Стратегія інтеграції та захисту ромів діє вже четвертий рік, але ситуація залишає бажати кращого. Умови для інтеграції ромів у суспільство не покращуються, багато з них живуть сегреговано, за межею бідності, без належного доступу до освіти і медичних послуг, серед громадян інших національностей поширене упереджене ставлення до них. Про це заявили ромські громадські діячі та представник офісу омбудсмена під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі з нагоди міжнародного дня ромів. «На жаль, на сьогодні держава не гарантує нам безпеку і захист прав як національної меншини. […] Роми – такі ж громадяни, як усі інші люди, які живуть у цій країні. Ми поважаємо закони цієї країни, але потрібно вимагати, щоб і інші люди і держава виконували ці закони», – наголосив Володимир Кондур, голова Коаліції Ромських НУО України «Стратегія 2020».
«На моє глибоке переконання, вирішення державою ромського питання по суті є лакмусовим папірцем на рівень розвитку демократії у суспільстві, на рівень толерантності цього суспільства і ставлення держави до прав людини загалом. Тому що ромська проблематика охоплює у собі величезний спектр питань, пов’язаних із правами людини – права на соціальний захист, освіту, охорону здоров’я», – підкреслила Аксана Філіпішина, начальник Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Ромські громадські діячі наголосили, що стурбовані інцидентами, які трапилися протягом останніх років – відомий інцидент у Лощинівці, спалення ромського табору на Березняках у Києві, конфлікт у селі Шолудьківка на Харківщині, побиття ромів під час рейду поліції до ромського табору на Закарпатті. У більшості випадків реакція з боку відповідальних органів влади недостатня, належного розслідування і покарання винних не відбувається, наголосив Володимир Кондур. Наприклад, щодо інциденту у Лощинівці підозрюваних досі не встановили, а причетні до подій посадовці із сільради та Ізмаїльської райдержадміністрації залишилися на своїх посадах. 19 виселених ромів досі проживають в інших місцях.
Аксана Філіпішина повідомила, що офіс омбудсмена направив запит до київського міського голови щодо дій влади у зв’язку зі спаленням табору ромів, із питаннями, яких заходів влада збирається вжити для соціального захисту ромів, які покинули табір, і для того, щоб подібні інциденти у Києві не повторилися. Другий запит – до голови Головного управління Національної поліції Києва щодо того, яких дій вживали для попередження цього випадку, тому що попередження про провокації були, і як відбувається розслідування інциденту. «Я дуже сподіваюся на те, що депутати Київради і політична партія, яка практично заявила про причетність до виселення ромів і того, що сталося 2 дні тому, відчують резонанс і наслідки порушення прав людини, які вони скоїли, вже дуже скоро, тому що цей випадок розслідують уже всі міжнародні організації. Такі люди мають розуміти, який імідж вони створюють для країни такими діями», – наголосила Земфіра Кондур, заступник голови міжвідомчої координаційної групи з питань Ромської Стратегії при Кабінеті Міністрів України.
Андрій Юраш, директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України, повідомив, що з приводу інциденту у Київраді на 11-12 квітня запланована спеціальна нарада.
Рішення: вдосконалити стратегію і діяти спільно із ромськими громадськими діячами
Вирішити проблему можливо лише комплексно, наголошують експерти. «Усі ми маємо розуміти причини міграції ромів із Закарпаття до Києва або інших регіонів. Це неможливість офіційно працевлаштуватися або бути само зайнятим, це неможливість отримувати якісні медичні послуги, це певна сегрегація в освіті і проживанні», – зауважила Земфіра Кондур. Потрібно вдосконалити місцеві плани реалізації ромської стратегії, затвердити посаду ромського медіатора, яка вже довела свою ефективність, а також організувати інформаційні кампанії, які допоможуть подолати упереджене ставлення до ромів. Для найкращого результату, до усіх цих заходів потрібно залучати ромських громадських діячів.
Із досвіду місцевої влади і громадських організацій, ефективним механізмом є координаційні ради, до яких входять депутати, представники профільних комісій міськрад і ромські громадські діячі. У Харкові, координаційна рада вже напрацювала проект, спрямований на виявлення молодих ініціативних ромів і залучення їх до громадського життя, розповів Іван Матюшенко, голова національно-культурного товариства ромів «Ромен». В Ужгороді за короткий термін роботи координаційної ради до місць компактного проживання ромів провели воду, освітлення, цього року готуються асфальтувати вулиці, розповів Юрій Мандич, депутат Ужгородської міської ради. Проте залишаються проблеми щодо легалізації ромських будинків, виділення земельних ділянок і освіти ромських дітей. «Вирішувати все на рівні місцевого самоврядування неможливо, тут потрібне втручання держави. І сподіваємося, що ця неурядова коаліція при Кабінеті міністрів збиратиметься не тільки за ініціативи ромських діячів», – зауважив він. «Ми відкриті для медіації, діалогу, для того, щоб працювати із представниками місцевого самоврядування, іти у ромські громади, бути посередниками, але без політичної волі влади ми не зможемо цього реалізувати», – наголосив Микола Бурлуцький, голова ромської ГО «Чачимо» із Харкова.
Активним ромам варто балотуватися на виборні посади – це дає найширші можливості реально щось змінити, зауважив Мирослав Горват, депутат Ужгородської міської ради. «За останні вибори депутатами різних рівнів стали більше 100 ромів. Чи це багато чи мало, але це вже перемога», – зазначив він. На його думку, реальні рішення почнуться тоді, коли представники ромської меншини з’являться серед депутатів Верховної Ради.
Андрій Юраш зі свого боку зазначив, що місцеві органи влади отримали доручення напрацювати ідеї щодо покращення стратегії. Він зазначив також, що департамент вноситиме пропозиції до бюджету на наступний рік, щоб виділити державне фінансування на ці програми. Він нагадав також, що через два тижні очікують візит дорадчої групи експертів на чолі з керівником виконавчої структури Спеціального комітету з питань ромів Ради Європи.
