної ініціативи медколективів і місцевої влади
Уляна Супрун зазначила, що темпи та якість впровадження змін дуже залежать від сприяння медичних працівників на місцях, а також від того, чи нададуть необхідне фінансування місцеві органи влади. «Формальні інституційні речі ми можемо робити, але нам треба допомога наших медпрацівників», – наголосила в.о. міністра охорони здоров’я.
Віра Нанівська, голова аналітичного центру «Колегіум Анни Ярославни», Олег Рибачук, голова ГО «Центр UA», співзасновник аналітичного центру «Колегіум Анни Ярославни», нагадали, що дана дискусія відбувалася у рамках повного циклу публічної політики. Її мета – зрозуміти та узгодити бачення реформи з боку уряду та усіх зацікавлених сторін, щоб знайти максимально збалансовані рішення.
Громадськість і професійна спільнота, присутні у залі, погодилися із запропонованою моделлю, але звернули увагу на такі проблемні питання як дуже низька заробітна плата диспетчерів при величезних навантаженнях і незадовільний стан багатьох підстанцій. Також підняли проблему безпеки медиків, які виїжджають на виклик. Уляна Супрун погодилася, що проблему захисту і загалом прав медиків слід винести на обговорення на державному рівні.
Уляна Супрун зазначила, що до Кабміну вже подали концепцію щодо нової системи фінансування та Державного агентства зі страхування, які обговорювалися під час попередніх дискусій, а також постанову про госпітальні округи і щодо автономного фінансування медичних закладів. Вона нагадала, що вчора Кабмін прийняв постанови щодо реферування цін і реімбурсації вартості ліків.