Після надання автокефалії Українській православній церкві наступ російської влади на УПЦ КП в окупованому Криму може посилитися. Таку думку висловив Архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Консультації, які я провів з московськими адвокатами, з якими спілкувався під час судового процесу над Володимиром Балухом, свідчать, що після прийняття Томосу можуть бути більш жорсткі дії стосовно церкви Київського патріархату [у Криму]», – зазначив він. За його словами, дотепер наступ на церкву з боку російської влади частково стримували побоювання дзеркальних заходів щодо УПЦ МП на материковій частині України.
«УПЦ КП у Криму не перереєстрована (за російським законодавством). Це була наша принципова позиція», – нагадав Архієпископ Климент.
За підсумками дослідження українських правозахисників «Крим без правил. Релігійна окупація: утиски УПЦ КП», проведеного експертами Української Гельсінської спілки з прав людини, Регіонально центру з прав людини та експертної групи CHROT російська окупаційна влада у Криму створює умови, за яких УПЦ КП у Криму не може продовжувати свою діяльність легально, не відмовившись від проукраїнської позиції.
38 iз 46 парафій Української православної церкви Київського патріархату на території Криму припинили діяльність ще у перший рік після окупації. Багато релігійних громад і храмів припинили діяльність внаслідок непрямих заходів з боку російської влади, зокрема юридичного тиску.
«Вимоги, які встановила РФ для того, щоб церква продовжувала існувати, несумісні з цією [проукраїнською] позицією: УПЦ КП не може погодитися укласти договір з Міноборони РФ, пройти перереєстрацію за російським законодавством. З точки зору російського законодавства, УПЦ КП навіть не є юридичною особою. Це означає, що не можна укласти нового договору, відкрити рахунок в банку, навіть сплатити судовий збір», – пояснив Сергій Заєць, адвокат, експерт ГО «Регіональний центр прав людини». Він нагадав, що у Криму УПЦ КП була чи не єдиною релігійною громадою, яка виступила із засудженням російської агресії і закликом захищати територіальну цілісність України.
«Росія фактично намагається ліквідувати цю церкву у Криму. Йдеться про фізичне перешкоджання, залякування священиків та юридичний тиск», – зазначив професор-релігієзнавець Олександр Саган.
Щонайменше три храми були захоплені російською владою — у Севастополі, Сімферополі та селі Перевальне. В останньому, приміщення УПЦ КП передали в управління УПЦ Московського патріархату, тому що вони уклали договір з російською владою щодо «допомоги з патріотичного виховання військових». У деяких випадках парафії припиняли діяльність через те, що власники споруд, які використовувалися для богослужінь, виїхали з Криму.
«Зараз у нас залишилося 9 приміщень, у яких ми звершуємо богослужіння […]. Із 25 священиків, які були у 2014 році, залишилося 5. П’ять виїхали цього літа, після обшуків в Українському культурному центрі, коли постало питання про присутність на території Криму українців, які не отримали російського паспорта», – розповів Архієпископ Климент. Частина священиків повертаються для богослужінь з материкової частини України на 1-2 дні, потім їдуть назад. Постійних прихожан у Сімферополі, за його словами – 100-150 осіб, у Євпаторії – 30-50.
Архієпископ Климент зазначив, що на сьогодні управління Кримської єпархії УПЦ КП веде 4 судових позови проти РФ. «Два стосуються безпосередньо Міністерства оборони РФ, і два – щодо майна у Сімферополі. Зазначу, що суди приймають українські документи і статути», – деталізував він.
Архієпископ Климент також розповів, що серйозно стурбований станом здоров’я українського політв’язня Володимира Балуха за підсумками останньої зустрічі з ним. Організувати огляд Володимира Балуха незалежним лікарем і консультацію щодо виходу з голодування не вдалося. «Усе було законно – під контролем адвокатів, з погодженням із керівництвом Сімферопольського СІЗО. При огляді Володі повинен був бути адвокат. Але 5 лікарів, до яких я звернувся, відмовилися. Мотивація була така: «у нас є посади, ми боїмося їх втратити. Єдине що я міг розповісти Володимиру з власного досвіду – як священики виходять з Великого посту перед Пасхою», – розповів Архієпископ Климент. Він зазначив, що вчора був останній день, коли він міг відвідувати Володимир Балуха на правах громадського захисника.
