Києво-Могилянська академія терміново потребує фінансової допомоги від держави для порятунку Староакадемічного корпусу – свого архітектурного символу, найдавнішої навчальної будівлі. Відповідний лист на підтримку проекту реставрації оприлюднили сьогодні освітяни Академії. «Києво-Могилянська академія робить максимум можливого, щоб відновлювати історичні пам’ятки на своїй території без державних коштів. На жаль, змушені констатувати, що будівля Староакадемічного корпусу знаходиться у такому стані, що ми не можемо покладатися тільки на фундаторські кошти. Ми потребуємо – не тільки Києво-Могилянська академія, а вся держава – інвестицій у цей будинок, тому що ми можемо просто його втратити», – заявив Андрій Мелешевич, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Те, що є у Староакадемічному корпусі і з точки зору архітектури, і з точки зору інтер’єру – це просто унікальна річ, якою ми нехтуємо. Зберегти цю будівлю – наш обов’язок. Такого потенціалу, інтелектуального пізнавального ресурсу в історичному середовищі не має жоден університет», – наголосила Оксана Сироїд, віце-спікер Верховної Ради України, випускниця НаУКМА. «Ми б хотіли зберегти це для майбутніх поколінь саме тут – не тільки для могилянців, а для киян і людей з усього світу, щоб будь-хто міг прийти на Поділ і доторкнутися до цих святинь української науки і освіти», – додала Тетяна Ярошенко, віце-президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» з науки та інформатизації.
Староакадемічний корпус, зведений у 1703 році за гетьманства Івана Мазепи – найдавніше навчальне приміщення на території НаУКМА. За 313 років своєї історії будівля весь час виконувала освітні функції. Стіни корпусу прикрашені фреско-клейовими розписами, аналоги яких є лише у Києво-Печерській Лаврі та Софії Київській, що занесені до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У Староакадемічному корпусі навчалися архітектор Іван Григорович-Барський, композитори Артем Ведель та Максим Березовський, письменники Іван Нечуй-Левицький та Петро Гулак-Артемовський. Ця будівля зображена на 500 гривневій банкноті, а також на одній зі сторінок паспорту. Її обрав своїм символом Інститут українських студій Гарвардського університету. Зараз у корпусі знаходиться відділ рідкісних і цінних видань, науковий архів науково-дослідної бібліотеки та деякі музейні колекції.
Андрій Мелешевич зазначив, що незважаючи на норми Закону України «Про охорону культурної спадщини», звернення НаУКМА, доручення Президентів України та Кабінету Міністрів, держава жодного разу не виділила кошти на реставрацію Староакадемічного корпусу. Будівлю підтримували, наскільки це дозволяли меценатські кошти – проводили поточні ремонти, укріпили 70% фундаментів, реставрували Благовіщенську церкву, дослідили стан будівлі і розробили проектну документацію для укріплення і гідроізоляції стін та фундаментів у 2016 році. Останнім часом доступ до корпусу довелося обмежити – у одній із наріжних стін з’явилася глибока тріщина, у дуже поганому стані дах у Конгрегаційній залі. «Загальна вартість робіт – понад 81 мільйон гривень. […] З роками ця сума буде тільки збільшуватися», – зазначив Андрій Мелешевич. На реставрацію потрібно приблизно 4 роки.
Василь Тимкович, директор УкпНДІпроектреставрація, наголосив, що дуже важливо не зволікати із початком робіт. «Держава має розуміти, що якщо вирішувати проблему Староакадемічного корпусу – ця проблема має вирішуватися за ті 3-5 років, а не розтягуватися на 20-30 років. Тоді ці проектні рішення будуть ефективними і актуальними», – підкреслив він. За його словами, Інститут підготує усю проектну документацію вчасно і якісно.
Проект уже пройшов перші стадії механізму подачі і відбору державних інвестиційних проектів: концептуальну записку передали у Міносвіти, її оприлюднили для громадського обговорення. За словами Андрія Мелешевича, до кінця січня інвестиційний проект разом із результатами обговорення передадуть до МОН, до кінця лютого – до Мінекономрозвитку. У березні-квітні його має розглянути Міжвідомча комісія з питань державних інвестиційних проектів.
Учасники круглого столу наголосили, що цей кейс стане «лакмусовим папірцем» того, наскільки українське суспільство і влада здатні подбати про історичні пам’ятки такого рівня і такого символічного значення для країни. «Це проблема не 80 мільйонів – це проблема наших умів, стану нашої еліти, це питання нашої гідності і нашого національного сорому», – підкреслив Володимир Панченко, член Ініціативної групи «1 грудня». Він зазначив, що ініціативна група «1 грудня» виступить на підтримку проекту і звертатиметься до тих, хто впливає на прийняття рішень. Ольга Рутковська, член Консультативної ради Департаменту культури Київської міської державної адміністрації, запропонувала звернутися із цією проблемою і до міської влади, тому що Староакадемічний корпус має величезне символічне значення для Києва.
Владислава Осьмак, керівник Центру урбаністичних студій Національного університету «Києво-Могилянська академія», зазначила, що концептуальна записка і детальна інформація про проект розміщені на офіційному сайті НаУКМА. Там розміщені також адреси, на які можна надсилати коментарі і побажання.