Menu

Завдання громадянського суспільства у цьому році «втримати» безвіз та пояснити людям реформи – експерти

Громадянське суспільство вже почало відчувати момент, коли від «сторожового пса» треба перейти до кооперації з владою. Минулого року представники громадянського суспільства надавали професійну експертизу, рекомендації, їздили до партнерів в Європейський Союз, щоб розповісти про процеси і прогрес, який відбувається. Позитивне просування безвізового режиму для України громадянське суспільство також може занести собі в актив. Про це під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі заявила голова Громадської організації «Європа без бар’єрів», експерт Реанімаційного пакету реформ Ірина Сушко. «Минулого року громадянське суспільство контролювало кожен рух влади у боротьбі з корупцією та комунікувало реформи в ЄС, адже ця ніша була порожньою. […] Домовилися критикувати владу лише всередині країни, а за кордоном увагу та фокус зосередити на тому, що зроблено вже дуже багато», –  зазначила вона.

Роль громадянського суспільства у позитивному просуванні питання безвізового режиму важко переоцінити. «Громадянське суспільство показало свою здатність просувати такі серозні проекти, як безвіз. Тепер виклик – як його втримати. У ЄС запровадили механізм призупинення дії безвізового режиму, він має чіткі технічні індикатори, на які будуть орієнтуватися країни у питанні, чи складає країна безпекові міграційні ризики. Чи є стійкими реформи у рамках візової лібералізації, чи не відбувається відкату у боротьбі з корупцією. Якщо з’являться сумніви, це може стати підставою перегляду рішення про безвіз», – вважає пані Сушко.

Громадянському суспільство варто продовжувати слідкувати за діями влади. «Ми плануємо перейти від здійснення фрагментарного до всеохоплюючого моніторингу виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС», – зазначив Михайло Руденко, секретар української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, представник проекту «Громадська синергія».

Розчарування українського суспільства

Українське суспільство значною мірою розчаровано тим шляхом, який обрала Україна. Підвищився рівень недовіри до влади. «Саме у такому середовищі доведеться працювати українській громадськості та медіа, щоб пояснювати результати реформ. Важко промотувати реформи, коли у людей немає можливості покрити найнеобхідніші витрати. Можливо краще не займатися промотуванням євроінтеграції, а просувати окремі реформи та їхні результати», – розповіла Дарія Гайдай, аналітик Інституту світової політики. Відсутність комунікацій на місцях виражається у недовірі тому, що робиться у Києві. Суспільне телебачення могло б допомогти, щоб була правдива інформація у регіонах.

Комунікація на закордон

Громадянське суспільство має стати більш професійним, зокрема, у комунікаціях. «Має відбутися професіоналізація знань, маємо вміти розповідати, що ми змінюємо у країні, вести професійні комунікації. Маємо вміти говорити єдиною мовою, розуміти дискурс, який відбувається у світі, як нам найкраще будувати нашу інформаційну кампанію, щоб вплести наше питання у європейський контекст. Ми зможемо лобіювати наші інтереси тільки, якщо ми зможемо врахувати інтереси тих, до кого ми звертаємося. Комунікація має бути двосторонньою», – зазначила Олена Пристайко, виконавчий директор та співзасновник Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі.