Створення інвестиційно-привабливої оборонної індустрії в Україні потребує розробки нової стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу (ОПК) та внесення ряду змін до українського законодавства. «Створення інвестиційно привабливого українського оборонно-промислового комплексу потрібно, щоб західні оборонні країни НАТО прийшли в Україну зі стратегічними інвестиціями. Як тільки вони це зроблять – я переконаний, що це буде стартом по закінченню російської агресії, по виграшу війни. Коли ці компанії прийдуть, західні уряди будуть докладати набагато більше зусиль, щоб підтримати і стабілізувати тут ситуацію. Далі це все екстраполюється на геополітику, санкційний режим і на всі переговори з Росією, як країною-агресором», – розповів Денис Гурак, старший науковий співробітник «Потомак Фаундейшн», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Стратегія розвитку оборонної індустрії в Україні має включати забезпечення належного фінансування, міжнародно-політичну підтримку країни та протидію проявам гібридної війни. Розвиток міцних відносин із країнами-членами НАТО має стати одним із пріоритетних стратегічних напрямків для України. «Я думаю, що Україна повинна взяти на себе відповідальність за безпеку своєї країни і проявляти ініціативу. Проявом такої ініціативи мають бути зусилля направлені на вступ до НАТО. Я думаю, що українська армія готова до того, щоб стати частиною НАТО. І справа не лише у тому, що Україна потребує НАТО. НАТО також потребує України. Стабільна та сильна українська армія із сучасною зброєю є ключем до безпеки усього східноєвропейського регіону. І потрібно, щоб східноєвропейці нарешті це усвідомили. Саме це ми у США повинні почати висувати як аргумент. І Україна також повинна почати використовувати саме цей аргумент. Українська армія радикально інша – ми це знаємо і Росія це знає», – наголосив Філліп Карбер, президент «Потомак Фаундейшн».
Зараз в Україні розробили пакет законопроектів, який передбачає реструктуризацію підприємств ОПК, прийняття закону про виробництво озброєння і військової техніки та закону про військово-технічне співробітництво, а також лібералізацію внутрішньої та зовнішньої торгівлі. «Наступним кроком має бути прийняття цього конкретного законодавства, яке всі ці 4 роки розроблялось і готове до прийняття і знаходиться на різних стадіях затвердження», – розповів Денис Гурак.
«Усі активності у межах реформи мають іти на досягнення стратегічної мети. І всі активності в урядовому секторі і у неурядовому секторі мають бути направлені на те, щоб український обороно-промисловий комплекс був сильнішим, щоб забезпеч українські Збройні сили тими засобами, які необхідні для забезпечення безпеки і оборони країни, і щоб Україна могла бути достойним партнером країн НАТО, а також – на заміщення Росії на окремих ринках країн третього світу. Це ті три пріоритети, на які має бути направлена уся робота», – зазначив Олександр Данилюк, керівник Центру оборонних реформ.