Реформа корпоративного управління на державних підприємствах потрібна для того, щоб ці компанії стали прибутковими, інноваційними та некорумпованими. Державні підприємства мають працювати в умовах, максимально наближених до умов приватної компанії, та бути максимально незалежними від політичних впливів, але при цьому бути прозорими. На цьому наголосили Айварас Абромавичус, колишній міністр економічного розвитку і торгівлі України, та Андрій Бойцун, член Групи стратегічних радників з підтримки реформ в Україні, директор з досліджень Центру економічної стратегії, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
Андрій Бойцун зауважив, що хоча антикорупційна реформа цікавить суспільство набагато більше, ніж реформа корпоративного управління, стратегічно вона має аж ніяк не меншу вагу, тому що зараз через державні підприємства із бюджету «викачуються» величезні кошти. Запозичення світових кращих практик у сфері корпоративного управління допоможе поступово обмежувати політичний вплив на державні підприємства і унеможливити розкрадання.
«На сьогодні є велика інерція, тому що усі звикли до того, що уряд займається призначенням керівників підприємств. І це ненормально для світової практики. Люди рвуться до влади спеціально для того, щоб керувати державними підприємствами, тому що є «ласий шматок». І у підсумку ми як країна замість того, щоб залучати хороших політиків, які будуть боротися за права споживачів і покращувати конкурентне середовище, залучаємо тих, хто бореться за управління, – зазначив Андрій Бойцун. – Мета, масштаби і результати цієї реформи для кожного українця будуть величезними».
Одна з ключових ідей у світовій практиці – у керівника державної компанії має бути ринкова заробітна плата. Це найкращий запобіжник від корупції. Якщо керівник працює за безцінь, у лобістів певних груп більше шансів доплатити йому підпільно за просування своїх інтересів. Більше того, справжні фахівці з приватного сектору не погодяться на такі умови.
Водночас, до людей, які приходять на керівні посади у державні підприємства, мають бути високі вимоги. Вони повинні мати відповідні знання і досвід, і не бути пов’язані родинними чи дружніми зв’язками із іншим великим бізнесом чи політичними гравцями. Недостатньо лише чекати, доки на конкурс подадуть заявки – потрібно займати проактивну позицію, самостійно шукати потенційних кандидатів, запрошувати їх подаватися на участь у конкурсі.
У міжнародній практиці кадрові рішення щодо керівництва – компетенція Наглядової ради, тому що вона відповідає за стратегію підприємства і її виконання. «Якщо хтось когось контролює, але не може його звільнити – контроль зводиться нанівець», – зауважив Андрій Бойцун. Проте це передбачає і серйознішу відповідальність Наглядової ради. Але Наглядова рада не повинна забирати на себе функції менеджменту. «Наглядова рада 40% свого часу у теорії і на практиці має займатися стратегією. А у нас, на жаль, фокус часто зміщується. (…) Наглядова рада не повинна робити роботу менеджменту», – наголосив Айварас Абромавичус. На його думку, у наглядові ради корисно залучати іноземців, найкраще – із Північної Європи: це дасть найбільші шанси на те, що їхні рішення будуть незалежними від українських політичних ігор і максимально відповідальними.
Айварас Абромавичус зауважив, що насправді в Україні не так і багато ключових держпідприємств, де реформи особливо важливі. «Усю енергію потрібно спрямувати на «Нафтогаз», «Укргазвидобування», «Турбоатом», «Енергоатом», «Електротяжмаш», «Укрзалізницю» та «Укрпошту». Загалом це близько 20 компаній, ще обленерго і Центренерго», – зазначив він.
Умови роботи у державній компанії мають бути максимально наближені до умов у приватному секторі. Якщо на компанію покладені і якісь соціальні функції, необхідно знайти баланс, який допоможе їй при цьому залишатися прибутковою і розвиватися, додав Андрій Бойцун. «Мета соціальної політики не у тому, щоб продавати продукт дешевше, а щоб спростити до нього доступ для тих, хто найменше захищений, і це потрібно робити через інші механізми»,- додав він.
Експерти наголосили також, що для успіху будь-якої реформи потрібна якісна комунікація. «Комунікація – це кращий друг реформатора. Одна із причин успіху «ProZorro» – позитивна і регулярна комунікація», – зазначив Айварас Абромавичус.