Серед успіхів України у сфері євро- та євроатлантичної інтеграції – прийняття низки законів, необхідних для адаптації законодавства до європейських стандартів, а також низки документів, пов’язаних із реформою сектору оборони і поглибленням євроатлантичної співпраці. Основні внутрішні виклики – зволікання із прийняттям понад 40 важливих законопроектів, зовнішні – зволікання із повною ратифікацією Угоди про асоціацію з ЄС і лібералізацією візового режиму. Про це заявили Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем`єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та Олена Зеркаль, заступник міністра закордонних справ України із питань європейської інтеграції, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Євроатлантична інтеграція
Цього року Україна пройшла повний цикл стратегічного планування, починаючи із Стратегії національної безпеки, Воєнної доктрини України, Концепції розвитку сектору безпеки і оборони, Стратегічного оборонного бюлетеня, державної цільової програми розвитку озброєння і військової техніки до 2020 року. «Це дозволяє говорити про те, що у нас на даний момент є конкретні плани реформування сектору безпеки і оборони, конкретні цілі, розписані покроково на кілька років наперед», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Цього року на саміті НАТО затвердили комплексний пакет допомоги для України, який передбачає розвиток співпраці за основними 13-ма напрямками співпраці. «Однією великою частиною, яка прописана у комплексному пакеті допомоги, є заснування і продовження роботи 8 трастових фондів НАТО, які покривають значну кількість наших потреб, починаючи від модернізації системи командування, управління, комунікації і комп’ютеризації», – зазначила віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Серед них і фонди для реабілітації бійців та розмінування.
Зараз закінчують роботу над новим документом річної національної програми співпраці із НАТО, яка вперше буде побудована не як перелік спільних заходів, а включатиме також усі плани з реформування сектору оборони та практично усіма галузями. Також оновлюють програми професійної підготовки військових, адаптуючи їх до стандартів НАТО. На сьогодні у партнерстві із Альянсом підготували близько 2 тисяч українських військових – 4 батальйони, зараз закінчується підготовка п’ятого. «Ми також закінчуємо створення Центру підготовки Сил спеціальних операцій і розбудову сучасного навчального центру підготовки підрозділів на Яворівському полігоні», – додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Євроінтеграція
Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що Україна зараз на етапі комплексної переорієнтації правового регулювання у різних сферах на європейські стандарти. Тепер 100% усіх документів проходять експертизу в Офісі з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на відповідність стандартам ЄС, а в Кабміні створений Урядовий комітет з питань європейської, євроатлантичної інтеграції, міжнародного співробітництва та регіонального розвитку.
Успіхи
За словами віце-прем’єр міністра, серед основних досягнень за цей рік – закон про енергетичного регулятора (НКРЕКП), реформа державних закупівель, адаптація правил діяльності компаній до вимог ЄС щодо відкритості даних, адаптація до євростандартів законодавства та щодо рівності у трудових відносинах. Також у 2016 році затвердили дорожню карту з питань імплементації права ЄС, зокрема у сфері санітарних та фітосанітарних заходів. «Виконання цієї дорожньої карти забезпечить нам і ширший доступ до ринків ЄС, і захистить наших споживачів», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона зауважила, що допуск на ринок ЄС фактично стає «зеленим світлом» для допуску на практично всі ринки світу. У 2017 році планують узгодити аналогічні дорожні карти, що стосуються комп’ютерних, комунікаційних, фінансових, юридичних послуг тощо.
«Ми закінчуємо роботу над прозорою електронною системою моніторингу виконання Угоди про асоціацію. Сподіваюся, цей інструмент буде корисним для усіх урядовців із міністерств, так і для експертів та громадян», – повідомила віце-прем’єр міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Виклики
Основний внутрішній виклик – затримка із прийняттям законопроектів, необхідних для адаптації до європейських стандартів. «Близько 46 законопроектів вже досить довгий час знаходяться на розгляді парламенту. Якість пройшли комітети, якісь – перше читання, але далі процес іде складно. Нам потрібна і фахова розмова із залученням медіа, депутатів, міністерств та громадянського суспільства», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Зовнішні виклики – зволікання із позитивним рішенням ЄС щодо лібералізації візового режиму і повної ратифікації Угоди про асоціацію. Що стосується ратифікації Угоди Нідерландами, вже майже вдалося досягти прийнятного для України компромісу. «За результатами вчорашніх слухань у парламенті Нідерландів, Угоду вирішили підтримати не лише коаліція, але й «зелені», що фактично розблоковує цю проблему принаймні у Нижній палаті. Наразі я дуже оптимістично налаштована щодо завершення цієї процедури вже у січні», – зазначила Олена Зеркаль. «Я чітко вірю, що у наступному році цей процес ратифікації буде завершено», – додала вона.
Олена Зеркаль зауважила, що останній документ, ухвалений головами держав-членів ЄС, є лише роз’ясненням Угоди. «Це документ щодо тлумачення Угоди як такої, Угода як така не зазнала жодної правки і жодної зміни. Немає ніяких підстав говорити про те, що Нідерланди позбавили Україну європейської перспективи», – наголосила Олена Зеркаль. У тлумаченні зазначено тільки те, що Угода про асоціацію сама по собі не дає гарантій вступу до ЄС, але залишився пункт про те, що ЄС визнає європейські прагнення України.
Що стосується безвізового режиму, вже завершилася процедура, яка блокувала подальші зрушення – визначення механізму припинення безвізового режиму. Проте це рішення має пройти ще низку внутрішніх процедур (теоретично, протягом січня), і подальші зрушення для України залежать від того, як швидко пройде цей процес. «Потрібно далі стояти єдиним фронтом за те, щоб і надалі забезпечувати реалізацію усіх інструментів, які ми запустили для візової лібералізації, тому що вони потрібні насамперед нам, українцям. По-друге – не шукати «зраду» всередині чи з боку ЄС, а шукати можливості якнайшвидше отримати бажаний результат», – закликала Іванна Климпуш-Цинцадзе. «Гадаю, результати останнього саміту і останньої Ради ще раз засвідчили, що ЄС не змінює свою політику щодо України і готовий підтримувати Україну у всіх її починаннях», – додала Олена Зеркаль.
Обсяги експорту до ЄС зросли до 10,7 мільярдів
Наталія Микольська, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України – Торговий представник України, зазначила, що обсяг експорту товарів до ЄС за 10 місяців цього року зріс на 2,4% і склав 10,7 мільярдів доларів. Найбільше зростання відбулося у тих галузях, куди зайшло найбільше інвестицій. Зараз до ЄС експортують понад 80% усього українського експорту легкої промисловості, понад 50% усього експорту деревини, паперу та промислових товарів. До ЄС тепер експортуються і більшість товарів, які раніше купувала Росія – залізничне обладнання, каучук та гума, вироби з алюмінію. «Експорт вершкового масла зріс у 130 разів, морозиво у 62 рази, турбін у 30 разів, маяків і суден – у 21,9 разів, фруктів та овочів – від 7 до 15 разів», – зазначила Наталія Микольська. Ця цифра може ще більше зрости після того, коли Україна повністю перейде на європейські фітосанітарні стандарти.
Наталія Микольська розповіла також, що Україна почала приєднання до конвенції «Пан-Євро-Мед» (пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження). Також закінчили підготовку до переговорів щодо приєднання до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів, АСАА, та щодо включення України до єдиної цифрової пан’європейської ІКТ структури. Крім того, зараз на розгляді Європарламенту знаходиться Проект регламенту Єврокомісії щодо надання Україні додаткових торгівельних преференцій. «Крім того, що він дає нам додаткові квоти на ряд аграрних товарів, дає нам також зменшення або скасування мит на ряд промислових товарів. За нашими попередніми оцінками, застосування цього регламенту може нам дати додатково збільшення експорту від 100 до 150 тисяч доларів при теперішньому стані нашого виробництва», – зазначила Наталія Микольська.