У Києві презентували книгу «Антологія конституційного процесу у сучасній Україні». У ній зібрана вся історія становлення Конституції у її сучасному вигляді та багато нормативно-правових документів, у тому числі унікальних, розташованих у хронологічному порядку – усі проекти змін до Конституції, постанови, закони, висновки тощо. Автор-укладач книги – Віктор Мусіяка, науковий консультант з правових питань Центру Разумкова. Книгу видали за підтримки представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. «Це видання розраховане на лідерів громадської думки, академічне середовище, і, сподіваюся, наших колег по цеху, які потім зможуть ретранслювати квінтесенцію цих думок і поширювати їх серед громадян. Це – місія і завдання цього видання», – розповів Юрій Якименко, заступник генерального директора з аналітичної роботи – директор політико-правових програм Центру Разумкова, під час презентації книги в Українському кризовому медіа-центрі.
Ця праця – не класична антологія: вона містить не лише хронологію подій, але й особистий погляд і особистий аналіз автора. Кожен розділ супроводжується окремим вступом-передмовою, у якому автор зазначає, які процеси відбувалися у цей період і які суспільно-політичні події мали на нього вплив. У цих вступах Віктор Мусіяка використовує посилання на висновки своїх колег. «Це не тільки підсумок того, що відбулося. Це матеріал для переосмислення того вибору, який зробив український народ на початку 90-х років, відновивши свою національну державність. Це роки пошуку нашого власного конституційного єства, конституційного середовища. Ми через терни доходимо до тієї конституційно-правової моделі, у якій нам, як європейському народу, буде комфортно. І в цій антології відображені ці пошуки», – зазначив Петро Стецюк, суддя Конституційного Суду України у відставці.
Антологія буде доступна у паперовій, а також в електронній версії на сайті Центру Разумкова у розділі «Наші видання».
Один із ключових висновків із книги, за словами Віктора Мусіяки – що конституційний процес в Україні ніколи не був цілісним: повноцінної імплементації змін до Конституції через закони не відбувалося, тому що після кожної зміни влади – Верховної Ради або Президента – усі попередні перетворення згорталися і запускалися нові.
Другий важливий висновок, що в Україні де-факто існує дві Конституції: писана, власне Конституція, і так звана «жива Конституція» – її варіація, яка реально виконується на практиці, тому що писана, за словами Віктора Мусіяки, ніколи повноцінно не виконувалася. Можливо, саме тому постійно піднімають питання про розробку нової редакції основного закону. «Маю надію, що ті, хто буде займатися підготовкою змін до Конституції, подивляться, як увесь цей процес відбувався. Конституцію потрібно привести до стану, коли вона виконується, коли органи влади чітко знають свої функції. І тоді у державному управлінні ми введемо таку систему суспільно-політичних відносин, коли вони чітко будуть знати, що вони є найманими працівниками суспільства, і у них не має бути власних цілей і інтересів, які розходяться із ціллю, встановленою Конституцією, продукованою сувереном – народом, і затвердженою референдумом», – наголосив Віктор Мусіяка.
На думку Віктора Мусіяки, дуже важливо розробити методологію щодо того, як мають відбуватися будь-які зміни до основного закону. «Конституційний процес має бути процесом реалізації уже чітко визначеного розуміння, що ми хочемо мати – не пошуком, а реалізацією напрацьованих ідей, – підкреслив він. – Завдання номер один сьогодні – заставити дотримуватися Конституції усі гілки влади, і готуватися до цього остаточного процесу так, щоб реалізувати цю ідею. Не треба одним махом готувати нову Конституцію – я вважаю, суспільство до цього сьогодні не готове».
Він зауважив також, що важливо збільшувати правову свідомість суспільства – розуміння громадян, що самі вони є джерелом права і конституційного ладу, та висловив сподівання, що його книга зіграє цю просвітницьку роль і сприятиме формуванню та консолідації інститутів громадянського суспільства.
