24 червня об 11:00 у Києві проведуть акцію «Хочемо і ходимо» за вільний публічний простір, без нападів, зривів та провокацій з боку праворадикальних груп. «Це акція незгоди – ми не хочемо, щоб так відбувалось, ми хочемо, щоб у нас було спокійне безпечне громадянське середовище. Базуючись на всіх реальних випадках і кейсах, які ми назбирали, ми бачимо систематичність нападів і розуміємо, що потрібно заявляти про це і звертатись до відповідних органів, організацій та впливових осіб, щоб вони сильніше реагували на подібні випадки, які вже носять характер потужних рухів», – наголосила Марія Полтораченко, архітекторка, співзасновниця громадянської ініціативи «Обійдемось без дружинників», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Від 2017 року зареєстрували близько 40 нападів право радикальних груп на мирні зібрання. У першу чергу напади здійснюють на антифашистські, антивоєнні, ЛГБТ та феміністичні зібрання, акції соціального протесту, національних меншин. У 2018 році також зареєстрували 2 напади на органи місцевого самоврядування – у Черкасах і Харкові. Найбільш гостро проблема стоїть у західних областях – Чернівцях, Львові, Ужгороді. «Починаючи з 2017 року є тенденція до збільшення нападів. За першу половину 2018 року нараховано приблизно стільки ж нападів як за весь 2017 рік. Поліція при цих нападах бездіяльна або відверто співпрацює разом з ультраправими, тобто не забезпечує громадянам безпеку мирних зібрань», – зазначив правозахисник Володимир Чемерис.
У більшості випадків правоохоронні органи кваліфікують напади як хуліганство. «Справи відкриваються, але жодна з цих справ не розслідується, не кажучи вже про те, щоб якась справа була доведена до суду. Це вказує на відверту співпрацю наших правоохоронних органів з ультраправими», – деталізував Володимир Чемерис. «Мені здається, що ми маємо справу з афіліюванням правих ініціатив у певні поліцейські структури і можливо в СБУ, або владні структури – ми знаємо про випадки коли праворадикалів після того як вони здійснили напади, поліція відпускала під тиском певних депутатів», – додала Євгенія Бєлорусець, художниця, редакторка видання «Простори», учасниця кураторської групи «Худрада».
Представники мистецького середовища в Україні занепокоєні тим, що діяльність праворадикальних груп також заважає культурному процесу в Україні. «Праворадикальні рухи поширюють ідеологію ненависті, пропагують ксенофобію, практикують різні методи цензури, через які страждають не лише учасники акцій, але і страждає весь культурний процес в Україні – вони залякують інституції, музеї і заважають мистецькій діяльності великої кількості людей в Україні. Справа у тому, що громадянська активність та мистецька активність пересікаються – часто програми пов’язані з фемінізмом, з певними особистісними свободами супроводжуються художніми роботами, виставками, залученням митців і нападаючи на подібні ініціативи, праворадикальні рухи змінюють художні процеси в Україні, фактично знищують його сучасну складову, його громадянську складову. Важливо систематизувати усі ці напади і почати так само системно виголошувати свій протест», – наголосила Євгенія Бєлорусець.