15 з 62 опитаних експертів переконані, що Майдан, безумовно, переміг. Більше половини опитаних – 32, вважають, що Майдан скоріше переміг, ніж програв. Головні цілі, які досягнуті завдяки Майдану, – відновлення курсу на євроінтеграцію, підписання Угоди про Асоціацію та повалення режиму Януковича. Наступні кроки, які треба зробити для досягнення цілей Революції, – справжня боротьба з корупцією, проведення реформ, зосередження на розвитку економіки, а також обрання наступної Верховної Ради за новими правилами. 11 експертів впевнені, що найближчим часом Майдан-3 є можливим, 33 експерти – мало вірогідним. Такі дані відкритого опитування експертів напередодні 4-ї річниці Революції Гідності представила Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
Український дипломат Володимир Огризко наголосив, що загальний підсумок Революції Майдану є позитивним – Україна набуває ознак міжнародної правосуб’єктності, держава розвернулася у бік європейської та євроатлантичної інтеграції. Країна визначилися також з партнерами та ворогами, переконаний пан Огризко. «Що нам не вдалося? Ми продовжуємо в деяких випадках пробувати сидіти на двох стільцях: з одного боку – на корумповано-оліхархічно-клановому, з іншого боку – на проєвропейському. Так не вийде. Такого не відбудеться – ми змушені будемо обрати один. Я впевнений, що цим вибором буде, безумовно, проєвропейський», – підкреслив Володимир Огризко.
Ігор Бураковський, голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, висловив тезу про те, що після Революції Гідності Україна досягла макроекономічної стабілізації. Відбулося багато змін в банківський системі, розпочався процес реформування, завдяки системі Prozorro державні закупівлі перейшли на новий рівень. «З одного боку, ми маємо систему Prozorro, ми маємо певний технологічний майданчик. Але українці дуже креативні люди, тому вони навчилися обходити цей майданчик за рахунок різного року правил, трактування умов контракту і багато-багато чого іншого, – зазначив Ігор Бураковський. – Багато змін, які ми повинні робити, мають фундаментальний характер – вони не робляться методом штурму, і не робляться протягом дуже короткого періоду часу. Це і світовий досвід, і досвід України, і наші внутрішні проблеми. Це не є виправданням гальмування реформ, але це є той чинник, який ми маємо брати до уваги, та над яким треба працювати».
Серед усіх реформ, які зараз тривають у країні, реформа децентралізації є однією з найуспішніших, переконаний голова Правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. «Вона відрізняється саме тим, що вона готувалася досить довгий час, і, в основному, не в кабінетах чиновників. Ця реформа готувалася кілька років, були проведені сотні обговорень в різних куточках нашої країни. Хоча дуже довго на цих обговореннях панував скепсис, все це зіграло свою роль – коли у 2015 році були зроблені перші кроки до впровадження елементів реформи децентралізації, тоді люди масово повірили, згадали, що багато років говорили експерти перед тим. Таким чином реформа дуже швидко стала не тим, що нав’язує влада, а тим, за що борються самі люди в багатьох громадах», – зауважив пан Коліушко.
Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного Фонду «Відродження», зауважив, що Україні не вистачає інструменту публічної політики. «Все, що можна було зробити ефективно після Майдану – виробити в державі інструменти формування та реалізації публічної політики. Публічна політика – це тоді, коли напрямки реформ, які допомагали розробляти експерти, будуть надалі публічно реалізовуватися. У країні відсутні ефективні інструменти публічної комунікації», – запевнив Євген Бистрицький.
«Саме те, що ми досі залишаємося невдоволеними, ми не заспокоїлися і досі вважаємо, що треба іти далі – саме це і є гарантом того, що колись, озирнувшись назад, ми зможемо сказати, що щось досягнуто, зроблено, і ми дійсно правильно робили, що виходили», – підсумував народний депутат Мустафа Найєм.