У період гібридної війни важливою є консолідація сил всередині країни. Таку тезу висловив Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», під час презентації аналітичної публікації «Гібридні загрози Україні і суспільна безпека. Досвід ЄС і Східного партнерства» в Українському кризовому медіа-центрі. «Ми проходимо етап самодеструкції: політичні сили замість того, щоб досягнути консенсусу та рухатися далі, займаються війною всіх проти всіх. Це грає на руку агресору, – запевнив Михайло Гончар. – Для того, щоб вистояти у цій війні, нам потрібно не просто переосмислити на суспільному рівні, але й домогтися того, щоб влада адекватно діяла до алгоритмів, по яких діє агресор, давати адекватну відповідь».
Важливою для України є також співпраця з європейськими партнерами у контексті інформаційної безпеки, наголосив Геннадій Максак, голова правління Ради зовнішньої політики «Українська призма». У цій сфері Україна працює по багатьох напрямках, серед яких – протистояння інформаційній війні у країнах, які входять до сфери інтересів Росії. «Там є своє сприятливе середовище, де Росія може просувати свої наративи. У рамках Форуму громадянського суспільства був проект, який аналізував, які меседжі були у країнах Східного партнерства. Більшість негативних наративів були пов’язані з Україною. Україна – failed state, там «суперкорупція». Ми бачимо, що саме це питання підіймалося, тому робота України у цьому напрямку має теж бути актуалізована», – зазначив Геннадій Максак.
Використання у суспільному дискурсі тем, які розколюють країну зсередини, сприяє дестабілізації ситуації в Україні. Таку тезу висловила Юлія Тищенко, керівник Програми підтримки демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень. Деякі політичні партії або громадські організації навмисно використовують певні теми, щоб активізувати лінію розколу. Серед таких тем – мовна політика, етнічна приналежність, «бажання» національних меншин проголошення незалежних республік тощо.
«Абсолютно очевидний прояв пропаганди – принцип подачі новин, зокрема, на тимчасово окупованих територіях. У них все зростає, все добре, проводяться форуми, щось будується. Події в Україні трактуються як політична криза, крах, – пояснює Юлія Тищенко. – Якщо ви відкриєте українську стрічку новин, ви побачите не таку позитивну картину. Це впливає певною мірою на свідомість, суспільний стан та настрої в суспільстві».
Від гібридної війни страждає не тільки інформаційне поле України, але й енергетика та економіка держави. Росія вже багато років намагається встановити контроль над ключовими активами в енергетиці. Відтак загроза, що Росія нанесе системний удар по український енергетиці та поставить під сумнів існування України як незалежної країни, досі не зникла, переконаний Андрій Чубик, виконавчий директор Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».
«2019 рік може стати своєрідним рубіконом, коли Росія спробує застосувати багатокомпонентний варіант атаки на Україну. Не обов’язково ключовим буде військовий компонент. Скоріше, це може бути енергетичний компонент, який буде посилений інформаційною атакою, економічною атакою, можливо, точковий військова атака. Таким чином, комплексний удар дозволить спричинити хаос, соціальні заворушення та дозволить подолати Україну як ворога для Кремлівського керівництва», – підсумував Андрій Чубик.
Публікація є частиною проекту «Сприяння розбудові державних можливостей України гарантувати безпеку суспільства в умовах гібридних загроз». Проект реалізовано за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».