Починають роботу перші мобільні групи Національної поліції України з протидії домашньому насильству у рамках пілотного проекту «Поліцейська мережа протидії домашньому насильству» (скорочено – «ПОЛІНА»). Проект підготували у співпраці із ОБСЄ, Центром координації проектів канадської поліцейської місії, ПРООН в Україні та ООН Жінки. Мета проекту – збільшити кількість звернень і зареєстрованих випадків домашнього насильства та адекватну реакцію на них, та підвищити обізнаність суспільства щодо проблеми. Спершу проект запрацює у Дарницькому районі Києва, Малиновському районі Одеси і Сєвєродонецьку Луганської області. До середини 2018 року його планують масштабувати на всю територію України. Про це розповіли представники Нацполіції та партнери проекту під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
За статистикою Нацполіції, регулярно від домашнього насильства потерпають до 60% жінок, і лише невелика кількість таких випадків виявляється. Каспар Пік, представник Фонду народонаселення ООН (UNFPA) в Україні, зауважив, що близько 85% жінок, які постраждали від гендерно-обумовленого насильства, не звертаються за медичною допомогою; 80% не звертаються до поліції. Причини такої ситуації – у недостатній взаємодії між відповідними службами, відсутності ефективної інфраструктури для допомоги людям, які стали жертвами домашнього насильства, а також недовіра до правоохоронних органів і стереотип про «нормальність» домашнього насильства.
«Ідея цього проекту – зміцнювати довіру. Проблема гендерно-обумовленого насильства буде вирішена лише тоді, коли жінки почнуть довіряти відповідним органам і довіряти суспільству», – зазначив Каспар Пік. «Ми часто чуємо фразу, що «насильство – це сміття, яке не треба виносити з дому», але настав час об’єднати зусилля суспільства, правоохоронних органів, парламенту, соціальних служб, медицини, і хоча б відкрито почати говорити про це і реагувати на це, створювати умови, щоб постраждалі – особливо якщо це діти – могли отримати належний захист і належну реабілітацію. Головні задачі нашої поліцейської мережі з протидії домашньому насильству – зробити так, щоб вчасне виявлення випадків домашнього насильства стало апріорі дієвим, щоб, починаючи від диспетчерів 102 і закінчуючи соціальними працівниками, усі мали чіткий алгоритм взаємодії між собою заради безпеки постраждалого», – наголосила Анастасія Дєєва, заступник міністра внутрішніх справ України з питань європейської інтеграції.
Мобільні групи сформовані із жінок-офіцерів поліції, працівників підрозділів превенції Національної поліції (дільничних офіцерів та ювенальної превенції), слідства, карного розшуку та патрульних офіцерів, які мають спеціальну підготовку для реагування саме на випадки домашнього насильства. Вони працюватимуть у тісній взаємодії із операторами лінії 102, патрульною поліцією та соціальними службами. За словами працівників поліції, у будь-якому випадку телефонувати варто на лінію 102, після чого оператор проаналізує ситуацію і перенаправить виклик на службу, яка має втручатися у конкретному випадку. За консультацією можна звертатися на гарячу лінію 386.
«Ми дуже чекаємо прийняття закону про запобігання та протидію домашньому насильству, та, звісно, ратифікацію Стамбульської конвенції, що дасть нам більш вагомі важелі для реагування на такі правопорушення», – зазначив Василь Богдан, заступник начальника відділу дільничних офіцерів поліції управління превенції Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України. Марія Іонова, народний депутат України (фракція «Блок Петра Порошенка»), співголова міжфракційного об’єднання «Рівні можливості», зауважила, що Стамбульська конвенція – не лише про права жінок, але здебільшого саме жінки потерпають від домашнього насильства. «Ця конвенція стосується прав людини і це наші міжнародні зобов’язання. Коли Україна вступала у Раду Європи, вона брала на себе зобов’язання ратифікувати усі конвенції Ради Європи, – наголосила вона. – Ми маємо про це [проблему] говорити і називати ці цифри, щоб народні обранці розуміли свою відповідальність. Ми є світська держава, і Рада Церков не має впливати на рішення законотворців, які вважають, що захист прав людини має бути на найвищому рівні. Наприклад, Грузія, де роль, підтримка церкви і довіра до церкви максимальна, ратифікувала цю конвенцію». Проте, зауважив Каспар Пік, не так важливо ратифікувати Стамбульську конвенцію, як створити дієве законодавство, яке б дозволило втілювати на практиці її положення.
Наталя Федорович, заступник міністра соціальної політики України, розповіла, що Мінсоцполітики у співпраці з партнерами вже підготували проект постанови Кабміну про затвердження положення про мобільні бригади. На тижні його погодять із іншими міністерствами.