Чинні вимоги до бізнесу, особливо ФОП, надмірні. Потрібно скорочувати перелік сфер і видів діяльності, над якими здійснюється контроль, знижувати санкції за порушення, водночас посилити особисту відповідальність чиновників, які здійснюють контроль, за процедурні порушення. На цьому наголосили представники бізнесу та експерти під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
«Бізнес боїться перевірок, бо наперед знає, що «винен»
На сьогодні повноваження контролю тільки на центральному рівні здійснюють 39 органів. Крім того, такі окремі повноваження мають місцеві адміністрації і усі виконкоми місцевих рад. За словами Оксани Продан, народного депутата України (фракція «Блок Петра Порошенка»), члена Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, законодавчі зміни, які відбулися протягом року, не покращили ситуацію. Кількість органів скоротили, але не звузили кількість сфер, які контролюються – тепер один орган охоплює кілька сфер і тиск на бізнес не зменшився, зауважила Ксенія Ляпіна, голова Державної регуляторної служби України. При цьому, між усіма ними немає координації, на практиці не всі держслужбовці знають межі своїх повноважень і свої обов’язки. Повноваження податкової міліції припинили, проте вона чомусь продовжує функціонувати. Крім того, з 1 січня розширилися повноваження служби праці.
Найбільше обурення підприємців викликає нововведення, згідно з яким ФОПів зобов’язали нарівні з великими роботодавцями фіксувати у положенні про оплату праці складність роботи, кваліфікацію роботи тощо і назначили великі штрафи за порушення. При цьому, ніхто не дає роз’яснень, як ці вимоги виконувати, хоча закон «Про державний нагляд і контроль» це передбачає.
За словами Світлани Іченської, голови правління Спілки підприємців, орендарів та власників Сумської області, «бізнес боїться перевірок, тому що у нас бізнес заздалегідь знає, що він «винен». Самого інспектора за помилку покарати майже неможливо. Сергій Поліщук, представник продовольчої компанії «Екопродукт» із Івано-Франківська, розповів, що вони вже тривалий час намагаються довести, що їхнє підприємство оштрафували безпідставно. Вони отримали висновки на свою користь від громадської ради при обласному відділенні ДФС, від незалежних аудиторів та з інформаційного центру ДФС, проте під час розгляду нічого цього не врахували.
Любомир Чорній, старший експерт Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні», зауважив, що безкарність контролерів і величезні штрафи створюють сприятливі умови для корупції: малому бізнесу доводиться обирати між хабарем і банкрутством. Учасники дискусії наголосили, що доки Україна не забезпечить комфортні умови для роботи чесного бізнесу, українські товари не зможуть успішно конкурувати на зовнішніх ринках, тому що бізнес у розвинених країнах працює у набагато кращому кліматі.
Рекомендації для держави: звузити сферу контролю, збалансувати права бізнесу і контролюючих органів
Для того, щоб контролюючі органи ставали «службою із людським обличчям», потрібно змінити сам підхід до перевірки, щоб контроль не сприймався як тиск і вимагання хабаря. «Найбільш оптимальний підхід – мінімізувати можливості втручання контролюючих органів у діяльність бізнесу. […] Ми не даємо бізнесу займатися тим, чим він повинен займатися – заробляти гроші і виробляти певний продукт», – наголосив Любомир Чорній.
Потрібно скоротити перелік сфер і видів діяльності, над якими здійснюється контроль, знижувати санкції за порушення. Усі галузеві закони потрібно узгодити із законом «Про засади державного нагляду і контролю». У Трудовому кодексі бажано передбачити спрощений порядок встановлення трудових відносин для малого бізнесу. Один із варіантів врегулювати трудові відносини між ФОПом і його працівниками – розробити типовий договір, який би прописував взаємні права і обов’язки, зазначила Оксана Продан.
Також необхідно жорстко регламентувати повноваження контролю і посилити особисту відповідальність чиновників, які здійснюють контроль. Ксенія Лягіна нагадала, що два адмінпротоколи Державної регуляторної служби про процедурні порушення є підставою для звільнення.
Ксенія Ляпіна розповіла, що згідно із оголошеною сьогодні концепцією реформування служби праці кількість самостійних контролюючих органів має бути скорочена до 25, а служби на місцях перетворяться у сервісні центри. Також відповідно до закону «Про державний нагляд і контроль» до кінця 2017 буде створено інтегральну базу, яка об’єднає в одне ціле вже існуючі бази контролюючих органів. Це дозволить координувати роботу, контролювати доцільність і законність перевірок.
Рекомендації для бізнесу – об’єднуватися для захисту та законодавчих ініціатив
Перша рекомендація для бізнесу – об’єднуватися і разом захищати свої права, повідомляти про порушення керівництву контролюючих органів. Ксенія Ляпіна нагадала, що у ст.10 закону «Про державний нагляд і контроль» прописано перелік підстав, які дають право бізнесу законно відмовитися від перевірки. Бізнес має повне право не допускати до перевірок інспекторів, якщо вони не можуть надати перелік того, що саме вони збираються перевіряти. Інспектори не мають права перевіряти щось, якщо цієї вимоги не оприлюднено на офіційному сайті органу. У разі претензій контролюючого органу підприємці, які до того скористалися роз’ясненням контролюючого органу, мають повне право посилатися на це роз’яснення. На всі порушення потрібно писати скарги до Державної регуляторної служби, тому що це запускає механізм перевірки дій інспектора. Якщо порушення справді було, це може закінчитися адмінпротоколом і звільненням. Цей же адмінпротокол є підставою для захисту прав підприємця у суді. «Якщо ми створимо гучні прецеденти, для усіх це буде сигналом, що потрібно працювати у межах повноважень. […] Навчати контролерів треба з усіх боків: ви, бізнес, зі свого боку, щоб тримати їх у тонусі, і керівники органів – зі свого боку, навчаючи, готуючи психологічно і нормативно», – наголосила Ксенія Ляпіна.
По-друге, бізнесу потрібно формувати свій порядок денний і пропонувати зміни у власних інтересах. Любомир Чорній закликав підприємців стежити за законодавчими ініціативами і реагувати в усіх випадках, коли планується встановити якісь особливості застосування певної норми закону – це майже завжди створює ризик зловживань.
Позиція Держслужби з питань праці: за рух назустріч
Роман Чернега, голова Державної служби України з питань праці, погодився із тим, що нові вимоги до ФОПів є надмірними і цю норму бажано переглянути. Він зазначив, що Держпраці зараз співпрацює із об’єднаннями роботодавців, регуляторною службою і Мінекономрозвитку для того, щоб напрацювати остаточну редакцію порядку роботи Держпраці, яка забезпечить кращий захист бізнесу і прозорість процедури. Роман Чернега підприємців, у яких чиновники Держпраці вимагали хабар, напряму звертатися до нього. «Потрібно, щоб поверталася хоч якась довіра до влади. Це стратегічне завдання для усього державного апарату», – зазначив він.
