Для ліквідації золовідвалу біля Дарницької ТЕЦ необхідно щонайменше 5 років. Закрити його раніше, якщо станція працюватиме, технічно неможливо. Зупинити роботу підприємства також неможливо, тому що це безальтернативний постачальник тепла для близько 400 тисяч киян. «Ми усвідомлюємо важливість вимог, які до нас висувають жителі Позняків, і нашу відповідальність за створення безпечних умов роботи станції. Наша спільна стратегічна мета – закрити і рекультивувати золошлаковідвал. До кінця 2017 року площу розміщення золошлакової суміші ми плануємо зменшити на 30% і до кінця 2020 року – повністю припинити подавання золи у золовідвал», – заявив В’ячеслав Селіванов, генеральний директор ТОВ «Євро-Реконструкція» (Дарницька ТЕЦ), під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
Зараз ТЕЦ – небезпечний забрудник води, грунтів і повітря
Півсторічна робота ТЕЦ з ігноруванням наслідків для довкілля призвела до того, що зараз озеро Гарячка майже повністю засипане золою. Крім того, відходи забруднюють грунт, повітря і воду на прилеглих територіях і загалом у Дніпрі. Павло Приходченко, експерт-хімік, повідомив, що у вересні виявили перевищення забруднення води миш’яком у 14 разів, ванадієм – 17, селеном – понад 7 разів. За його словами, люди, які рибалили у меліоративному каналі, який виводить води, майже гарантовано отримали хронічне отруєння миш’яком. Зола біля озера забрудена нікелем, свинцем і кадмієм. «Державний лабораторний центр показав, що на глибині 20 см є дуже значне забруднення цинком, до 5 гдк, і особливо міддю, до 16-17 гдк, що є драматичним отруєнням», – наголосив він. До того ж, в одному із висновків інституту Морзеєва зазначено, що зола забрудена бенспіреном – найсильнішим природним канцерогеном. Підприємство також забруднює повітря викидами діоксиду сірки, який викликає онкологічні захворювання, астми і бронхіти.
Проект модернізації підготують до квітня 2017 року
Найперше завдання – створити безпечні умови для функціонування золовідвалу і усунення пиління. За словами В’ячеслава Селіванова, технологічне рішення ще шукають, імовірно використають бішофіт. По-друге, реконструюють систему газоочищення з переходом на сухе золовидалення. «Ми пропонуємо проводити реконструкцію одного котла на рік, встановлювати потужні сучасні електрофільтри і збирати золу в сухому вигляді за допомогою пневмотранспорту та реалізовувати безпосередньо з промислового майданчику ТЕЦ», – деталізував гендиректор. Третій етап – власне рекультивація золовідвалу. В’ячеслав Селіванов зазначив, що розробку проектної документації планують завершити до квітня 2017 року.
Також розглянуть можливість встановлення на ТЕЦ сучасної системи хімічної очистки газів, щоб мінімізувати викиди диоксиду сірки. За словами В’ячеслава Селіванова, це надзвичайно дорого для бюджету підприємства і для такого проекту необхідне фінансування або із цільового фонду, або через інвестиційну складову у тарифі. Водночас, зазначив Вадим Ноздря, депутат Київради, перший заступник голови комісії з питань ЖКГ, для заводу «Енергії» вартість такого проекту оцінили у 300 мільйонів гривень. «Якщо ви подивитеся на останні асигнування із бюджету міста Києва, такі суми не є космічними», – заявив він. Проте необхідно, щоб і ТЕЦ подбала про якість вугілля, яке вона закуповує.
Активісти і місцеві мешканці нагадали, що чекають на громадські слухання із керівництвом ТЕЦ щодо деталей проекту.
Потрібно провести екоаудит у всьому Дарницькому районі
Вадим Ноздря зазначив, що одне з найперших питань – проведення комплексного екологічного аудиту у зоні Дарницької ТЕЦ і загалом у Дарницькому районі, тому що там є інші забруднюючі підприємства. Це, зокрема, завод «Енергія», де вже багато років вдосконалення очистки газів залишається у планах. «Потрібно визначити всі джерела забруднення, впливу, який кожне з них здійснює на оточуюче середовище, для того, щоб зрозуміти, як і що робити. Проведення такої комплексної експертизи має здійснюватися на підставі нормативних рішень міської ради і фінансуватися із міського бюджету. У минулому році Київ отримав 80 мільйонів екологічних податків, у цьому році – 33 мільйони, і ці гроші кудись пішли, але реальної ситуації у місті ніхто не знає», – зазначив правозахисник Сергій Єленін. Необхідно також ініціювати медобстережння людей, які проживають близько до ТЕЦ, щоб усвідомлювати масштаби проблеми.
Ганна Сандалова, депутат Київради, голова робочої групи щодо озера Гарячка, заступник голови Комісії з питань екологічної політики, зазначила, що депутати беруть на себе відповідальність за організацію такого екологічного аудиту у Дарницькому районі. «Наша стратегічна мета – побудова моніторингу навколишнього середовища у місті, і ми також її анонсуємо та сподіваємося на жорсткий контроль і співпрацю з боку громади», – заявила вона.
Активісти наголосили, що ситуація із Дарницькою ТЕЦ – це лише одна із багатьох подібних проблем по всій території України. Наприклад, зауважив Сергій Єленін, навколо Трипільської станції допустимі концентрації пилу перевищені у 4-20 разів, а мешканці прилеглих територій частіше страждають від раку, захворювань органів дихання і кровообігу. Рішення із Дарницькою ТЕЦ може стати позитивним прецедентом того, як громада, бізнес і міська влада можуть знаходити порозуміння.
Олексій Гриценко, активіст ЕкоМайдану, зазначив, що важливо не лише продовжити пошук і реалізацію рішення, але й розібратися, як роками допускали існування такої ситуації і чому дозволили зменшити санітарну зону навколо підприємства і допустили будівництво у цьому місці. «Ці речі мають отримати оцінку правоохоронних органів і ці люди мають бути покарані», – наголосив він.