Menu

Всеукраїнський рух «Під контролем» передав до ГПУ 200 повідомлень про корупцію – активісти

Покарання винних у корупції у місцевих органах влади. УКМЦ, 14.12.2016

За 8 місяців роботи активісти Всеукраїнського руху «Під контролем» передали до Генеральної прокуратури України 200 повідомлень про корупцію на місцевому рівні. «Із них фігурантами перевірок з боку правоохоронних органів стали 70 депутатів міських рад, 62 чиновників різних рівнів місцевого самоврядування, 19 депутатів обласних рад, 9 очільників комунальних закладів – лікарень та шкіл, 6 директорів комунальних підприємств та 5 голів сільрад», – розповів Олексій Ткач, юридичний радник руху, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Основні вид порушень – виділення земельних ділянок фірмам депутатів місцевих рад чи їхнім родичам, надання в оренду депутатам чи їхнім родичам комунальних приміщень, порушення тендерного законодавства на користь фірм місцевих депутатів; підроблення документів для приватизації комунального майна та порушення, пов’язані із конфліктом інтересів – передання підрядних робіт власним фірмам/фірмам родичів тощо. До махінацій виявилися причетними депутати від усіх політичних партій.

Найбільш плідною виявилася співпраця із ГПУ

Активісти від самого початку ініціювали співпрацю із органами, що уповноважені розслідувати корупційні правопорушення – Генеральною прокуратурою, Національною поліцією та НАЗК. «Співпраця із ГПУ була дуже плідною. На усі передані повідомлення була реакція, вони досліджені і отримали логічне продовження – були порушені кримінальні провадження, або винних вже було притягнено до відповідальності», – зазначив Віктор Таран, активіст Всеукраїнського руху проти політичної корупції «Під контролем». Із Нацполіцією та НАЗК співпраця видалася менш результативною. Нацполіція не особливо активно реагує на запити, і до них з цього приводу «є багато запитань», а НАЗК щойно почало працювати і ще не має достатньо ресурсів.

Також активісти руху звернулися до політичних партій із пропозицією підписати Меморандум щодо протидії корупції у місцевих радах. На сьогодні його підписали «Блок Петра Порошенка», «Самопоміч» та «Відродження».

Резонансні справи

Найрезонансніший кейс – справа начальника управління дорожнього господарства Одеської міської ради Андрія Шмагая. Його підозрюють у зловживанні службовим становищем при підписанні контракту на ремонт тротуарів на суму 3,2 мільйони гривень, розповів Гліб Канєвський, експерт Всеукраїнського руху проти політичної корупції «Під контролем». Перевіряють також законність отримання кредиту для КП «Одесміськелектротранс» у розмірі 100 тисяч гривень під заставу нерухомого майна за рішенням мера Одеси Геннадія Труханова (партія «Доверяй делам»). Другий резонансний кейс – справа міського голови Білої Церкви Геннадія Дикого («Самопоміч»). «Зараз триває перевірка контрактів фірми його оточення, яка без тендеру отримала півмільйона гривень з міського бюджету», – зазначив Гліб Канєвський.  За аналогічною справою перевіряють депутата міської ради Бучі Андрія Великодного («Нові обличчя»).

На Херсонщині розслідують дії голови обласного управління юстиції Костянтина Хутковського. Донедавна він працював в обласному земельному управлінні, а нотаріальні послуги для цієї установи надавала фірма дружини Хутковського. Розслідують справу Романа Харука, «свободівця» із Івано-Франківської міської ради, за придбання земельної ділянки у власної міськради на аукціоні з порушеннями, та справу Анатолія Ковальського, депутата Ужгородської міської ради від Європейської партії України, який із порушеннями приватизував 162 кв.м. службових приміщень підприємства, яким раніше керував. Проти Петра Чорного, депутата Лохвицької районної ради (ВО «Батьківщина»), відкрили одразу декілька проваджень – за підозрою у привласненні грошей КП «Лохвиця», директором якого він був, та за преміювання сина, який працював на тому ж підприємстві. На додачу, у депутата знайшли паспорт громадянина РФ, виданий у Криму у 2015 році. За конфлікт інтересів його оштрафували на 1700 гривень.

Загальна сума штрафів, які порушники вже сплатили за вироком суду – понад 60 тисяч гривень. Найбільший, у розмірі 13 600 гривень, стягнули із Андрія Макара, «свободівця» із Радехівської міської ради Львівської області, за вимагання хабара із підприємців. Гліб Канєвський зазначив, що поки що єдина користь зі штрафів – шкода для репутації політичних партій. «Такі суми є дуже малими і не відображають покарання, яке мало б бути для невідповідального політика. Парламентарям і уряду варто переглянути суми штрафів за корупційні правопорушення і підвищувати їх», – зауважив Гліб Канєвський.

Справи передадуть політичним партіям 

Віктор Таран повідомив, що до кінця цього тижня активісти передадуть політичним партіям на центральному і місцевому рівні усі кейси, щодо яких ГПУ вже почала розслідування. «Ми будемо вимагати від них дві наступні речі: щоб до тих посадовців, де сума збитків перевищує 1 мільйон гривень і вже є доведені факти, партії вживали заходи, включно до імперативного мандату. […] Де суми збитків менші мільйона, ми направимо запити з проханням вижити заходи дисциплінарного характеру до своїх депутатів, повідомили суспільству про те, що вони вчинили і як вони далі збираються із цим боротися», – деталізував він.

Відповідно до чинного законодавства, партії мають надати офіційну відповідь протягом 30 днів. Після завершення цього терміну, наприкінці січня, активісти повідомлять про те, якою була реакція, і як просувається розслідування справ, які веде ГПУ. Гліб Канєвський розповів, що на етапі розслідування та судового процесу основні проблеми – що складання протоколів передали від органів прокуратури до НАЗК, у якого поки що бракує ресурсів, також ситуація у Національній поліції, де тривають люстрація та переатестація, тому люди не дуже вмотивовані працювати. У судах спостерігається тенденція зволікання і затягування розгляду справ.