У цьогорічному звіті Freedom House «Свобода у мережі» Україна погіршила рейтинг на один бал, порівняно із попереднім роком. «Якщо у минулому році оцінка України склала 37, у цьому році – 38. В основному ці погіршення сталися у сфері доступу до певного контенту і публікації певного контенту в Інтернеті», – розповіла Тетяна Локоть, викладач Dublin City University, автор розділу про Україну у звіті «Свобода у мережі 2016», презентуючи звіт в Українському кризовому медіа-центрі. Звіт охоплює період із червня 2015 до травня 2016 року.
Тетяна Локоть розповіла, що погіршення рейтингу сталося за рахунок зростання кількості арештів за висловлювання сепаратистських поглядів у мережі, а також через те, що громадянам з тимчасово окупованих територій провайдери заблокували доступ до українських сайтів через тиск самопроголошеної влади. Це також випадки кібератак на електричні мережі і публікація хакерами «Миротворця» особистих даних журналістів, що мали акредитацію у так званій «ДНР», та неоднозначні випадки вилучення правоохоронцями серверів хостинг-провайдерів.
Адріан Шахбаз, науковий керівник звіту Freedom House «Свобода у мережі», зазначив, що у регіональному рейтингу Україна знаходиться приблизно на середніх позиціях. Найкращі показники у Грузії, найгірші – в Узбекистану. «За цей рік найбільше погіршилися показники Росії – на 3 бали. Зараз у Росії 65 балів із 100», – зазначив він.
Коментарі українських медіа-експертів та урядовців
Українські експерти висловили незгоду з тим, що до України застосували стандартну методологію, не враховуючи факту окупації частини території. На їхню думку, слід робити більший акцент на тому, хто і за які порушення відповідає. «Так може здаватися, що ми погіршили показник із 27 до 38 не тому, що у нас на тих територіях є утиски свободи слова з боку сепаратистів, а що у нас ці утиски по всій території країни», – наголосила Тетяна Попова, голова Ради Телекомунікаційної палати України. Вона також зауважила, що у звіті є певні неточності щодо функціонування точок обміну трафіку і чинного законодавства.
На думку Олександра Данченка, голови Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку, Україні у цій ситуації допустимо відходити від стандартів мирного часу, тому що це питання національної безпеки. «Це війна, тому повинні працювати інші правила. П’ята колона використовує свободу слова для того, щоб вести тут пропаганду країни-агресора», – заявив він.
Адріан Шахбаз зауважив, що недоречно було б не включати тимчасово окуповані території у дослідження, оскільки Донбас і Крим є територією України. Він наголосив також, що у звіті деталізували, хто саме винен за ті чи інші порушення. Тетяна Локоть погодилася із українськими експертами, що методологію у випадку України все ж варто адаптувати, щоб відображати ситуацію об’єктивніше.
Поточні проблеми та рішення
Ситуація зі свободою слова: оцінка українських експертів
За словами Оксани Романюк, виконавчого директора Інституту Масової Інформації, цього року збільшення кейсів державної цензури у медіа не помітили – навпаки, їх стало менше. Проте на тимчасово окупованих територіях ситуація погіршилася через блокування доступу до українських сайтів, зазначила Елліна Шнурко-Табакова, голова правління Асоціації підприємств інформаційних технологій України. Оксана Романюк додала, що у цих умовах виник феномен соцмереж-ЗМІ – спільнот, які налічують до 400 тисяч користувачів, де люди самі повідомляють, що бачили і чули. Це зручно, тому що механізм блокування соцмережі набагато складніший, ніж сайту.
На вільній території України, водночас, зросла кількість бот-мереж, відновилося чимало «сайтів-зливних бачків», які розповсюджують фейки. У цих умовах журналістам слід дуже уважно фільтрувати інформацію. Серед негативних тенденцій Оксана Романюк назвала також стигматизацію журналістів з боку посадовців і політиків, що відбивається і на ставленні до них громадян. Це відобразила і відсутність оперативної реакції на вчинок «Миротворця», хоча після публікації скандальних фотографій заступниці міністра внутрішніх справ їх заблокували дуже оперативно.
Оксана Романюк зазначила, що в Україні зараз фактично немає законодавства, яке регулює контент Інтернет-ЗМІ, за винятком законодавства стосовно національної безпеки, але того, що є, загалом достатньо. «Але нам однозначно бракує спільного етичного кодексу, або принаймні розуміння, що таке професійна етика, стандарти і баланс. У даному випадку нам бракує професійної дискусії», – заявила Оксана Романюк.
Блокувати чи не блокувати?
Стосовно того, як бути із проросійськими ресурсами, думки учасників дискусії розділилися. На думку Олександра Данченка, такі медіа потрібно безкомпромісно блокувати, тому що це питання національної безпеки. На думку більшості українських експертів та експертів Freedom House, блокування є не кращим варіантом, першочергову роль має відігравати просвітницька діяльність населення. «Просування цифрової грамотності, освіта, починаючи зі школи, як оцінювати і аналізувати інформацію у соціальних мережах – це дуже важлива складова демократичного суспільства і запорука свободи у мережі», – зазначила Тетяна Локоть. «Чим краще громадяни будуть розбиратися, що відбувається, розуміти методи боротьби – тим здоровішим буде наше суспільство і меншою так звана «п’ята колона», – додала Елліна Шнурко-Табакова.
Адріан Шахбаз зазначив, що кращий спосіб боротися із фейками – дотримання кращих стандартів журналістики. «Одна із речей, які зараз потрібно зробити Україні – надавати більше підтримки журналістиці, особливо розслідувальній журналістиці, щоб у них були всі необхідні інструменти надавати людям інформацію про те, що відбувається по всій території країни», – наголосив він.
Конфлікти навколо вилучення серверів
Проблему із вилученням серверів однозначно потрібно вирішувати через краще врегулювання у правовому полі, з одного боку, і кращим навчанням правоохоронців – з іншого, щоб вилучення відбувалося лише у крайньому випадку і у цивілізований спосіб.
Неоднозначні затримання
Оксана Романюк зазначила, що ініціює детальніший розгляд випадків затримання людей за антиукраїнські висловлювання у соцмережах. «Завтра (23 листопада – прим. УКМЦ) у нас буде засідання робочої групи зі свободи слова при Адміністрації Президента, де будуть присутні представники Генеральної прокуратури і СБУ. Я подам ці випадки і попрошу публічно прокоментувати їх. Ми також будемо шукати інформацію по цих кейсах і реагувати», – заявила вона.
Поточна редакція закону про підтримку кінематографії створює ризики
Олег Якимчук, представник Google в Україні, звернув увагу на необхідність доопрацювати закон «Про державну підтримку кінематографії в Україні», який, на перший погляд, не пов’язаний напряму зі свободою слова. «Там закладено механізм, який дозволяє блокувати ресурси без рішення суду. Це дуже небезпечний проект», – наголосив він. Олег Якимчук нагадав, що Президент ветував закон і направив на доопрацювання у парламент.