Menu

Україна має внести зміни до природоохоронного законодавства – експерти

Як захистити дику природу в Україні відповідно до стандартів ЄС?

WATCH IN ENGLISH

Європейські експерти наголошують, що Україна має внести зміни до наявного законодавства у сфері охорони навколишнього середовища. Активісти вже розробили відповідний законопроект, який дозволить наблизити українське законодавство до європейських стандартів. «Основна ідея законопроекту – перехід від охорони природи до збереження природи. У ньому закладено, що ми будемо охороняти не територію в цілому, а конкретні види та природні оселища», – зазначила Анастасія Драпалюк, представник Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду Міністерства екології та природних ресурсів України, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна має прийняти дві директиви у сфері охорони флори та фауни – пташину та оселищну. Також від України вимагається дотримання Бернської конвенції, яка передбачає гармонізацію стандартів підтримання біорізноманіття.

Нещодавно Європейський Союз надав 271 природоохоронному об’єкту України статус об’єктів-кандидатів Смарагдової мережі Європи. Наступний крок – Україна має офіційно присвоїти такий статус цим територіям. «Ми сподіваємося, що за рахунок законопроекту нам вдасться чітко сформулювати, які наступні кроки мають бути здійснені для того, аби ці території охоронялися належним чином у довгостроковій перспективі», – підкреслив Хосе Мануель Ернандес, перший секретар Представництва ЄС в Україні.

Смарагдова мережа Європи – міжнародна мережа, яка включає спеціальні природоохоронні території. Офіційний запуск мережі очікується у 2020 році. На сьогодні в Європі діє мережа NATURA 2000. Європейський Союз щорічно виділяє на підтримку програми та розробку менеджмент-планів відповідних територій 5,8 мільярдів євро – близько 65 євро на 1 га. Остап Семерак, міністр екології та природних ресурсів України, наголосив, що в Україні вартість розробки менеджмент-планів набагато менша. Так, видатки складатимуть не більше 2 мільйонів євро на рік – близько 3 євро на 1 га.

«Для кожного виду, для кожного селища розробляється план, що потрібно цьому виду чи селищу, щоб його зберігати. Може бути таке, що нічого не потрібно – науковці доведуть, що треба просто залишити його у спокої. І це також буде захід – залишити у спокої. А може треба вжити якихось додаткових заходів, здійснити додаткові дослідження. Це буде закладатися у менеджмент-плані. Ціль – досягнення сприятливого природоохоронного статусу кожного виду», – підсумувала Анастасія Драпалюк.