Міністерство охорони здоров’я України розробило методичні рекомендації для медичних закладів щодо реорганізації у підприємства відповідно до закону про автономізацію медичних закладів («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я»). «Тут простою і зрозумілою мовою виписані 13 кроків – покрокова інструкція, як перетворитися на комунальне некомерційне підприємство. Цей документ вже розміщений на сайті МОЗ, і сьогодні (…) ми розповсюдимо ці рекомендації по регіонах і запропонуємо закладам почати підготовку до реорганізації, щоб не зволікати і щоб встигнути зробити це у пільговий період, коли це буде набагато простіше», – розповів Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я України, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Павло Ковтонюк запевнив, що МОЗ допомагатиме медичним закладам переходити у новий статус. «Це дуже важливий крок у медичній реформі, який дозволить медичному закладу після прийняття законопроектів щодо нової системи фінансування медицини, які уряд зареєстрував у парламенті, бути ефективними у новій системі, коли кошти ідуть за медичною послугою. Усі медичні заклади в Україні будуть працювати за договорами, і якщо заклад знаходиться у статусі некомерційного підприємства, йому буде набагато легше це робити», – зазначив він.
Що змінює автономізація?
Автономізація медичних закладів передбачає їхню реорганізацію у підприємства, замість діючої моделі вертикального управління, коли кожен крок необхідно було погоджувати із МОЗ. У цих умовах вони зможуть самостійно вирішувати свої господарські питання, включно із політикою зарплат, а головний лікар перетворюється на менеджера, якого обирають на посаду через конкурс.
Фінансування реорганізованих закладів здійснюватиметься не за постатейним кошторисом витрат, а на основі власного фінансового плану. У кожного медзакладу з’явиться власний рахунок у банку. «Ми захищаємо ці гроші – вони залишаються у державних банках, але заклад може ними вільно розпоряджатися», – зазначив заступник міністра. Якщо раніше залишки на рахунку у кінці року забирали назад у бюджет, тепер зекономлені кошти залишатимуться у закладу, він може інвестувати їх у щось на власний розсуд. Тепер джерелами фінансування закладу можуть бути як бюджетні кошти, так і кошти юридичних і фізичних осіб.
Працівники медичних закладів переходять на трудові договори і перестають бути «бюджетниками». Їхня заробітна плата більше не буде прив’язана до «тарифної сітки» за розрядом – розмір заробітних плат визначатиме керівництво закладу. Це дозволить мотивувати персонал. Також медзаклади зможуть наймати за договорами підряду лікарів-ФОП, які зареєстровані і мають ліцензію на здійснення медичної практики.
Така модель заохочуватиме господарську ініціативність керівництва медичних закладів та мотивуватиме їх ефективно використовувати кошти. За бажання, медичні заклади зможуть утворювати об’єднання з іншими закладами, що діють у статусі підприємства, з метою перерозподілу функцій і оптимізації використання ресурсів.
При цьому, підзвітність і контроль за використанням коштів залишається. Медикаменти потрібно буде закуповувати через систему ProZorro. Контроль за діяльністю закладу здійснюватимуть спостережні ради. Вони не втручатимуться у щоденну діяльність, але братимуть участь у прийнятті важливих рішень. Для закладів вторинного і третинного рівня це обов’язково. Також можуть створюватися опікунські ради за участі представників громадськості та місцевого самоврядування.
Автономізація – не приватизація
«Навколо цього процесу є багато міфів – кажуть, що «усі заклади будуть приватизовані», «багато лікарів позвільняють» і так далі. В основному, все це міфи. Статус підприємства ніяк не впливає на звільнення чи найм, приватизацію чи неприватизацію. Він просто дає можливість закладу функціонувати як нормальне підприємство, а керівнику закладу – бути нормальним керівником», – зазначив Павло Ковтонюк.
Сам по собі факт реорганізації – не підстава для звільнення, трудові відносини із працівниками продовжуються. Звільнення можливі лише у випадку, якщо заклад вирішить скоротити штат.
Коли і як це відбудеться?
Якщо Президент підпише закон, він набере чинності через півроку. До кінця 2018 для медичних закладів діятиме «пільговий режим» – максимально спрощена процедура переходу на нову модель з точки зору того, скільки і які документи потрібно готувати, вирішення проблем із заборгованістю тощо. Таким чином, ті, хто за цей період реорганізуються у підприємства, з 2019 року вже зможуть укладати договори із державою і працювати за новою моделлю. Міністерство не може змусити медичні заклади реорганізовуватися – це може відбуватися лише з їхньої власної ініціативи та ініціативи місцевих органів влади, тому що належать вони місцевим громадам.
«Ми знаємо з «точкового» досвіду, що процес переходу у новий статус займає близько 6 місяців, якщо немає ніяких проблем, тож у всіх є час це зробити. Якщо цього не буде здійснено, це не означає, що заклади залишаться без грошей, але залишаться без маси переваг, які дає нова модель фінансування, коли оплачується медична послуга, а не виділяється якась сума на підтримку цього закладу, як це є на сьогодні», – зазначив Павло Ковтонюк.