ТОП-5 корупційних схем, які використовують на підприємствах оборонно-промислового комплексу – розкрадання обладнання заводів, незаконний експорт військових товарів, закупівля товарів і послуг у неіснуючих фірм, закупівля неякісних або неіснуючих запчастин та завищення цін. Такі порушення найчастіше фігурують у кримінальних провадженнях, відкритих проти оборонних підприємств у 2018 році, розповів Гліб Канєвський, голова експертної організації «StateWatch», керівник проекту «Марлін», на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Наші аналітики дійшли висновку, що в принципі схеми на заводах ОПК повторюються – вони повторювалися у 2014 році, вони повторюються у 2018 році», – додав Гліб Канєвський.
Наприклад, приватна фірма відмовилася повернути Харківському заводу транспортного устаткування (ХЗТУ) більше сотні станків та обладнання, які отримала від нього на зберігання. На ПАТ «Завод «Маяк» розпиляли на металобрухт виробничі станки. Там же сплатили 680 тисяч гривень за приціли для мінометів двом посередникам, які не виробляють приціли. Львівський бронетанковий завод заплатив понад 30 мільйонів гривень за неякісні запчастини; Миколаївський бронетанковий – 4 мільйони гривень за двигуни до БТР, які так і не отримав. Житомирський бронетанковий завод переплатив до 1,7 мільйона гривень за запчастини для танків і бронемашин.
Загалом за 2014-2018 роки проти посадовців підприємств ОПК відкрили більше 100 кримінальних проваджень.
«Більшість цих проваджень, які були відкриті у 2014, 2015 році,…. або просто тривають і не закриваються, або закриваються, і ніхто не несе відповідальності, – розповів Гліб Канєвський. – Щодо збитків – за нашими підрахунками, тільки по тих кримінальних провадженнях, які є у відкритому доступі ( адже частина матеріалів просто схована через державну таємницю), сума таких збитків складає 1 мільярда гривень, від 2014 року. І це дуже-дуже оптимістична цифра, повторююсь, – тому що матеріали просто закриті».
За його словами, серед основних причин корупції в оборонпромі – дуже велика кількість підприємств ОПК, що ускладнює контроль; «державна таємниця» на більшості контрактів, неузгодженість дій органів правопорядку, які займаються розслідуваннями; втручання політиків у діяльність державних підприємств, відсутність в Адміністрації Президента стратегії подолання корупції в ОПК.
Олександр Лємєнов, співзасновник «StateWatch», звернув увагу, що жоден з кандидатів у президенти не запропонував у своїй програмі детального плану реформи оборонно-промислового комплексу та підвищення обороноздатності країни.
«Саме Президент України безпосередньо відповідальний за призначення директора концерну «Укроборонпром», це ключове підприємство в ОПК; Президент відповідальний за формування більшості Наглядової ради, яка має здійснювати незалежний контроль над концерном. Президент також здійснює контроль і відповідає за силовий блок, Службу безпеки України, Генеральну прокуратуру», – наголосив Гліб Канєвський.
Експерти закликають колег із громадського сектору створити платформу для реформування всієї оборонної галузі – на зразок об’єднань, які створювалися для підтримки антикорупційної, судової реформи та реформи органів правопорядку.
«Постійно збільшуються бюджети на оборону і не зменшується утаємниченість закупівель і держзамовлень. А там, де немає контролю і збільшуються бюджети – це прекрасний плацдарм для великої корупції», – наголосив Олександр Лємєнов.
Олександр Лємєнов розповів також, що в «Укроборонпромі» готуються до незалежного аудиту за міжнародними стандартами, вже відбувається попередня кваліфікація учасників торгів для виконання такого аудиту. «Наскільки нам відомо, міжнародні партнери пообіцяли гроші на проведення повного технічного, юридичного й фінансового аналізу концерну. І, як наслідок, нам будуть намагатися допомогти реформувати відповідну сферу», – зазначив він.
