33 кримчан призовного віку притягла до кримінальної відповідальності окупаційна влада за ухилення від призову до лав Збройних сил Російської Федерації. Ще три вироки можуть оголосити найближчим часом. Таку інформацію оприлюднили правозахисники під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Факти встановили під час збору даних для формування доказової бази подання Україною інформаційного повідомлення до Міжнародного кримінального суду – щодо примусового залучення її громадян в окупованому Криму до лав Збройних сил Російської Федерації. Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, такі дії країни-окупанта є воєнним злочином.
«Важливим є те, що за цей час [з початку окупації Криму] громадяни не лише призиваються на службу до Збройних сил Російської Федерації, а робиться це під примусом, який полягає в тому, що створена репресивна система призову, яка полягає в тому, що існує кримінальна відповідальність за ухилення від служби в Збройних силах Російської Федерації», – зазначив Максим Тимочко, юрист ГО «Українська Гельсінська спілка з прав людини». Відповідно до Римського статуту, таке переслідування з боку окупаційної влади також є міжнародним злочином.
Також задокументували свідчення, коли кримчани призовного віку виїздили з півострова, щоб уникнути призову і притягнення до відповідальності за ухилення від служби. «Це дає підстави говорити про інший міжнародний злочин – примусове переміщення населення (…) Особа ніби фізично не переміщується, за допомогою якихось органів, але знаходиться в атмосфері, яка примушує її переміщуватись», – заявив Віталій Набухотний, юрист ГО «Регіональний центр прав людини».
Загалом у рамках моніторингу експертна група зібрала 165 нормативно-правових актів, які підтверджують призов на військову службу до лав російської армії українських громадян в окупованому Криму. «Це накази президента РФ про початок призовної кампанії, накази міністра оборони, закони, які «дозволяють» проводити призов на окупованій території, накази адміністрацій про розподіл коштів на проведення призовної кампанії у певних районах Криму», – деталізував Олександр Сєдов, аналітик ГО «Кримська правозахисна група». Крім того, зібрали 199 публікацій зі ЗМІ та сайтів адміністрацій російської окупаційної влади у Криму, у яких зазначені конкретні імена посадовців, які відповідають за призови, та можливо точно підрахувати кількість призовників кожного року у кожному з районів Криму.
Також проаналізували 2000 сторінок у соцмережах. Так задокументували факти вручення 57 повісток, які були підписані у російських військкоматах у Криму. Також з’ясувалося, що щонайменше 9 кримських призовників отримали нагороди за участь у військових операціях Росії в Сирії. Олександр Сєдов окремо зазначив, що наразі не зафіксували фактів загибелі під час операцій у Сирії призовників з Криму, хоча відомо про випадки загибелі кримчан-контрактників. Також не зафіксували конкретних фактів залучення кримських призовників до бойових дій на Донбасі.
Усі зібрані дані увійшли у четверте подання інформаційного повідомлення України до Міжнародного кримінального суду. Єлизавета Дзігора, прокурор Прокуратури Автономної Республіки Крим, зазначила, що в офісі Прокуратури зберігається вже більше 12 томів систематизованих матеріалів по цій справі. «У нас є чіткий стратегічний план дій стосовно часових меж подання інформаційних повідомлень та доповнень до них. Усе це здійснюється систематично, на постійній основі, щоб попередні повідомлення, які стосуються інших воєнних злочинів, доповнювалися новими фактами», – наголосила Єлизавета Дзігора.
Зараз інформаційне повідомлення – на стадії попереднього вивчення Секретаріатом офісу прокурора Міжнародного кримінального суду.
«У даний момент, в Криму проходить чергова призивна кампанія, у рамках якої планується призвати 3 тисячі кримчан. Це свідчить про те, що злочин Російської Федерації не припиняється, тому наша робота по збору доказів буде продовжуватись», – зазначив Олександр Сєдов.
Прокурор Прокуратури АРК наголосила, що факт добровільної служби кримчан у лавах Збройних сил РФ не буде автоматичною підставою для притягнення їх до кримінальної відповідальності. «Поголовного притягнення до кримінальної відповідальності в загальному розумінні, звичайно, не буде. Кожен конкретний такий випадок обов’язково буде розглядатись на предмет конкретних фактів. (…) Вивчивши конкретні факти, як це відбулося, можна буде зрозуміти наявність або відсутність в діях такої конкретної особи складу злочину, і лише тоді вирішувати питання про наявність або відсутність можливої перспективи того, що конкретна особа може бути притягнена до кримінальної відповідальності», – деталізувала Єлизавета Дзігора. Максим Тимочко додав, що сама по собі примусовий призов і служба у лавах російській армії, відповідно до чинного українського законодавства, не є підставою для втрати громадянства України.