За останні 10 місяців Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні задокументувала 81 повідомлення про порушення прав людини в окупованому Росією Криму, внаслідок яких постраждали 167 осіб, зокрема 34 жінки та 72 представники національних меншин. Серед таких випадків – безпідставне утримання під вартою та насильницькі зникнення, порушення свободи мирних зібрань, поглядів, віросповідання, права участі в асоціаціях і громадських рухах. Такі дані представлені у доповіді Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні за період з 13 вересня 2017 – 30 червня 2018 року. Доповідь ґрунтується на результатах близько 200 інтерв’ю та моніторингових візитів на материковій частині України.
«Основний висновок нашого моніторингу – Російська Федерація проігнорувала свої зобов’язання як окупаційна влада на півострові, порушуючи норми міжнародного гуманітарного права. Зокрема, Росія поширила на півострів дію свого законодавства і у березні 2018 року провела на півострові президентські вибори. З 2015 року, Росія залучила до лав своїх збройних сил 12 тисяч кримських призовників, притягуючи до кримінальної відповідальності тих, хто відмовлявся. Окупаційна влада вдалася до вивезення на територію Росії громадян, справи яких розглядаються судом, а також засуджених до позбавлення волі», – зазначила Фіона Фрейзер, голова Моніторингової місії ООН в Україні, презентуючи доповідь на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Порушенням Четвертої Женевської конвенції є також випадки депортації мешканців півострова та заохочення переселення до Криму громадян Російської Федерації.
Фіона Фрейзер наголосила, що Росія продовжує відмовляти Управлінню Верховного Комісара ООН з прав людини у доступі на територію півострова, всупереч Резолюції Генеральної Асамблеї ООН.
Серед зафіксованих у Криму порушень – 42 факти насильницьких зникнень, за які винні не були притягнені до відповідальності, 19 випадків безпідставних арештів та взяття під варту, порушення прав 94 осіб на належну правову процедуру, 5 кримінальних справ як покарання за інакомислення.
Окремо наголошують на умовах утримання під вартою у місцях несвободи, які можна прирівняти до жорстокого поводження. «У Сімферопольському слідчому ізоляторі камери настільки переповнені, що затриманим доводиться спати по черзі, їм відмовляють у їжі, воді, доступі до ліків, коли вивозять на судові засідання. […] До осіб, які перебувають під вартою, застосовуються заборонені методи – катування електричним струмом та сексуальне насильство», – зазначила Фіона Фрейзер. Регулярно відбуваються обшуки та рейди, 80% з них спрямовані на кримських татар. Наголошується, що діяльність Меджлісу у Криму досі заборонена, попри постанову Міжнародного суду ООН.
Зафіксовані випадки, коли Росія перешкоджала перетину адміністративного кордону між півостровом та материковою Україною. У листопаді 2017 року на адміністративному кордоні з Кримом російські правоохоронці затримали 7 жінок, дружин кримських татар, проти яких у Криму відкриті кримінальні справи. Зафіксували випадок затримання і катування кримського татарина.
«Ми продовжуємо закликати Російську Федерацію виконувати рекомендації, які ми висуваємо не тільки в цьому звіті, але і у наших щоквартальних звітах, які охоплюють ситуацію в Криму. Одна з ключових рекомендацій – це забезпечити розслідування щодо порушень прав людини, які ми задокументували», – наголосила Фіона Фрейзер
У доповіді наголошують також на зобов’язаннях українського уряду забезпечувати дотримання прав людини щодо жителів Криму правовими і дипломатичними засобами. Зокрема, йдеться про забезпечення можливості для внутрішньо переміщеним особам користуватися послугами оформлення документів, банківськими послугами та послугами реєстрації актів громадянського стану.
