ГОЛОВНЕ
Президент Петро Порошенко підписав зміни до Конституції, які закріплюють прагнення України стати членом Європейського Союзу і НАТО. Президент заявив, що завдання України полягає в тому, щоб не пізніше 2023 року подати заявку на членство в ЄС і отримати план дій щодо членства в НАТО.
Президент Європейської Ради Дональд Туск заявив, що Європа ніколи не визнає анексію Російською Федерацією Криму й не відмовиться від санкцій проти РФ. За його словами, Євросоюз визнає європейські прагнення України та схвалює її європейський вибір. Дональд Туск також застеріг українських політиків від надмірного протистояння на майбутніх виборах, що може стати подарунком для опонентів України в Європі. «Не завдайте одне одному надмірної шкоди на найближчих виборах. Ваша історія, як і історія мого народу, демонструє, що внутрішні конфлікти в наших двох країнах є найбільшим подарунком для третьої сторони», – заявив Туск. Голова МЗС Литви Лінас Лінкявічус заявив, що санкції ЄС у відповідь на дії Росії проти України “іноді занадто незначні, іноді занадто запізнілі”.
Президент Петро Порошенко заявив, що керівництво США через акт агресії Росії проти України в районі Керченської протоки і полонення українських військових моряків скасувало всі зустрічі з представниками РФ аж до звільнення Москвою військовополонених українців.
Начальник Управління спецрозслідування ГПУ Сергій Горбатюк заявив, що розслідування злочинів проти протестувальників у 2013-2014 рр. досі не завершилося через відсутність підтримки з боку керівництва України та правоохоронних органів. Крім того, 36 осіб, яким повідомлено про підозру у скоєнні злочинів під час Революції гідності, продовжують працювати в правоохоронних органах. Адвокати сімей Героїв Небесної сотні констатують затягування розслідування і судового розгляду справ про вбивства і насильницькі дії стосовно активістів Євромайдану і Революції Гідності, і не виключають звернення до ЄСПЛ з позовом до української держави. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International вважає, що українська влада за п’ять років не змогла ефективно розслідувати злочини, скоєні під час Євромайдану 2013-2014 років. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні закликає Київ прискорити розслідування масового вбивства активістів Євромайдану.
Генпрокуратура подала апеляцію на запобіжний захід голові Херсонської облради Владиславу Мангеру, якого підозрюють в організації вбивства активістки Катерини Гандзюк. Прокуратура просить суд визначити запобіжний захід Мангеру у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
Венчурний фонд “Голдмен” придбав 40,2% акцій компанії “Газтранзит”, що раніше належали російському “Газпрому”, за 41 мільйон гривень. Кінцевим бенефіціаром “Голдмен” вказаний Андрій Нестеренко, а керуючим партнером фонду є ТОВ “Група компаній “Інвестиційні партнери” народного депутата Андрія Журжія.
Лідерка партії ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко надала показання як свідок у Міністерстві внутрішніх справ України у двох кримінальних провадженнях щодо порушення виборчого законодавства. “Наша мета – повністю припинити підкуп і повернути вибори в чесне демократичне русло. І ми цього доб’ємося. Масштабний всеукраїнський підкуп Порошенкові здійснити не вдасться”, – заявила Тимошенко. У виборчому штабі Петра Порошенка відкидають обвинувачення з боку. Ми категорично відкидаємо будь-які обвинувачення”, – сказав спікер виборчого штабу Порошенка Олег Медведєв. На його думку, опонент робить це, щоб “з одного боку звернути увагу на себе і повернутися на радари засобів масової інформації, а з іншого боку – щоб дискредитувати команду Петра Порошенка”.
Секретар РНБО Олександр Турчинов повідомив, що фахівці СБУ та Держспецзв’язку організують цілодобове чергування для виявлення, запобігання та припинення несанкціонованих дій щодо інформаційних ресурсів Центральної виборчої комісії
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- У Верховній Раді України відбулося засідання у зв’язку з п’ятою річницею з початку збройної агресії Російської Федерації проти України (162 публікації у ЗМІ)
- Горбатюк: 36 підозрюваних у злочинах на Майдані продовжують працювати (62 публікації у ЗМІ)
- Глава Євроради Дональд Туск виступив у Верховній Раді на спеціальному засіданні (56 публікацій у ЗМІ)
- Україна продала арештоване майно “Газпрому” (21 публікація у ЗМІ)
- ГПУ оскаржила рішення суду щодо Мангера (18 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Європа ніколи не визнає анексію Російською Федерацією Криму й не відмовиться від санкцій проти РФ, заявляє президент Європейської Ради Дональд Туск. “Хочу повторити, що Європа ніколи не визнає російську анексію Криму, не відмовиться від санкцій, доки росіяни не виконають своїх зобов’язань. Європейський Союз не змириться з жодним актом насильства в Азовському морі. В цьому Європейський Союз і надалі буде єдиним”, – сказав Д.Туск під час спеціального засідання Верховної Ради України з нагоди п’ятих роковин початку збройної агресії Російської Федерації проти України у вівторок.
Президент Європейської ради Дональд Туск застерігає українських політиків від надмірного протистояння на майбутніх виборах, що може стати подарунком для опонентів України в Європі. “Не завдайте одне одному надмірної шкоди на найближчих виборах. Ваша історія, як і історія мого народу, демонструє, що внутрішні конфлікти в наших двох країнах є найбільшим подарунком для третьої сторони. Також пам’ятайте, що ваші опоненти в Європі очікують будь-якого приводу, щоб зіпсувати нинішню солідарність між Брюсселем і Києвом. А різкий конфлікт між вами може виявитися саме таким приводом”, – сказав Д. Туск, виступаючи українською мовою на спеціальному засіданні Верховної Ради України, присвяченому п’ятим роковинам початку збройної агресії Російської Федерації проти України, у вівторок.
Голова МЗС Литви Лінас Лінкявічус заявив, що санкції ЄС у відповідь на дії Росії проти України “іноді занадто незначні, іноді занадто запізнілі”. Про це литовський дипломат заявив в інтерв’ю “Радіо Свобода” 18 лютого, коли стало відомо про досягнення політичного консенсусу щодо “азовського пакету” санкцій проти громадян Росії. “Я хотів би швидше реагувати на це, оскільки інцидент (захоплення Росією українських кораблів у Чорному морі в листопаді 2018 року – Ред.) стався наприкінці листопада. Ми були б більш ефективними, якщо б ми вживали заходів швидко, оперативно і потужно”, – вказав Лінкявічус. Нагадаємо, у ЄС досягли політичного консенсусу щодо запровадження персональних санкцій у зв’язку із нападом росіян на українські судна поблизу Керченської протоки в листопаді. За словами глави дипломатії ЄС Федеріки Могеріні, офіційне схвалення нормативно-правового санкційного акту буде формалізовано у найближчі дні.
Президент України Петро Порошенко заявляє, що керівництво США через акт агресії Росії проти України в районі Керченської протоки і полонення українських військових моряків скасувало всі зустрічі з представниками РФ аж до звільнення Москвою військовополонених українців. “У Мюнхені у рамках безпекової конференції у мене була зустріч із віце-президентом США Майком Пенсом, який заявив, що керівництво США через акт агресії в Керченській протоці скасувало всі зустрічі з росіянами. І доки не відпустять (полонених українських військових моряків – ІФ) – зустрічей не буде”, – сказав П. Порошенко на зустрічі з ініціаторами звернення до Генерального секретаря ООН про звільнення українських моряків із російського полону в Києві у вівторок.
ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ.
Президент Петро Порошенко підписав зміни до Конституції, які закріплюють прагнення України стати членом Європейського Союзу і НАТО. Він зробив це на позачерговому засіданні Верховної Ради, присвяченому 5-річчю російської агресії проти України. Порошенко поставив свій підпис урочисто: з обох боків від нього стояли спікер ВР Андрій Парубій і прем’єр Володимир Гройсман, а спостерігав за цим присутній у залі президент Європейської Ради Дональд Туск. Під час свого виступу з трибуни парламенту президент заявив, що завдання України полягає в тому, щоб не пізніше 2023 року подати заявку на членство в ЄС і отримати план дій щодо членства в НАТО.
РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВ НА МАЙДАНІ.
Начальник Управління спецрозслідування Генпрокуратури України Сергій Горбатюк заявляє, що розслідування злочинів проти протестувальників у 2013-2014 рр. досі не завершилося через відсутність підтримки з боку керівництва України та правоохоронних органів, при тому що 36 осіб, яким повідомлено про підозру у скоєнні злочинів під час Революції гідності, продовжують працювати в правоохоронних органах. “На сьогодні з тих, кому повідомлено про підозру, 36 продовжують працювати в правоохоронних органах, із них десятеро – на керівних посадах”, – сказав він під час круглого столу “П’ять років після подій Євромайдану”, який відбувається у вівторок уранці в Києві. Начальник Управління спецрозслідування нагадав, що в порядку спеціального – “заочного” – досудового розслідування про підозру у скоєнні злочинів повідомлено колишнім керівникам держави, яких підозрюють в організації злочинів.
Адвокати сімей Героїв Небесної сотні констатують затягування розслідування і судового розгляду справ про вбивства і насильницькі дії стосовно активістів Євромайдану і Революції Гідності, і не виключають звернення до Європейського суду з прав людини з позовом до української держави. На прес-конференції у вівторок у Києві адвокат сімей загиблих і потерпілих на Євромайдані Віталій Титич зазначив, що якщо раніше адвокати розглядали себе як сторону обвинувачення і виступали фактично на стороні держави, то зараз вони констатують невиконання державою Україна вимог Європейської конвенції з прав людини, зокрема у забезпеченні реалізації права на швидке ефективне розслідування і судовий розгляд.
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International вважає, що українська влада за п’ять років не змогла ефективно розслідувати злочини, скоєні під час Євромайдану 2013-2014 років. Про це на річницю розстрілів на Майдані повідомляє прес-центр правозахисників. “П’ять років — це більш ніж достатній час для відновлення справедливості. Але для більшості жертв, які постраждали від рук української поліції, справедливість досі недоступна”, — заявив старший директор офісу генсекретаря Amnesty International Колм О’Куанахайн. За його словами, українські “політики неодноразово давали гучні обіцянки, але час і факти говорять самі за себе”. “Через рік після тих подій ми опублікували звіт “Україна: рік після Майдану — з правосуддям затягують, у правосудді відмовляють”. П’ять років минуло, але назва звіту і досі точно відповідає реаліям. Це ганьба для української системи кримінального судочинства”, – стверджує він.
РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВА КАТЕРИНИ ГАНДЗЮК.
Генпрокуратура подала апеляцію на запобіжний захід голові Херсонської облради Владиславу Мангеру, якого підозрюють в організації вбивства активістки Катерини Гандзюк. Про це повідомляє прес-служба ГПУ. За її даними, скаргу подано у вівторок, 19 лютого, до Київського апеляційного суду. Прокуратура вважає занадто м’якою ухвалу Шевченківського районного суду Києва від 15 лютого, яка дозволила Мангеру вийти з-під варти під заставу в 2,5 мільйона гривень.
ЕНЕРГЕТИКА.
Венчурний фонд “Голдмен” придбав 40,2% акцій компанії “Газтранзит”, що раніше належали російському “Газпрому”, за 41 мільйон гривень. Про це повідомляє “Інтерфакс-Україна”. Згідно з даними торгів на фондовій біржі ПФТС, примусово виставлені на продаж акції “Газтранзиту” в кінці січня 2019 року продані за 41,025 млн грн, що на 2% вище їх стартової ціни. Кінцевим бенефіціаром “Голдмен” вказаний Андрій Нестеренко, а керуючим партнером фонду є ТОВ “Група компаній “Інвестиційні партнери” народного депутата Андрія Журжія. Раніше Україна примусово продала 40%-у частку в ПАТ “Інститут “ПівденНДІГіпрогаз” (Донецьк), що належала ПАТ “Газпром”.
ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА 2019.
Лідерка партії ВО “Батьківщина”, кандидат у президенти України Юлія Тимошенко надала показання як свідок у Міністерстві внутрішніх справ України у двох кримінальних провадженнях щодо порушення виборчого законодавства. Як повідомляє прес-служба партії “Батьківщина”, Ю. Тимошенко у вівторок побувала як свідок на допиті в МВС у справах про фальсифікацію виборів. Вона нагадала, що Національна поліція відкрила за її заявами два кримінальні провадження: про підкуп виборців на користь нинішнього президента України Петра Порошенка та про маніпуляції з реєстром виборців. “Наша мета – повністю припинити підкуп і повернути вибори в чесне демократичне русло. І ми цього доб’ємося. Масштабний всеукраїнський підкуп Порошенкові здійснити не вдасться”, – заявила лідерка “Батьківщини” після допиту.
У виборчому штабі кандидата в президенти України, нинішнього глави держави Петра Порошенка відкидають обвинувачення з боку лідера партії “Батьківщина”, кандидата в президенти Юлії Тимошенко в порушенні виборчого законодавства. “Ми категорично відкидаємо будь-які обвинувачення”, – сказав спікер виборчого штабу П. Порошенка Олег Медведєв на брифінгу у вівторок у Києві. На його думку, опонент робить це, щоб “з одного боку звернути увагу на себе і повернутися на радари засобів масової інформації, а з іншого боку – щоб дискредитувати команду Петра Порошенка”. О. Медведєв також повідомив про поодинокі випадки погроз на адресу агітаторів за П. Порошенка. “Їм погрожують, безпідставно, що їх буде притягнуто до відповідальності, нібито за підкуп виборців, яким вони не займаються, у них навіть немає теоретично фінансового ресурсу, який вони могли б для цього задіяти”, – сказав спікер штабу П. Порошенка.