За останні 4 роки відкриті проросійські настрої у Харкові послабшали, але кількість прихильників євроінтеграції не зросла. За останніми даними соцопитування групи «Рейтинг», вступ України до ЄС підтримують 32% харків’ян, вступ до Митного союзу – 27%. Водночас, суттєво зросла частка респондентів, які «не визначилися» з відповіддю – це близько третини респондентів. Такі дані озвучили учасники дискусії «Безпека та євроінтеграція на Сході України: харківський вимір» в Українському кризовому медіа-центрі. У рамках дискусії відбулася презентація досліджень Центру Carnegie Europe «Схід України: адаптація та виживання» та Центру «Нова Європа» «Про що мовчить Харків? Євроінтеграційний зріз Харківщини».
Показовими результатами соціологічних опитувань, проведених на Харківщині є високий рівень «мовчання» або невизначеності з приводу конфлікту між Україною та Росією. Експерти припускають, що невизначеність обумовлена небажанням висловлювати свою думку через недовіру до тих, хто проводить опитування та імовірність засудження їхньої позиції громадою. «У дослідженні Carnegie Europe зазначено, що відповідальність за конфлікт на Донбасі у 2016 році 39% мешканців Харківщини покладали на Київ. У 2017 – вже 25%, але при цьому опція «важко відповісти» зросла з 34% до 46%. […] Ще минулого року опитування серед молоді віком від 14 до 29 років щодо україно-російського конфлікту показало, що більшість обирає відповіді «важко сказати», «тощо», хоча ми надали дуже варіативну викладку відповідей. По деяких питаннях опція невизначеності сягала 60%. Аналогічна ситуація –з європейською інтеграцією», – розповів Сегрій Солодкий, перший заступник директора Центру «Нова Європа».
«Ми припускаємо, що ця невизначеність насправді є небажанням висловлювати свою думку. Тому що якщо, наприклад, соціологи ставлять запитання про референдум про вступ до ЄС, у Харкові все ж переважає відповідь «ні» – таких людей майже половина», – зазначила Катерина Зарембо, заступниця директора Центру «Нова Європа».
«Схід України та Харківщина не так і відрізняється від решти країни, вони є відображенням загальних проблем, які існують в державі – порушенням прав людини, незавершені судові процеси з часів Євромайдану, політичні впливи на судову владу, корупція, гальмування реформ», – зауважила Наталія Шаповал, аналітик Carnegie Centre. Ці проблеми помітно гальмують перспективи посилення проєвропейських настроїв жителів регіону.
Фактором впливу на громадську думку є також безпекова ситуація в регіоні – наближеність до фронту, обіг зброї з території конфлікту, велика кількість переселенців – близько 300 тисяч осіб, що є додатковим навантаженням на соціальну інфраструктуру. «Перемога проросійських або проукраїнських настроїв на Харківщині буде залежати від голосу мовчазної більшості. Значна частина російськомовного населення коливається, але наразі Росія несе загрозу війни, якої населення не хоче», – додав Володимир Фесенко, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента».
Незважаючи на нестабільну ситуацію в Харкові під час Революції Гідності і на початку 2014 року, запобіжниками від «донбаського сценарію» стали мережа наукових інституцій, сформована інтелектуальна та політична еліта і проєвропейські настрої серед частини інтелектуалів та молоді, вважають експерти. «Мешканці Харкова є скоріш прохарківськими, ніж проросійськими. І це є головною відмінністю Харкова від Донбасу», – зазначив Балаш Ярабік, позаштатний аналітик Carnegie Europe.
За опитуванням, яке на замовлення Центру «Нова Європа» проводили GfK Україна, проявом європейської інтеграції для опитаних громадян є покращення соціальної, транспортної інфраструктури та збільшення робочих місць. Разом з тим, позитивні локальні зміни, які відбуваються завдяки міжнародній підтримці, люди часто вважають здобутками місцевої влади. Серед відчутних реформ харків’яни називають реформу Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), яку фінансово підтримували США, але не пов’язують її з євроінтеграцією чи підтримкою Заходу. Кредит Європейського банку реконструкції та розвитку для побудови у місті двох нових станцій метро харків’яни вважають особистою заслугою мера. Лише 13% харків’ян вважають, що справи у країні йдуть у правильному напрямку. При цьому, 55% вважають, що справи у місті йдуть у правильному напрямку, а роботою міського голови Геннадія Кернеса задоволені 75% населення.
«Постає питання об’єктивної оцінки здобутків в ході реформ та підтримки міжнародних інституцій, комунікації на місцях та висвітлення позитивних змін з точки зору того, хто за них відповідальний і хто до них долучився», – зазначила Катерина Зарембо.
«Необхідно сконцентруватися на налагодженні діалогу між Харковом та рештою України, що забезпечить інтегрування регіону у загальний контекст реформ», – підсумував Балаш Ярабік.