ГОЛОВНЕ
У Європейському Союзі заявили, що надання російського громадянства жителям окупованих районів Донецької та Луганської областей є ще одним посяганням на суверенітет України з боку Росії. У ЄС вважають, що час прийняття такого рішення російською стороною – відразу після президентських виборів в Україні, які “продемонстрували сильну прихильність України демократії та верховенству закону, свідчать про намір Росії ще більше дестабілізувати Україну й загострити конфлікт”. Президент Петро Порошенко заявив, що міжнародне співтовариство має жорстко відреагувати на рішення Росії і закликав Європейський Союз посилити санкції проти РФ у червні. МЗС Литви назвало рішення РФ втручанням у внутрішні справи України. Верховна Рада звернулася до світу з вимогою не визнавати паспорти РФ на Донбасі.
Верховна Рада ухвалила в цілому проект закону про українську мову, який передбачає обов’язкове використання державної мови в органах державної влади, місцевого самоврядування та інших публічних сферах суспільного життя. У законі зазначено, що його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Верховна Рада також продовжила до 2023 року можливість представникам національних меншин здобувати середню освіту мовою відповідної нацменшини з поступовим переходом на українську. Володимир Зеленський заявив, що українська мова є єдиною державною в країні, але її розвиток має йти шляхом стимулів і позитивних прикладів, а не шляхом заборон і покарань. Юрій Бойко заявив, що має намір ініціювати звернення до Конституційного Суду для визнання неконституційним закону про функціонування української мови як державної.
Володимир Зеленський заявив, що ЦВК навмисно зволікає із офіційним оголошенням підсумків голосування для того, щоб його інавгурація відбулася після 27 травня і, як наслідок, він не зміг би розпустити Верховну Раду. Зеленський зазначив, що президент, у якого рівень довіри становить 73%, має принаймні право думати про можливий розпуск парламенту і мати право на таку можливість. Заступник голови ЦВК Євген Радченко запевняє, що ЦВК підбиває підсумки голосування у рамках встановлених термінів і навіть дещо випереджає графік. Він зазначив, що, згідно із законом, ЦВК має десять днів від дня повторного голосування – 21 квітня, щоб підбити його підсумки. Судді Конституційного Суду України заявили, що можлива відставка глави суду Станіслава Шевчука не вплине на приведення до присяги новообраного президента України.
Речник передвиборчого штабу Володимира Зеленського Дмитро Разумков стверджує, що новий президент не буде здавати територію і громадян України Росії. “Єдине, до чого не готові ми – у нас є дві червоні лінії: ми не готові торгувати, здавати в короткострокову чи довгострокову оренду, дарувати в користування українські землі й українських громадян. Цього ніколи не станеться при президенті Зеленському”, – сказав Разумков.
Радник Володимира Зеленського Іван Апаршин з питань безпеки та оборони презентував військову доктрину Зеленського. “Ми забезпечимо об’єднане керівництво силами оборони відповідно до принципів і стандартів, прийнятих державами – членами НАТО”, – йдеться в документі. Відзначається, що посаду начальника Генерального штабу планують відокремити від посади головнокомандувача Збройних сил. Плануванням оборони та стратегічним застосуванням ЗСУ займатиметься генштаб, формуванням та підготовкою військ і сил – командування видів ЗСУ та окремих родів військ, застосуванням військ та сил – об’єднаний оперативний штаб. Армія буде добровільною. Зокрема, в тексті йдеться, що “протистояти противнику, який переважає нас чисельно та матеріально, буде професійна, добровільна та мотивована армія, взаємосумісна з арміями країн членів НАТО”. Також армія буде посилена резервом постійної готовності та системою територіальної оборони. У команді Зеленського стверджують, що залучать до керівництва армією бойових офіцерів. Укроборонпром буде позбавлено функцій щодо формування військово-технічної політики.
Радник Володимира Зеленського Олександр Данилюк заявив, що команда Зеленського розраховує на успішний перегляд програми stand by МВФ у травні 2019 року. “Щодо МВФ. Звичайно, позиція – продовжувати взаємодію. Ми розраховуємо на успішне ревю в травні”, – заявив Данилюк.
У команді Володимира Зеленського повідомили, що вони розробили законопроект щодо відновлення відповідальності за незаконне збагачення. У Зеленського також вважають, що нинішній генеральний прокурор України Юрій Луценко має залишити свою посаду. У Зеленського також припускають призначення на посаду генпрокурора фахівця з громадянського сектору. Олександр Данилюк заявив, що НАБУ та САП мають швидко продемонструвати результат, інакше відбудеться перезавантаження їхнього керівництва. “Зрозуміло, що потрібно перезапускати НАЗК. У його поточному стані – воно що є, що його немає, це орган для політичних переслідувань”, – додав Данилюк.
Радник Володимира Зеленського Айварас Абромавичус заявив про необхідність перезавантаження АМКУ і НКРЕКП. Реально ніякої незалежності в цих двох найважливіших органів не було. Всі – ставленики керівництва, що йде, і є повне розуміння, що ці дві інституції мають бути цілком незалежними», – заявив Айварас Абромавичус. Серед інших перших кроків Зеленського на президентській посаді він також назвав просування низки законодавчих ініціатив, зокрема законопроекту про імпічмент президента, “кнопкодавство”, а також про Службу фінансових розслідувань і вилучення функції економічних розслідувань з повноважень правоохоронних органів.
Перший заступник голови парламентської фракції БПП Ігор Кононенко повідомив, що надав пояснення слідчим НАБУ. «Сьогодні на запрошення НАБУ надав слідчим вичерпні відповіді на запитання, які їх цікавили, і готовий надалі співпрацювати з правоохоронними органами», – заявив Кононенко.
Заступник генерального прокурора Євген Єнін написав заяву про відставку. Євген Єнін заявляє, що його звільнення з цієї посади пов’язане, зокрема, з політизацією в кримінальному розслідуванні – так званому Курченкогейті.
НБУ знизить облікову ставку до 17,5% з 18% з 26 квітня 2019 року. «Наразі стійка тенденція до уповільнення інфляції до 5% надає можливість Нацбанку розпочати цикл зниження облікової ставки», – пояснив Яків Смолій.
Верховна Рада підтримала у першому читанні проект закону №9532 “Про режим спільного транзиту”. Законопроект покликаний наблизити українське законодавство у митній сфері до митного законодавства Європейського Союзу шляхом імплементації положень Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами відповідно до зобов’язань, закріплених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
Антимонопольний комітет надав дозвіл компанії ТОВ “ДТЕК Нафтогаз” на придбання у групи російських бізнесменів “VS Energy” акцій “Київобленерго” і “Одесаобленерго” у розмірі, що забезпечує контроль понад 50% в обох підприємствах.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Порошенко закликав ЄС у червні розширити антиросійські санкції (649 публікацій у ЗМІ)
- Рада прийняла закон про мову (402 публікації у ЗМІ)
- Зеленський звинуватив ЦВК у затягуванні офіційного оголошення результатів виборів (321 публікація у ЗМІ)
- НБУ знизив облікову ставку на 0,5% (63 публікації у ЗМІ)
- Єнін каже, що подав у відставку через “Курченкогейт” (46 публікацій у ЗМІ)
ВИДАЧА РОСІЙСЬКИХПАСПОРТІВ В ОРДЛО.
У Європейському Союзі заявляють, що надання російського громадянства жителям окупованих районів Донецької та Луганської областей є ще одним посяганням на суверенітет України з боку Росії. Відповідну заяву в четвер у Брюсселі зробив офіційний представник ЄС. “Підписання президентом Путіним указу, що дає право, зокрема, особам, які постійно проживають у деяких районах Донецької та Луганської областей України, подавати спрощену заяву на отримання російського громадянства, є ще одним посяганням на суверенітет України з боку Росії”, – заявив він. У ЄС вважають, що час прийняття такого рішення російською стороною – відразу після президентських виборів в Україні, які “продемонстрували сильну прихильність України демократії та верховенству закону, свідчать про намір Росії ще більше дестабілізувати Україну й загострити конфлікт”.
Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з міністром закордонних справ Литви Лінасом Лінкявічюсом висловив переконання в тому, що міжнародне співтовариство має жорстко відреагувати на рішення Росії спростити правила видачі російських паспортів жителям окремих районів Донецької та Луганської областей, і закликав Європейський Союз посилити санкції проти РФ у червні. “Співрозмовники засудили останнє рішення президента РФ щодо спрощеної процедури видачі російських паспортів громадянам України, які мешкають на тимчасово окупованих Росією територіях Донецької та Луганської областей. Було наголошено, що це свідомий та нелегітимний крок Кремля, який прямо суперечить Мінським домовленостям і підриває мирний процес на Донбасі. Президент України закликав ЄС посилити санкції проти Росії під час наступного перегляду відповідного режиму в червні”, – йдеться в повідомленні, оприлюдненому на сайті глави Української держави в четвер увечері.
Міністерство закордонних справ Литви в четвер назвало рішення РФ спростити порядок надання російського громадянства жителям окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) втручанням у внутрішні справи України. Як зазначено в заяві МЗС Литви, це рішення є “незаконним втручанням у внутрішні справи України, грубим порушенням суверенітету і територіальної цілісності України”. “Литва закликає міжнародну громадськість суворо засудити ці дії Росії, які не може бути виправдано, закликає не визнавати незаконно виданих документів Російської Федерації та послідовно посилювати санкції щодо Росії за триваючі порушення суверенітету і територіальної цілісності”, – заявили в МЗС.
Парламентський комітет із закордонних справ розробив звернення до країн світу з вимогою не визнавати законність отримання російських паспортів жителями окупованого Донбасу, а також посилити санкції. За проект постанови №10259 проголосували 230 нардепів з необхідних 226. Перед цим виступила голова комітету Ганна Гопко, яка зазначила, що парламент має жорстко оцінити дії Кремля. За її словами, указ президента РФ про спрощену видачу російських паспортів жителям ОРДЛО порушує міжнародне право і може значно погіршити стан людей, які проживають на окупованих територіях і можуть зазнавати утисків у разі відмови від громадянства РФ.
МОВНИЙ ЗАКОН.
Верховна Рада ухвалила в цілому проект закону про українську мову, який передбачає обов’язкове використання державної мови в органах державної влади, місцевого самоврядування та інших публічних сферах суспільного життя. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідний законопроект (№5670-д) про забезпечення функціонування української мови як державної в другому читанні та в цілому підтримали 278 народних депутатів на пленарному засіданні парламенту в четвер. У законі зазначено, що його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Верховна Рада продовжила до 2023 року можливість представникам національних меншин здобувати середню освіту мовою відповідної нацменшини з поступовим переходом на українську. Відповідну поправку народні депутати врахували, ухвалюючи закон про функціонування української мови як державної. Згідно з текстом документа, особи, які належать до нацменшин України, мови яких є офіційними в Європейському Союзі, і які почали здобувати загальну середню освіту до 1 вересня 2018 року мовою відповідної нацменшини, до 1 вересня 2023 року продовжать здобувати таку освіту згідно з правилами, які існували до вступу в силу закону про освіту.
Українська мова є єдиною державною в країні, але її розвиток має йти шляхом стимулів і позитивних прикладів, а не шляхом заборон і покарань, наголошує Володимир Зеленський, який переміг у другому турі виборів президента України. “Українська мова – єдина державна мова в Україні. Так було, так є і так буде. З цього питання – ніяких компромісів. Держава має дбати про розвиток української мови, про розширення сфери її використання. Це теж безумовно, з цим погоджується все суспільство”, – наводить позицію В.Зеленського щодо ухвалення закону про забезпечення функціонування української мови як державної його прес-служба.
Позафракційний народний депутат, співзасновник партії “Опозиційна платформа – За життя” Юрій Бойко заявив, що має намір ініціювати звернення до Конституційного Суду для визнання неконституційним закону про функціонування української мови як державної. “Закон порушує права значної частини громадян України. Тому наша група і наша політична сила подає до Конституційного Суду для визнання цього закону таким, що суперечить Конституції та порушує права людей”, – сказав Ю.Бойко на брифінгу в парламенті в четвер. За словами політика, ухвалений закон забороняє використовувати мови національних меншин в Україні, за винятком дошкільної та початкової шкільної освіти. Нардеп вважає це порушенням прав російськомовних, а також румунів та угорців.
ПОЗАЧЕРГОВІ ВИБОРИ ДО ВРУ.
Переможець на виборах президента України, Володимир Зеленський, заявляє, що Центрвиборчком навмисно зволікає із офіційним оголошенням підсумків голосування для того, щоб його інавгурація відбулася після 27 травня і, як наслідок, він не зміг би розпустити Верховну Раду. “Перемога є, а повноважень – немає. Хтось від мене булаву ховає. Що відбувається, я пояснюю: ЦВК затягує офіційне оголошення результатів, щоб Верховна Рада могла затягувати дату призначення для інавгурації. Щоб інавгурація була після 27 травня. Чому? Щоб у президента Зеленського не було навіть можливості думати про розпуск Верховної Ради. Мені здається, що це несправедливо”, – заявив В.Зеленський у відеозверненні, оприлюдненому на його сторінці в соцмережі Facebook у четвер увечері.
Заступник голови Центральної виборчої комісії України Євген Радченко запевняє, що ЦВК підбиває підсумки голосування у рамках встановлених термінів і навіть дещо випереджає графік. “Є вимоги закону, і ми йдемо навіть із незначним випередженням терміну, який закон нам вказує”, – сказав Є.Радченко в телефонному коментарі в ефірі телеканалу “Прямий”. Він зазначив, що, згідно із законом, ЦВК має десять днів від дня повторного голосування – 21 квітня, щоб підбити його підсумки.
Судді Конституційного Суду України заявляють, що можлива відставка глави суду Станіслава Шевчука не вплине на приведення до присяги новообраного президента України. У заяві зборів суддів Конституційного Суду, оприлюдненій на сайді КС у четвер, зазначено, що в ЗМІ і соцмережах масово поширюється інформація про можливий зрив інавгурації новообраного президента через дострокове звільнення Станіслава Шевчука з посади голови Конституційного Суду. У КС наголошують, що згідно з Конституцією України, приведення президента до присяги здійснює глава КС, проте в Конституції не зазначено конкретну особу, яка має виконувати цю процедуру.
ПРОГРАМНІ ПРОПОЗИЦІЇ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО.
Речник передвиборчого штабу Володимира Зеленського Дмитро Разумков стверджує, що новий президент не буде здавати територію і громадян України Росії. “Ми готові до багатьох форматів обговорень”, – зазначив він в ефірі телеканалу “112 Україна”. “Єдине, до чого не готові ми – у нас є дві червоні лінії: ми не готові торгувати, здавати в короткострокову чи довгострокову оренду, дарувати в користування українські землі й українських громадян. Цього ніколи не станеться при президенті Зеленському”, – сказав Разумков. Реагуючи на репліки, він наголосив, що “Крим – це окупована і анексована територія”, що Крим і Донбас – українські.
Документ про військову доктрину переможця другого туру виборів президента Володимира Зеленського передав журналістам Іван Апаршин – радник обраного президента з питань безпеки та оборони. Про це 25 квітня повідомляє “НВ”. “Ми забезпечимо об’єднане керівництво силами оборони відповідно до принципів і стандартів, прийнятих державами – членами НАТО”, – йдеться в документі. Команда Зеленського планує якнайшвидше вирішити проблему переведення системи органів військового управління на J-, G-, S- структури. Відзначається, що посаду начальника Генерального штабу планують відокремити від посади головнокомандувача Збройних сил.
Команда Володимира Зеленського розраховує на успішний перегляд програми stand by Міжнародного валютного фонду (МВФ) у травні 2019 року, повідомив радник В.Зеленського та екс-міністр фінансів Олександр Данилюк. “Щодо МВФ. Звичайно, позиція – продовжувати взаємодію. Ми розраховуємо на успішне ревю в травні”, – сказав він під час зустрічі з представниками компаній-членів Європейської бізнес асоціації (ЄБА) у четвер. Раніше повідомлялося з посиланням на міністра фінансів Оксану Маркарову, що оцінна місія МВФ за програмою stand by очікується в травні-червні поточного року.
Володимир Зеленський, який переміг на виборах президента України, під час зустрічі з міністром закордонних справ Литви Лінасом Лінкявічюсом повідомив, що його команда розробила законопроект щодо відновлення відповідальності за незаконне збагачення. Як повідомляє прес-служба В.Зеленського, Л.Лінкявічюс нагадав, що Захід особливо уважно стежить за боротьбою з корупцією в Україні. “Скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення суперечить зобов’язанням України перед Євросоюзом”, – зазначив глава МЗС Литви.
Команда обраного президентом України Володимира Зеленського вважає, що нинішній генеральний прокурор України Юрій Луценко має залишити свою посаду. “Окрема позиція щодо Юрія Луценка. Я розумію, що наразі є колосальне бажання істеблішменту зберегти статус-кво. Але Володимир (Зеленський – ІФ) під час оголошення результатів виборів зробив важливу заяву: він вважає, що Луценко – людина минулого. І він, якщо хоче, (може – ІФ) повернутися до політики, але точно піти з посади генерального прокурора, куди мають прийти люди, які проведуть реальну реформу”, – сказав член команди, екс-міністр фінансів Олександр Данилюк на заході Європейської бізнес асоціації New 5 year challenge: Expectations. Hopes. Concerns у четвер у Києві.
Національне бюро антикорупційних розслідувань (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) мають швидко продемонструвати результат, інакше відбудеться перезавантаження їхнього керівництва, повідомив член команди-переможця на виборах президента України Володимира Зеленського, екс-міністр фінансів Олександр Данилюк. “Пріоритет номер один – це перезапуск антикорупційної інфраструктури. Я брав участь у запуску її, але останні два роки вона просто паралізована”, – сказав він, виступаючи на заході Європейської Бізнес Асоціації New 5 year challenge: Expectations. Hopes. Concerns у Києві в четвер.
Радник Володимира Зеленського та екс-глава Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) Айварас Абромавичус заявляє про необхідність перезавантаження Антимонопольного комітету України (АМКУ) і Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). “Початкові кроки (новообраного президента – ІФ) будуть прості й досить популярні… Обов’язково, що стосується НКРЕКП і АМКУ … Реально ніякої незалежності в цих двох найважливіших органів не було. Всі – ставленики керівництва, що йде, і є повне розуміння, що ці дві інституції мають бути цілком незалежними”, – сказав він під час заходу Європейської Бізнес Асоціації New 5 year challenge: Expectations. Hopes. Concerns у Києві в четвер.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Перший заступник голови парламентської фракції “Блок Петра Порошенка” Ігор Кононенко повідомив, що надав пояснення слідчим Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). “Сьогодні на запрошення НАБУ надав слідчим вичерпні відповіді на запитання, які їх цікавили, і готовий надалі співпрацювати з правоохоронними органами. Це абсолютно нормально – відповідати, коли до тебе є запитання. Навіть у разі, якщо ці запитання є фейковим вкиданням, чорним піаром у рамках виборчої кампанії”, – написав нардеп на своїй сторінці в соцмережі Facebook у четвер. При цьому політик не уточнив, у рамках якого кримінального провадження надавав пояснення.
ЕКОНОМІКА.
Верховна Рада підтримала у першому читанні проект закону №9532 “Про режим спільного транзиту”. Про це повідомляється на сайті міністерства фінансів, яке розробило законопроект. “За” проголосувало 234 народних депутатів. Законопроект буде доопрацьовано до другого читання з урахуванням пропозицій народних депутатів. Законопроект покликаний наблизити українське законодавство у митній сфері до митного законодавства Європейського Союзу шляхом імплементації положень Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами відповідно до зобов’язань, закріплених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
Національний банк України (НБУ) знизить облікову ставку до 17,5% з 18% з 26 квітня 2019 року, повідомив глава центробанку Яків Смолій на брифінгу в четвер. “Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку до 17,5% річних з 26 квітня. Наразі стійка тенденція до уповільнення інфляції до 5% надає можливість Нацбанку розпочати цикл зниження облікової ставки”, – сказав він.
Антимонопольний комітет на засіданні 25 квітня надав дозвіл компанії ТОВ “ДТЕК Нафтогаз” на придбання у групи російських бізнесменів “VS Energy” акцій “Київобленерго” і “Одесаобленерго” у розмірі, що забезпечує контроль понад 50% в обох підприємствах. Про це повідомляють “Наші гроші”. Голосування за це рішення було роздільним – більшістю від присутніх на засіданні членів АМКУ. Їхні прізвища стануть відомі після відповіді Комітету на запит. Цим придбанням група Ріната Ахметова суттєво перевищила поріг 35% на ринку поставок електроенергії, що є структурною ознакою монополії на ринку.