На сьогодні немає єдиного бачення, як вирішувати ситуацію із несплатою відшкодувань за субсидії теплокомуненерго та ОСББ. Міністерство фінансів України готує проект змін до бюджету про виділення з бюджету додаткових 15 мільярдів гривень на ці потреби, проте чи вирішать кошти проблему – не очевидно. Порозуміння між міністерствами, експертами і представниками ТКЕ щодо оцінки ситуації і щодо варіантів виходу з неї поки що немає. Такими виявилися результати дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
На сьогодні ОСББ і теплокомуненерго затримують відшкодування за субсидії на 3-6 місяців – не лише за опалення, але у цілому за всі види комунальних послуг, розповіла Тетяна Бойко, експерт з енергетичних питань Громадської мережі «Опора». У них немає коштів для розрахунків за послуги зі своїми постачальниками і для підготовки до опалювального сезону. Наприклад, у «Київенерго» станом на 1 червня загальна сума непрофінансованих відшкодувань сягнула 1 мільярд 470 мільйонів, зазначає Тетяна Грязнова, фінансовий директор ПАТ «Київенерго». Це борг за 5 місяців 2017 року. Борг за теплові пільги та субсидії складає 42% загального боргу «Київенерго» перед НАК «Нафтогаз». Поки що незрозуміло, у чому причина затримки коштів – відсутність реальних грошей чи нестача коштів. «Станом на 29 травня профінансовано 35,3 мільярди гривень, у цілому по країні погоджено і підписано протоколи – на 56,6 мільярдів. Тобто, ми маємо різницю майже у 10 мільярдів між затвердженим джерелом і боргом, який вже зафіксовано», – зауважила Тетяна Грязнова.
За розрахунками Асоціації ТКЕ, стверджує Сергій Дунайло, експерт з питань ЖКГ, цього року на пільги та субсидії у 2017 році потрібно 75-77 мільярдів гривень. «10-15 мільярдів, які зараз внесуться, вирішать ситуацію до жовтня – у крайньому випадку, а далі треба буде знов вносити зміни і шукати коштів. До Асоціації ТКЕ входить близько 90 підприємств теплопостачання, і у нас немає жодного підприємства, яке б повністю отримало пільги і субсидії за відпущену теплову енергію. […] А кожна несплачена копійка призводить до того, що НАК «Нафтогаз» буде нараховувати штрафні санкції і пені. Тобто, сьогодні підприємства працюють на сплату штрафних санкцій», – зауважив він. Ситуацію могло б пом’якшити продовження дії постанови про реструктуризацію боргів ТКЕ мінімум до квітня 2017 року, але цього не зробили.
За словами Віталія Музиченка, директора департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики, пряму субсидію отримали 7,5 мільйонів домогосподарств. 2-5% у наступному опалювальному сезоні не отримуватимуть субсидій після перевірки і перепризначення субсидій.
Юрій Колбушкін, член правління НАК «Нафтогаз України», зі свого боку зазначив, що заборгованість перед «Нафтогазом» по пільгах і субсидіях на сьогодні сягає 19,9 мільярдів гривень. «У нас «поріг міцності» також має межу, тому нам треба спільно працювати із урядом, підприємствами і ОДА для того, щоб толерантно провести розрахунки, усе збалансувати і всім підготуватися до опалювального сезону», – заявив він.
У Мінфіні та Мінсоцполітики визнають, що закладених у бюджет 47 мільярдів на вчасне відшкодування призначених субсидій не вистачає. На момент розрахунків бюджету закладені на відшкодування субсидій 47 мільярдів гривень, за умови збереження кількості субсидіантів на рівні 2016 року, були достатньою сумою, стверджує Сергій Марченко, заступник міністра фінансів України. Що коштів не вистачає – з’ясувалося вже за підсумками опалювального сезону. Проте, зауважила Тетяна Бойко, уся експертна спільнота ще минулого року прогнозувала, що цифра буде набагато більшою, і меншу цифру затвердили свідомо.
«Зараз ми, за дорученням уряду, готуємо проект змін до бюджету, де передбачаємо додаткові бюджетні призначення для вирішення цієї критичної ситуації. Суми, яка передбачається – 15 мільярдів гривень – достатньо, щоб закрити потребу, яка виникла, –заявив він. – Ми робимо усе можливе, щоб ці зміни були прийняті вже найближчим часом». За його словами, документ планують прийняти до кінця поточної сесії.
На думку Святослава Павлюка, експерта з питань енергоефективності, єдиний спосіб розірвати «замкнене коло» із субсидіями і боргами – підвищувати енергоефективність домогосподарств, тому що зараз кошти фактично «ідуть у повітря». «Цю потребу не можна відкладати до безкінечності. Ключ до розв’язання проблеми із субсидіями знаходиться у двох площинах: збільшення доходів населення, на що ми не можемо впливати, і зменшення енергоємності нашого споживання – на що ми впливати можемо. Я пропоную зосередитися саме на цьому і зробити це пріоритетом», – наголосив він. На його думку, у цьому напрямку можна спрямувати політику монетизації субсидій.
Сергій Марченко також підкреслив, що додаткові кошти на субсидії не вирішують питання по суті. «Треба ставити питання, що з цим робити взагалі, і чи готові політики приймати непопулярні рішення. Можливо, варто створити систему, яка на Державному казначействі замкне повністю усі розрахунки. […] Для нас це буде можливість зберегти ліквідність і створить можливість прозорих і зрозумілих усім розрахунків, коли це буде монетизація на рівні суб’єктів господарювання», – зазначив він.