З 14 по 20 лютого у 7 краєзнавчих музeях Луганської та Донецької областей відбулися презентації переможців конкурсу міні-проектів для музеїв Донецької та Луганської областей у рамках проекту «Музей відкрито на ремонт ІІІ», який організовує Мистецький напрямок Українського кризового медіа-центру за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
З 22 листопада до 20 лютого пройшов конкурс міні-проектів для музеїв Донецької та Луганської областей. Метою конкурсу стало об’єднання та консолідування громади до яких належать музеї, популяризація локальних історичних та культурних особливості не лише в громаді, а і за її межами, посилення потенціалу власного розвитку музеїв, залучення їх до розробки нового контенту, що відображає унікальні історії місцевого характеру. Усього в конкурсі взяли участь 13 музеїв з Донецької та 6 музеїв з Луганської області. З них 6 переможців реалізувало проекти із фінансовою підтримкою до 100 тисяч гривень на кожний проект. Проект Дружківського історико-художнього музею обрали як додаткового переможця та надали часткове фінансування.
Презентація міні-проекту “Колекція костюмів Новоайдарського району для нащадків”
Фото: Наталка Дяченко
14 лютого, розпочалися презентації міні-проектів музеїв Донецької та Луганської областей. Перші результати своєї роботи представив Новоайдарський краєзнавчий музей на Луганщині. Працівники музею спільно з архітектором та дизайнеркою експозиційної зали Данилом Галкіним та Даною Брежнєвою представили оновлену експозицію унікальної колекції народних костюмів Новоайдарського району. Відкриття відвідали представники місцевого самоврядування, колеги з музеїв Луганської області, школярі, медіа та прихильники музею.
Новоайдарський музей зберігає унікальну колекцію автентичних костюмів. Кожен з них відображає різноманіття населення Новоайдарщини – стрій нащадків запорізьких і донських козаків, переселенців з Київської, Чернігівської, Полтавської губерній України, з Курської, Орловської та Белгородської губерній Росії, а також лемків, переселених у 1945 році. Більша частина костюмів потрапили до Новоайдарського музею з Колядівського музеї, створеного в домі-майстерні кравчині Ксенії Лихачової. Ідея проекту полягала у відновленні та зміцненню зв’язків громад Новоайдарщини через збереження унікальної колекції костюмів для нащадків.
Презентація міні-проекту “Біловодськ – столиця кінних заводів України”
Фото: Наталка Дяченко
15 лютого, прийняв естафету презентацій міні-проектів Біловодський краєзнавчий музей. Співробітники музею разом з куратором проекту Олексієм Биковим представили результати проекту «Біловодськ – столиця кінних заводів України». На відкритті були присутні краєзнавці, управлінці кінних заводів, представники громади міста, організатори та учасники проекту. Своєю унікальною культурною спадщиною Біловодщина зобов’язана 5 найстарішим в Україні державним кінним заводам. Деркульський кінний завод нещодавно відсвяткував своє 250-річчя. Коні Новоалександрівського кінного заводу 26 разів здобували перше місце на всесоюзних конкурсах СРСР. У 1932 році на базі сіл Новоспасівка і Плугатар створюється Новоспасівський кінний завод № 87. З двадцятих років 20 ст. у Стрілецькому кінному заводі розпочато роботу з чистокровною верхової породою коней і вже до 1924 року «Стрільцівка» стала одним з провідних заводів.
Ідея проекту: розвиток та збереження надбання біловодських кінних заводів для збереження культурної спадщини краю.
Презентація каталогу порцеляни з фондів музею у Дружківському історико-художньому музеї
Фото: Наталка Дяченко
16 лютого у Дружківці розпочалися презентації міні-проектів музеїв Донецької області. У Дружківський історико-художній музей музейні працівники спільно з Наталка Дяченко, фотографкою проекту та Леонідом Марущаком, керівником проекту «Музей відкрито на ремонт», представили присутнім каталог порцеляни з фондів музею.
Дружківка залишається містом, де сьогодні працює єдиний у державі порцеляновий завод. За роки свого існування завод зміг створити особливу дружківську порцеляну. Майстри заводу приділяли велику увагу не тільки класичному розпису з використанням підглазурних фарб, а і показували багаті традиції українського народного мистецтва. Мета проекту: зберегти унікальну колекцію порцелянових виробів відомих дружківських майстрів, поєднати з виробами майстрів інших міст країни, показати спільне та в той же час самобутнє мистецтво різних регіонів, де виробляється порцеляна.
Презентація міні-проекту “Культурний код Покровська”
Фото: Наталка Дяченко
18 лютого у Покровському історичному музеї презентували міні-проект «Культурний код Покровська».
Музейні працівники через фрагменти театралізованої екскурсії розповіли про створення міста і презентували експозицію залу «Виникнення міста та соціально-економічний розвиток кінця ХIX ст. – поч. 40-х рр. XX ст.», оновлену у межах проекту «Культурний код Покровська».
Місто Покровськ виникло як пристанційне селище і зобов’язане появі залізниці, що з’єднує два промислових регіони. Фундамент культурного життя міста закладений композитором Миколою Дмитровичем Леонтовичем, який чотири роки працював вчителем музики та співів у «школі залізничників» та створив тут перший в Україні робітничий хор, практикував виступи у супроводі оркестру. Водночас у залі є акцент на індустріальній специфіці міста (Динасовий завод, вагонне депо, вугільні шахти тощо) та на його урбаністичних ритмах, які теж доповнюють музичний образ. Промислове містечко, завдяки Леонтовичу, отримує нову реальність, у якій є місце важкій праці та змістовному культурному дозвіллю.
Презентація міні-проекту “Екологічна обсерваторія” у Великоанадольському музеї лісу
Фото: Наталка Дяченко
19 лютого у Великоанадольському музеї лісу презентували «Екологічну обсерваторію». Учні Благодатинської школи спільно з працівниками музею за допомогою інтерактивного обладнання познайомилися з альтернативними джерелами енергії, правилами сортування сміття та особливостями флори та фауни краю.
Великоанадольський ліс – унікальний приклад лісництва у степу, перші дерева з’явилися у 1843 році з ініціативи полковника корпусу лісничих Віктора фон Граффа. Будівля музею, створена у ХІХ столітті як перша лісова обсерваторія.
Мета проекту «Екологічна обсерваторія» – формування нової екологічної культури у молоді регіону через інтерактивний простір, де в ігровій формі виховуватимуть і навчатимуть екологічних основ учнів шкіл і коледжів району.
Презентація міні-проекту «Phantom»у Меморіальний музей-садиба В. І. Немировича-Данченка та Миколи Корфа
Фото: Наталка Дяченко
19 лютого у Меморіальний музей-садиба В. І. Немировича-Данченка та Миколи Корфа презентували міні-проект «Phantom».
Музейні працівники представили експозицію «Phantom» у будівлі школи, присвячену видатному педагогу Миколі Корфу. Громада села, школярі, представники селищного самоврядування, колеги з інших музеїв Донеччини змогли познайомитися та проаналізувати вплив праці М. Корфа на розвиток педагогіки, відчути себе частиною цієї історії.
Після смерті барона Миколи Корфа, в знак увіковічення пам’яті, була відкрита перша школа його імені. З моменту відкриття, у 1895 році, до сьогодні, будівля школи зазнала багато перетворень. Останні десятки років частина будівлі занепадала, перетворюючись на привид, як і сама постать М.О.Корфа в історії України та педагогіки. Головною ідеєю проекту «Phantom» є створення фантомного «життя» у старій частині будівлі – експозиції, що оживляла б школу часів Миколи Корфа. Також проект допоможе згуртувати і об’єднати навколо його постаті, ліберальних та педагогічних ідей громади населених пунктів, де працював Корф (Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської областей).
Презентація результатів проекту «Виклики часу, або яким має бути Маріупольський краєзнавчий музей?»
Фото: Наталка Дяченко
20 лютого у Маріупольський краєзнавчий музей завершилися презентації міні-проектів музеїв Донецької та Луганської областей.
Ініціативна група проекту «Виклики часу, або яким має бути Маріупольський краєзнавчий музей?» представила результати досліджень щодо того яким бачать музей мешканці міста. Під час круглого столу представники маріупольської громади, органів місцевого самоврядування, музейні експерти та кураторка проекту Марія Задорожна на основі напрацювань обговорили подальше створення «дорожньої карти» розвитку музею»: архітектури, дизайну, комунікації, місця музею у структурі міста та громади.
У 2020 р. музей відзначатиме 100-річний ювілей. Для нього – це перша пройдена вікова дистанція. На сьогоднішній день краєзнавчі музеї України за інерцією продовжують працювати на ресурсі закладеному ще кілька десятиліть тому. Як рухатися далі? Сьогодення підказує декілька напрямків розвитку – стати або розважальним центром, або суто науковим, майже академічним закладом, або обрати найскладніший напрямок – культурного «muzeo-центру» з пріоритетною краєзнавчою тематикою, де відображені всі ланки життя краю. Музей має стати центром інтелектуального всебічного розвитку, де однаково цікаво і дітям, і молоді, і дорослим.
Більше про відкриття проектів у соціальній мережі Facebook Музей відкрито на ремонт Луганщина і Музей відкрито на ремонт Донеччина
Фото: Наталка Дяченко
