Чутки про п’яти- та шестикратне збільшення тарифів за опалення не відповідають дійсності. Про це заявив Дмитро Вовк, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Старий середньозважений тариф складав 534 гривні за Гкал без ПДВ. Після внесення змін до тарифів і їхнього приведення до ринкового рівня, вони складають 1043 гривень/Гкал. Вони можуть різнитися від підприємства до підприємства, але середньозважений по Україні – 1043 гривень/Гкал. Як бачите, зміна відбулася трохи менше, ніж у два рази, і жодних підвищень у 3-6 разів, як зараз стверджують деякі ЗМІ, не було», – пояснив голова НКРЕКП.
Дмитро Вовк нагадав, що тарифи були відомі вже 1 липня 2016 року, коли набуло чинності рішення про їхнє підвищення. Цьому передували 20 днів, протягом яких усі бажаючі могли подати до НКРЕКП свої зауваження і пропозиції. «Процес розгляду тарифів був публічним і прозорим. Перш, ніж приймати це рішення, ми опублікували всі проекти на сайті Комісії, проводилися обговорення з експертами і громадськістю», – додав він.
Голова НКРЕКП нагадав, що основними причинами підвищення тарифу стали, по-перше, рішення уряду про підвищення ціни на газ, по-друге, вимога МВФ встановити ринкову ціну на газ для усіх споживачів і необхідність забезпечити більшу енергетичну незалежність України. Він зазначив, що саме з підвищенням ціни на газ пов’язана левова частка зростання тарифу – майже 95%. Ще дві причини – стимул до енергоефективності та збалансування державних фінансів. «Зараз ресурси, які могли бути виділені на дотації «Нафтогазу», спрямовані на адресні дотації споживачам і на дві інші важливі сфери – оборону та підвищення соціальних стандартів для населення», – зазначив Дмитро Вовк.
Формула рахунку у платіжці – добуток вартості 1 Гкал і обсягів спожитої енергії
Щоб перевірити достовірність нарахованої ціни за опалення, потрібно знати вартість за 1 Гкал тепла і обсяги спожитої теплової енергії і перемножити їх. «Обсяг можна порахувати трьома способами. Перший і найкращий – за приладом обліку. Прилад обліку може бути або будинковий, або індивідуальний», – розповів Дмитро Вовк. Другий варіант – розрахунок за нормою із врахуванням фактичної температури та тривалості періоду опалювального сезону. Дмитро Вовк зазначив, що ця нова методика, що враховує температурний режим, наближує розрахунки до фактичного обсягу споживання. «Нагадаю, що минулого року, коли було тепліше, кияни отримали знижки у своїх рахунках: за певні місяці тариф був не 16, а 11 гривень. У жовтні цього року температура була нижча і тривалість довша, тому було спожито більше теплової енергії і вищий рахунок є обґрунтованим», – зазначив голова НКРЕКП. Третій варіант – нормативний розрахунок.
Розрахунок плати за опалення місць загального користування – це різниця показників загально будинкового лічильника і поквартирних (якщо такі є), у будинках, де таких немає, – за нормативом.
Пріоритетне завдання – забезпечити 100% облік тепла
Голова НКРЕКП зазначив, що пріоритетним завданням НКРЕКП є встановлення приладів обліку тепла у багатоквартирних будинках. «Для нас пріоритетом є забезпечення обліком і ми вимагаємо від ліцензіатів Комісії, щоб вони це зробили. Завдання всіх ліцензіатів-ТКЕ згідно календарних інвестиційних програм забезпечити 100% облік теплової енергії по будинках», – зазначав Дмитро Вовк. Він нагадав, що за цей рік кількість будинків, обладнаних лічильниками, зросла із 30% до 60%. Затверджені інвестиційні програми цього року передбачають підвищення цього показника до 89%. На сьогодні лідером є Київ, де лічильники є вже у близько 90% будинків. Серед аутсайдерів – Полтава, де кошти на лічильники лише внесли до інвестиційної програми (із 6-ї спроби), і Тернопіль, де ці кошти так і не заклали в інвестпрограму ТКЕ.
Як платити менше: енергоефективність, субсидії, розстрочки
Зменшити платіжки за опалення можна трьома способами. Перший – встановлення будинкових і/або індивідуальних лічильників тепла і термомодернізація, що дозволить зекономити до 50% від рахунку. Другий – оформлення адресної допомоги від держави, яка дозволить сплачувати лише 15% від рахунку. «Сподіваюся, кожен із вас отримав у поштову скриньку бланк декларації субсидій. Його потрібно заповнити і надсилати або через управління соцзахисту, у містах, або через селищну раду, або онлайн через сайт Мінсоцполітики», – зазначив голова НКРЕКП.
Третій варіант, для тих, хто не може претендувати на субсидії – розстрочка на сплату за опалення. «Потрібно подати заяву до вашої теплопостачальної організації і сплачувати лише 50% протягом опалювального періоду, і решту – влітку, рівними частинами», – пояснив Дмитро Вовк. Бланк такої заяви можна знайти на сторінці teplo.gov.ua.
Дмитро Вовк наголосив, що НКРЕКП зобов’язала теплокомуненерго інформувати споживачів про усі ці програми, а також про існування сайту teplo.gov.ua, де є доступна детальна інформація.
70% рахунку у великих містах залежить від місцевої влади
«70% рахунку у великих містах залежить від місцевої влади, тому що водоканал і ТКЕ найчастіше є комунальною власністю», – наголосив голова НКРЕКП. Він зазначив, що саме до їхньої компетенції відноситься призначення керівника, затвердження інвестиційних програм, питомих витрат і контроль за діяльністю цих підприємств. «Треба брати на себе ініціативу, визнавати реальний стан підприємства, які інвестиції потрібні, забезпечувати облік і ставати на сторону споживача, щоб вони отримували якісні послуги. Шлях, коли оголошується мораторій, є неприпустимим і популістським, тому що від цього мережі кращими не стають і для споживачів нічого не змінюється», – заявив Дмитро Вовк.
Інформація про інвестпрограми та їхнє виконання – на сайтах ТКЕ та НКРЕКП
Голова НКРЕКП зазначив, що контролювати виконання інвестпрограм, зокрема, встановлення лічильників, можливо через сайти самих ТКЕ (у проектах інвестиційних програм), а також через сайт НКРЕКП (затверджена + результати контролю виконання після закінчення року). «Тепер всі акти перевірок є на сайті. Можна побачити, скільки лічильників у штуках планувалося встановити і скільки у штуках було встановлено», – розповів Дмитро Вовк.
Куди скаржитися: спершу у теплокомуненерго, далі – у НКРЕКП
У разі запитань і скарг щодо цифр у платіжках або виконання інвестпрограм звертатися потрібно спершу до колл-центру постачальника тепла. «Якщо ви там не знайшли порозуміння, ми як Комісія готові втрутитися. […] Ми будемо розцінювати будь-які помилки і недопрацювання теплокомуненерго як порушення ліцензійних умов, і під час заходів контролю будемо застосовувати максимальні штрафи та адміністративну відповідальність до керівників таких підприємств», – зазначив Дмитро Вовк.
Рішення про монетизацію субсидій буде до 1 грудня
Дмитро Вовк повідомив також, що рішення про монетизацію субсидій планують прийняти до 1 грудня. Щодо моделі монетизації та цільового використання заощаджених коштів рішення ще не прийняли. «Моя особиста думка – що залишки мають спрямовуватися на енергоефективні заходи. Таким чином ми зможемо отримати мультиплікативний ефект – ці кошти підуть на зменшення споживання у наступні періоди», – зазначив голова НКРЕКП.