Впровадження заходів енергоефективності має стати пріоритетом для уряду не лише на рівні заяв, але й на рівні механізмів фінансової підтримки. На цьому наголосили експерти DiXi Group, громадської мережі «ОПОРА» та Центру екологічних ініціатив «Екодія» під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Ситуація з державним фінансуванням заходів енергоефективності, незважаючи на заяви про пріоритетність, є недостатньою як у частині «теплих кредитів», де ситуація дуже сумна, так і з точки зору швидкості створення Фонду енергоефективності, на який покладаються основні надії щодо масштабного фінансування основних комплексних заходів термомодернізації. Ми хотіли б закликати представників Бюджетного комітету і народних депутатів приділити якнайбільшу увагу енергоефективності у проекті бюджету, який зараз на останніх стадіях доопрацювання», – заявив аналітик DiXi Group Денис Назаренко.
Експерти нагадали, що у 2018 році уряд планує виділити на підтримку енергоефективності 800 мільйонів гривень, половиною з яких мають наповнити поки що не створений Фонд енергоефективності. Інші 400 мільйонів підуть на підтримку програми «Теплі кредити». «Навіть якщо половина з 400 мільйонів, 200 мільйонів, буде виділена саме на ОСББ, цього вистачить, по факту, щоб профінансувати 20 будинків. Це – маленький квартал маленького міста. А ми кажемо про зусилля всієї країни протягом цілого року», – пояснив Денис Назаренко.
Експерт Центру екологічних ініціатив «Екодія» Анна Акерманн зазначила, що в Україні понад 6 мільйонів приватних будинків та близько 200 тисяч багатоповерхівок. Вона розповіла, що, за розрахунками німецьких експертів, для повної термомодернізації багатоквартирного житла в Україні потрібні інвестиції обсягом 140 мільярдів гривень щорічно протягом 20 років. «Звісно, що 140 мільярдів – це не можуть бути лише кошти бюджету. Це – кошти співвласників, допомога на місцевому рівні, – пояснила Анна Акерманн. – Якщо держава почне давати сигнал, що фінансування надається – це стимул для того, щоб почати дійсно велику трансформацію».
Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм громадської мережі «ОПОРА», наголосила, що пріоритетом для державної програми підтримки мають бути ОСББ. «ОСББ дозволяє проводити комплексну стратегію з енергоефективності, а не індивідуальну, коли кожна квартира може зробити дуже мало – замінити вікна та поставити енергорегулятори на батареї. Це не буде та енергоефективність, яку ми маємо на увазі. Для того, щоб досягти енергоефективності у житловому, багатоквартирному секторі, потрібно ці заходи проводити комплексно. Для цього має бути суб’єкт. Станом на сьогодні таким суб’єктом є тільки Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ)», – зазначила Тетяна Бойко. Вона також розповіла, що, з серпня 2017 року зупинено фінансування «теплих кредитів» для ОСББ. Більш того, згідно з постановою Кабміну, на програму «теплих кредитів» передбачено 23 мільйони гривень. «Ми всі чекаємо появи Фонду. Але ми розуміємо, що навіть ця сума не зможе задовольнити той попит, який є станом на сьогодні», – додала пані Бойко.
Європейські колеги також підтримують програму енергоефективності. «З нашими німецькими колегами ми збираємося створити спільний Фонд. Із 30 мільйонів, які ми плануємо мати в цьому Фонду, десь 10 мільйонів євро буде надано німецькою стороною», – розповів заступник керівника енергетичної групи підтримки Європейської комісії Йоханнес Баур. Він також підкреслив важливість участі місцевих громадських організацій та ЗМІ у процесі висвітлення проблем енергозбереження. Йоханнес Баур переконаний, що це б підвищило ефективність дій уряду.
