Menu

67% українців вважають, що Україні потрібні нові політичні лідери – опитування

Старт політичного сезону: фіксуємо рейтинги, роздаємо прогнози. УКМЦ 23.01.2018

67% українців вважають, що Україні потрібні нові політичні лідери, 19% – вважають, що такі лідери вже є. Взяти участь у президентських виборах готові 67% респондентів, 20% – не готові; у парламентських виборах – 65% та 21% відповідно. Такі результати загальнонаціонального опитування щодо рейтингів політичних лідерів та прогнозів майбутніх виборів представила директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Якщо б президентські вибори відбулися на момент проведення опитування, 12% українців голосували б за Юлію Тимошенко, 10% – за Петра Порошенко, 16% – за іншого кандидата. У відкритому питанні про нових політичних лідерів українці назвали Святослава Вакарчука, Євгена Мураєва, Вадима Рабіновича та Володимира Зеленського. «Запит на нових лідерів існує у відносно нейтральної частини українських виборців, які коливаються, стабільно не підтримують ні проєвропейських,  ні колишніх «регіоналів». Саме такі виборці, на мій погляд, готові голосувати за таких, як Зеленський. Він для них свій. Тут наявний запит на неполітиків», – підкреслив Володимир Фесенко, голова правління Центру «Пента».

Державні інституції не користуються довірою серед українців – позитивний баланс довіри мають лише волонтерським організації (+37%), церква (+25%), Збройні сили України (+37%) та ГО (+4%). Серед державних структур найбільший рівень  довіри серед населення має Національне антикорупційне бюро України, хоч баланс довіри становить мінус 12%. Найгірший рівень довіри мають Верховна Рада України (-76%), державний апарат (-75%), суди (-75%), прокуратура (-73%).

«Найбільша загроза – протистояння між різними блоками. Коли ми бачимо, що політикам довіряють менше, ніж волонтерам або неурядовим організаціям, є серйозне побажання відігратися або встановити такі рамки, що суспільству буде навіяне відчуття, що всі однакові, – зауважила координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська. – Замість того, щоб цю довіру реплікувати на комунікацію між громадянами та державним сектором, іде боротьба за політичний капітал. Хоча частина третього сектору не заявляла і не планує іти в політику».

Незважаючи на те, що громадський сектор не планує іти в політику, він все одно має слідкувати на своєму рівні за виконанням політиками та політичними інституціями своїх обов’язків. У передвиборчий рік важливо сформувати новий склад Центральної виборчої комісії. У разі, якщо цього не станеться, постане питання легітимності новообраної у 2019 році влади, наголосила Ольга Айвазовська.

«Саме експертне середовище та громадянське суспільство мало б зайняти більш активну позицію у формуванні порядку денного президентської кампанії», – підсумував Костянтин Матвієнко, експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика».