Після зустрічі президента США Дональда Трампа із головою МЗС РФ Сергієм Лавровим, частина експертів зазначила, що дана зустріч відбулася «на прохання» Володимира Путіна. Сам Трамп підтвердив це: “коли я розмовляв з Путіним, він запитав мене, чи зустрінуся я з Лавровим, чи ні. Що мені треба було сказати – “ні, я не зустрінуся з ним”? Я відповів, що зустрінуся”, – пояснив Трамп.
Українські дипломати наголошують, що відносини із США мають стратегічне значення. У вітчизняному медіа-просторі продовжує активно обговорюватися можливість США приєднатися до «Мінського процесу». Міністр закордонних справ Павло Клімкін відзначив, що Україна веде переговори із США щодо можливої участі в урегулюванні конфлікту на Донбасі. Клімкін зазначив, що участь США може бути «у формі окремого виміру, який буде дуже тісно координований з «нормандським форматом». Інший варіант – це паралельне залучення США до окремих елементів взаємодії в рамках «нормандського формату». Експерти вважають, що ймовірність того, що США безпосередньо приєднаються до «Мінського процесу» наразі є малою, через невизначеність відношень із Росією. Експерти наголошують, що українська сторона намагається «витиснути» максимум користі із США щодо врегулювання ситуації на Сході України, що є особливо актуальним через «паузу» у «Мінську» у зв’язку виборами у Франції та Німеччини. Дата зустрічі Петра Порошенко та Дональда Трампа залишається невизначеною. Павло Клімкін запевняє, що МЗС працює над цим питанням, та обіцяє зустріч у «найближчому майбутньому». Він також зазначив, що «Один з важливих моментів цієї зустрічі – це формат, у якому США будуть долучатися до зусиль, яким чином тиснути на Росію з метою повного виконання Мінських угод».
Впливова німецька Handelsblatt критикує зовнішню політику Німеччини, особливо її концепт «м’якої сили», ще одного стратегічного партнера України. Одна з проблем німецької зовнішньої політики, пише видання, це «легковажність, викликана позицією комфорту і зручності». Німеччина вважає, стверджує видання, за краще залишити жорсткі рішення і брудну роботу зовнішньої і оборонної політики для інших, щоб потім критикувати своїх союзників. «Real politic означає, – підкреслюють автори проекту «Лідерство сили Німеччини, стратегія без страху і зарозумілості», автори тексту до видання, – співпрацю з позиції сили».
Новостворені антикорупційні інститути продовжують розвивати «справу Мартиненко». Після того, як Суд відпустив Мартиненка на поруки, САП анонсувало подання апеляції на дане рішення. Проте, розглянувши апеляцію, Суд відмовив САП в арешті екс-нардепа. Також Суд не накладав арешт на майно Миколи Мартиненка, попри клопотання Антикорупційної прокуратури. Експерти зазначають, що сам Мартиненко був доволі спокійний і обіцяв співпрацювати із слідством. Він також заявив, що впевнений, що справа у суді провалиться, адже вона сфабрикована. Деякі експерти вважають, що така поведінка Мартиненка може означати його впевненість у безкарності та захисті з боку влади, зокрема, представників НФ, які взяли його на поруки. Також експерти схиляються до думки, що навіть сам факт відкриття кримінального провадження проти Мартиненка є позитивним сигналом, хоч він фактично може і не закінчитися його ув’язненням.
НАБУ висловлює стурбованість через зареєстрований законопроект №6220 “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та підстав закриття кримінального провадження”, який, на думку антикорупціонерів, може перекреслити багато досягнень НАБУ та САП. За умови ухвалення парламентом та набуття чинності згаданого закону НАБУ буде змушене припинити розслідування всіх епізодів злочинної діяльності, щодо яких існують або будуть винесені в майбутньому постанови слідчих будь-якого з наразі недореформованих правоохоронних органів про закриття проваджень. Зокрема, таким чином можна буде закрити «справу Онищенко» та «справу Насірова».
ЗМІ повідомляють, що із «Приват банку» перед націоналізацією було виведено 110 млрд грн, які були видані «фейковим» компаніям у вигляді кредитів. Ігор Коломойський заявив, що «ці гроші з банку не йшли. У рамках реструктуризації кредитного портфеля їх видали компаніям, які погасили кредити попередніх позичальників. Тобто, гроші залишилися в банку».
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Заступник голови Мінюсту США пояснить Конгресу причину звільнення директора ФБР (201 публікація у ЗМІ)
- Ми підозрюємо СБУ у причетності до вбивства Шеремета, – Гнап (113 публікацій у ЗМІ)
- Лідери криворізьких металургів дали прес-конференцію (84 публікацій у ЗМІ)
- Клімкін “розсекретив” зміст зустрічі з Трампом: Росію підтримувати не будуть (76 публікацій у ЗМІ)
- 5 затриманим у справі про події 9 травня у Дніпрі сповіщено про підозру, – ГПУ (48 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Переговори міністра закордонних справ України з президентом і віце-президентом США в Білому домі мають вплинути на мінський процес і на позицію Росії. Таку думку висловив перший заступник глави МЗС Вадим Пристайко. “На мою думку, це має вплинути на мінський процес і на думку Росії. Тому що ні для кого не було таємницею, що Росія розраховувала, що зміна адміністрації призведе до зміни підходів Сполучених Штатів до цього питання і до підтримки України. Мені здається, що Росії стало абсолютно очевидно, що американська адміністрація усвідомлює те, що робила попередня адміністрація, усвідомлює, чому вона це робила і повністю зараз так само поводить себе”, – сказав він.
Українська та американська сторони, передусім міністерства оборони, проводять контакти з приводу надання Україні безпекової допомоги від США. Про це заявив на брифінгу в Києві міністр закордонних справ Павло Клімкін. “Ми розмовляли про безпекову допомогу. Тут відбуватимуться подальші контакти, у тому числі, на рівні міністерств оборони. І про результати контактів почуєте найближчим часом”, – сказав він, коментуючи можливе надання Україні збройної допомоги з боку США.
Україна проводить консультації з американською адміністрацією щодо форми участі Вашингтона у тиску на Росію задля повного виконання Мінських домовленостей. Про це заявив на брифінгу у Києві міністр закордонних справ Павло Клімкін. «Сполучені Штати готові й надалі долучатися до того, щоб примусити Росію виконувати Мінські домовленості. Це один з ключових пріоритетів», – сказав глава МЗС. За його словами, участь США може бути «у формі окремого виміру, який буде дуже тісно координований з «нормандським форматом». Інший варіант – це паралельне залучення США до окремих елементів взаємодії в рамках «нормандського формату». «Це може бути паралельний процес», – уточнив Клімкін.
Президент США Дональд Трамп попередив колишнього керівника ФБР Джеймса Комі щодо можливого витоку матеріалів у медіа. Про це повідомляє ВВС Україна. Зазначається, що у своєму Twitter у п’ятницю президент сказав Комі, що “сподівається на те, що у нього немає ніяких “записів “їхніх розмов”. Керівника ФБР Джеймса Комі, який вів розслідування імовірного втручання Росії у вибори в США, Трамп звільнив у вівторок. Відтоді президент наполягав, що Комі раніше сказав йому, що Трамп не перебуває під слідством.
Президент США Дональд Трамп офіційно не має ні прибутків, ні інвестицій, ні заборгованостей перед росіянами, що документально підтверджується у його податкових деклараціях за останні десять років. Про це йдеться в офіційному листі від юриста глави Білого дому, який отримало у своє розпорядження інформагентство AP. “Юрист президента Дональда Трампа стверджує, що його податкові декларації за останні десять років не відображають будь-яких прибутків будь-якого типу з російських джерел, за деякими винятками”, – йдеться в повідомленні. У Трампа досі не оприлюднили копії його податкових декларацій, тому перевірити ці висновки самостійно немає можливості.
Зустріч Президента України Петра Порошенка та президента США Дональда Трампа відбудеться після того, як буде визначено формат участі Вашингтона в тиску на Росію з метою примусу до повного виконання Мінських домовленостей. Про це заявив на брифінгу в Києві міністр закордонних справ Павло Клімкін. “Над зустріччю (між президентами України та США. – Ред.) ми працюємо. Я думаю, що вона відбудеться в найближчому майбутньому. Один з важливих моментів цієї зустрічі – це формат, у якому США будуть долучатися до зусиль, яким чином тиснути на Росію з метою повного виконання Мінських угод”, – сказав він.
СПРАВА МАРТИНЕНКА.
Апеляційний суд Києва відмовив у задоволенні скарги САП на рішення Солом’янського райсуду про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання екс-депутату Миколі Мартиненку. Про це у п’ятницю оголосив головуючий суддя у цій справі Олег Присяжнюк. “Колегія суддів вирішила: у клопотанні щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Миколі Мартиненку відмовити. Рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки залишити без змін”, – сказав Присяжнюк.
Висловлювання деяких поручителів екс-депутата Миколи Мартиненка свідчать про те, що вони не знали про суть справи, у якій за нього поручалися. Про це у п’ятницю заявив прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрій Перов на засіданні Апеляційного суду Києва. “Є слова поручителів, зокрема Княжицького, цитую: “Я не знаю суті цієї справи”. Схожі висловлювання робили й інші поручителі. На нашу думку, це свідчить про те, що деякі поручителі навіть не знали, за що поручалися”, – сказав Перов. Він також заявив, що багатогодинні виступи поручителів за Мартиненка на одному з попередніх засідань порушили принцип змагальності сторін обвинувачення та захисту у суді. До тогож поручителі, за словами прокурора, під час виступів чинили тиск на суддю.
У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заявляють, що колишній народний депутат Микола Мартиненко порушує рішення суду першої інстанції у частині виконання зобов’язань. Про це представники сторони обвинувачення заявили в Апеляційному суді Києва. При цьому прокурори посилалися на коментарі Мартиненка деяким ЗМІ. Натомість сторона захисту категорично заперечила це твердження прокурорів, наголосивши, що Мартиненко має право на представлення громадськості власної позиції.
Солом’янський райсуд столиці не задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про арешт майна екс-нардепа Миколи Мартиненка. Про це повідомив у коментарі Укрінформу адвокат Петро Бойко. “Вчора відбулося засідання Солом`янського райсуду, на якому розглядалося клопотання прокуратури про арешт майна. Наскільки мені відомо, суд відмовив Спеціалізованій прокуратурі в арешті майна Мартиненка”, – сказав він.
Екс-депутат Верховної Ради Микола Мартиненко впевнений, що за ним ведеться стеження. Про це він заявив у п’ятницю в Апеляційному суді Києва. “За мною, на моє переконання, ведеться стеження. Зокрема, 23 квітня близько 15:00 я помітив неподалік себе темно-синє авто, “Рено”, на перетині вулиць Рейтарська і Стрілецька. Я намагався його зупинити, але машина швидко виїхала на тротуар і мене обігнала”, – сказав Мартиненко.
Адвокат екс-депутата Миколи Мартиненка заявив, що його підзахисний не може впливати на суд через брата колишньої дружини – члена Вищої ради правосуддя Павла Гречківського. “Щодо того, чи може Мартиненко впливати на рішення суду через члена Вищої ради правосуддя Павла Гречківського, то захист вважає це малоймовірним. Так, сестра Гречківського була дружиною Мартиненка, але шлюб було розірвано у 2003 році, а членом ВРП Гречківський став лише у 2015 році. Де зв’язок?” – сказав Бойко.
Екс-нардеп Микола Мартиненко запевняє, що готовий до співпраці зі слідством і тікати з країни не збирається. Про це він сказав у Апеляційному суді Києва. “Я готовий до співпраці зі слідством, як півтора року тому, так і зараз. Щодо заяв на кшталт того, що я можу втекти, я їх просто не сприймаю. В мене ще є тут чим зайнятися, я нікуди не збираюся діватися”, – сказав Мартиненко. Він наголосив, що свою невинуватість готовий доводити в суді “хоч завтра”. “А також заявляю, що не маю впливу на (компанію – ред.) “Steuermann”, не можу розпоряджатися коштами цієї компанії, і це я теж готовий доводити”, – додав екс-нардеп.
ЕКОНОМІКА.
Перед націоналізацією ПриватБанку з нього було виведено 110 млрд грн. Про це йдеться в розслідуванні програми «Схеми». «Аудитори перевірили найбільших позичальників і виявили: на 1 квітня 2015 року ризик неповернення кредитів вимірювався у сумі понад 82 мільярди гривень, а вже станом на 1 жовтня 2016 року цифра збільшилася до понад 139 мільярдів гривень. Відповідно до документа, ПриватБанк провів реструктуризацію кредитного портфелю: заборгованість 170 попередніх позичальників була переведена на понад 30 нових, які стали винні банку понад 110 мільярдів гривень. Для порівняння: це бюджет Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ разом узятий», – йдеться в повідомленні.
Колишній акціонер “ПриватБанку” Ігор Коломойський прокоментував розслідування ЗМІ, в якому стверджувалося, що незадовго до націоналізації у грудні 2016 року з банку були виведені 110 мільярдів гривень на рахунки фірм-бульбашок. “Після виходу програми я спробував зв’язатися зі знайомим журналістом “Схем”, Михайлом Ткачем, але не додзвонився. Тому хочу уточнити кілька деталей… Із розслідування незрозуміло, куди і кому пішли 110 млрд гривень кредитів, виданих “ПриватБанком”. Так ось, ці гроші з банку не йшли. У рамках реструктуризації кредитного портфеля їх видали компаніям, які погасили кредити попередніх позичальників. Тобто, гроші залишилися в банку”, – зазначив Коломойський.
Кількість мільйонерів у 2016 році зменшилась майже на чверть, а їх загальний дохід зріс. Про це повідомляє прес-служба ДФС на своїй сторінці у Facebook. «За минулий рік 3504 особи задекларували дохід понад 1 млн грн. Порівняно з 2015 роком кількість мільйонерів зменшилася на 24%, або на 1180 осіб», – йдеться в повідомленні. За словами в.о. голови ДФС Мирослава Продана, незважаючи на зменшення кількості мільйонерів, загальні суми їх доходів порівняно з минулим роком зросли на 13%, або на 3,2 млрд гривень.
Внесок платників податків Донецької області до зведеного бюджету країни з початку 2017 року перевищили 5 мільярдів гривень. Про це у п’ятницю повідомили у Головному управлінні ДФС у Донецькій області. «З початку 2017 року надходження до зведеного бюджету країни від платників Донецької області на 55 мільйонів гривень перевищили п’ятимільярдний рубіж. Порівняно з січнем-квітнем минулого року надходження зросли на 43%, або на 1,5 млрд гривень», – йдеться у повідомленні. Зазначено, щомісяця платники Донеччини перераховують до бюджетів всіх рівнів понад 1,26 млрд грн, що на 383 млн грн більше, ніж у минулому році.
Бізнесу відшкодовано близько 11 млрд грн з часу запуску електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ. Про це під час брифінгу сказав державний секретар Міністерства фінансів Євгеній Капінус. “За час функціонування Реєстру (автоматичного відшкодування ПДВ – ред.) відшкодовано близько 11 млрд грн.” ,- сказав Капінус. Він нагадав, що 1 квітня 2017 року було введено в експлуатацію Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ. Відшкодування відбувається у повному обсязі без будь-яких збоїв. Тож тепер маніпуляції з відшкодуванням і дискримінація бізнесу через непрозорі схеми повернення ПДВ є неможливими.
У п’ятницю, 12 травня, вступили в силу зміни до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення умов ведення будівельної діяльності, який сприятиме підвищенню позиції України у рейтингу Doing Business та дозволить залучити в економіку близько $1,2 млрд інвестицій. Про це повідомляє Міністерство регіонального розвитку України. “Вчора новий закон, розроблений Мінрегіоном, був опублікований і сьогодні він офіційно вступає в силу. За підрахунками експертів, ці законодавчі зміни дозволять піднятися Україні на 2 позиції в загальному рейтингу Doing Business, а це додаткові 1,2 млрд доларів інвестицій в нашу економіку”, – розповів заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Лев Парцхаладзе.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Наталія Корчак спростовує звинувачення свого заступника Руслана Радецького у блокуванні перевірки електронних декларацій чиновників. Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook. “Ось порядок денний сьогоднішнього (11 травня – ред.) засідання. І якщо хтось знайде в ньому питання стосовно проведення перевірки декларацій, через які я нібито “блокую” роботу департаменту фінконтролю, то той вочевидь має третє око”, – написала Корчак. За її словами, у поданих Радецьким “з голосу” проектах рішень відсутнє візування юристів.
Сполучені Штати Америки наблизилися до конфіскації активів екс-прем’єра України Павла Лазаренка у судовій тяганині тривалістю 13 років. Про це повідомляє у п’ятницю DW. Левова частка заморожених 250 млн доларів – гроші, переказані з рахунків компаній Юлії Тимошенко. “Наприкінці квітня суд округу Колумбія ухвалив перше рішення, яке наближає американських правоохоронців до закордонних грошей Лазаренка. Суд, як випливає з рішення, яке є у розпорядженні DW, остаточно зняв питання, чи поширюється на гроші Лазаренка за кордоном американське законодавство”, – йдеться у повідомленні. Таким чином суд дав відповідь на вирішальне для конфіскації грошей Лазаренка юридичне питання: чи можна вважати, що перекази вкрадених в Україні коштів у доларах США з однієї країни світу до іншої через кореспондентські рахунки у Сполучених Штатах є достатньою підставою для визнання американської юрисдикції у цьому питанні.
На розгляді у Верховній Раді перебуває проект закону, ухвалення якого може заблокувати розслідування правоохоронних органів, в тому числі НАБУ та САП. Про це йдеться на сайті НАБУ. “На переконання Національного антикорупційного бюро, ухвалення законопроекту №6220 “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та підстав закриття кримінального провадження” в чинній редакції може перекреслити найвагоміші здобутки правоохоронної системи України впродовж останніх років, зокрема, і досягнення новостворених антикорупційних органів”, – йдеться у повідомленні.
СПРАВА АРТЕМЕНКА.
Вищий адмінсуд України вирішив відкрити провадження у справі за заявою позафракційного народного депутата Андрія Артеменка щодо позбавлення його українського громадянства. Про це повідомила речниця ВАСУ Галина Гаєвська. «Ця ухвала та матеріали, які подані, будуть надіслані сторонам у справі. Запропоновано Президентові України протягом 5 днів від того дня, як він отримає ці документи, підготувати заперечення на цей позов. Потім ці всі документи разом з запереченням суддя буде розглядати і призначати вже день розгляду справи», – сказала Гаєвська.