Законопроект «Про поштовий зв’язок» потрібно доопрацювати таким чином, щоб знизити ризики для здорового розвитку ринку, закладені у поточній редакції і врахувати інтереси усіх гравців. Ці обговорення мають відбуватися за участі представників бізнесу і уряду, тому що на сьогодні основна проблеми – різне бачення бізнесу і влади щодо того, як потрібно застосовувати положення Директиви ЄС 9667. Таку думку висловили представники компаній, які надають поштово-логістичні послуги та послуги кур’єрської доставки, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
Найкраще розвиваються ті ринки, де немає державного регулювання
Одностайне зауваження представників бізнесу полягає у тому, що на ринку у природній спосіб сформувалася здорова конкуренція між великою кількістю гравців, тому регулятор де-факто не потрібен. «Для нас головне, щоб на ринку були рівні умови і здорова конкуренція. Найкраще розвиваються сфери, де влада не встигала керувати і регулювати. Будь-яке штучне втручання може тільки нашкодити», – наголосила Катерина Глазкова, виконавчий директор Спілки українських підприємців.
Інна Хомич, директор юридичного департаменту «Нова пошта», зауважила, що цей ринок сформувався «з нуля» природним чином, і почав особливо набирати оберти після того, як у 2010 році скасували його регулювання. Попри падіння ВВП в останні роки, ринок електронної торгівлі зростав щорічно на 35%. Сергій Грачов, голова ради директорів компанії «Ін Тайм», зауважив, що стрімкий розвиток галузі став можливим саме завдяки конкуренції між операторами, тому що якість послуг «визначає споживач, голосуючи своїм гаманцем».
Ризики законопроекту: посилення адмінтиску, монополізація «Укрпошти», корупційні ризики
За словами приватних операторів, законопроект поставить операторів ринку у повну залежність від новоствореного регулятора, призведе до посилення адміністративного тиску, створить перешкоди для здорової конкуренції. Зокрема, законопроект передбачає ліцензування операторів ринку, як нових, так і вже діючих. В окремих положеннях закладені корупційні ризики, зауважив Андрій Івасів, заступник голови правління «Делівері». «Наприклад, є норма, що якщо оператор працює без реєстрації у реєстрі поштових операторів, його прибуток вилучать на користь держави. В умовах коли реєстратор сам вирішує, кого він на ринок пускає, кого ні, це відкриває простір для зловживань», – наголосив він.
Нарікання викликає також положення про те, що фінансують діяльність регулятора самі гравці ринку, сплачуючи окремий податок 0,2%. Інна Хомич заявила, що ця норма суперечить податковому та бюджетному кодексу і, крім того, не є вимогою Директиви ЄС і не поширена у світовій практиці. Впровадження такого податку призведе до зростання вартості послуги для споживачів.
Ілона Коваль, директор юридичного департаменту Meest Group звернула увагу на те, що законопроект не передбачає розмежування поштових і непоштових послуг компанії, відтак податком 0,2% оподатковуватимуться усі послуги. Крім того, послуги кур’єрської доставки прирівнюють до послуг поштового зв’язку. «Ці послуги використовуються у дуже багатьох сферах – доставка піци, квітів, подарунків, косметики. Невже суб’єкти, які надають ці послуги, повинні бути включені до реєстру операторів поштового зв’язку і дотримуватися усіх вимог?» – зауважила вона.
Також є зауваження до формулювання «якісні послуги», яке вживається у тексті. На думку представників бізнесу, у ньому немає конкретики. Для цього необхідно було б говорити про конкретні стандарти цієї якісної послуги. За словами Ілони Коваль, «регулятор фактично дублюватиме функцію органу захисту прав споживачів, тільки із суттєво більшими санкціями».
«Усі наші пропозиції та зауваження ми у свій час подали у міністерство та ряд інших організацій, але жодне з них не врахували у законопроекті, опублікованому на сайті Мінінфраструктури», – зауважив Андрій Івасів.
Позиція «Укрпошти»: за рівні умови для всіх
Олександр Перцовський, перший заступник генерального директора Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», зі свого боку зауважив, що на сьогодні «Укрпошта» опинилася у невигідних умовах порівняно із приватними гравцями, тому що це єдина компанія, діяльність якої регулює держава, і «доки регулювання є, воно мало б поширюватися на всіх». Водночас, заявив Олександр Перцовський, компанія виступає однозначно за спрощення регулювання.
Необхідно також продумати, який механізм в українських умовах дозволить компенсувати «Укрпошті» роботу збиткових відділень. За словами Олександра Перцовського, таких зараз – близько 80%, більшість – у сільській місцевості і малих містечках. За словами операторів ринку, це можливо зробити або за рахунок споживачів, або за рахунок гравців ринку, або шляхом резервування певних послуг за певним оператором. В умовах України найбільш оптимальним виглядає третій варіант.
Рішення – подальший діалог бізнесу і влади
Учасники дискусії закликали продовжити діалог за участю усіх гравців ринку і представників влади. Вони зазначили, що першим кроком до конструктивного рішення мало б стати порозуміння між приватними компаніями та «Укрпоштою», щоб надалі у діалозі із владою вони відстоювали одну позицію.