За 3 роки реформу Верховної Ради виконали на 41,8%. Такі висновки презентували експерти ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив», проаналізувавши виконання «Дорожньої карти внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України». Це документ, підготовлений оціночною місією Європейського парламенту у 2016 році. Він містить 52 рекомендації для покращення ефективності роботи парламенту.
«Аспекти реформи, які потребували безпосередньої участі депутатів, просуваються найповільніше. Було зареєстровано близько 50 ініціатив. Жоден з цих документів не був ухвалений в цілому, лише 2 – пройшли процедуру першого читання. Ініціативи, які не залежали від народних депутатів і могли бути вирішені зусиллями апарату Верховної Ради, просунулися набагато далі», – зазначив Олександр Заславський, директор аналітичного відділу ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив», на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Рекомендації із блоку «Законодавча спроможність та законотворчий процес» виконали на 42%. Щодо цих питань підготували найбільше ініціатив, але жоден законопроект не ухвалили в цілому. Серед них – ініціатива, яка мала обмежити законодавчий спам депутатів. Деякі законопроекти не вдалося винести на порядок денний з 5 спроб.
Рекомендації з блоку «політичний нагляд за виконавчою гілкою влади» виконали на 37,5%. Зокрема, ухвалений в першому читанні проект закону, який передбачає зменшення кількості комітетів і налагодження їхньої комунікації з міністерствами для посилення контрольної функції парламенту.
Блок «відкритість, прозорість, підзвітність громадянам» реалізований майже на 70%. Запроваджена платформа громадського коментування законопроектів, ухвалено ІТ-стратегію і комунікаційну стратегію.
Блок «Посилення адміністративної спроможності» виконали на 33,3%, «дотримання етичних норм» – на 30%, рекомендації, що стосуються коаліції, опозиції та діалогу в парламенті – на 31%.
Єдина рекомендація, яка здійснюється на 100% – запровадження короткострокового стажування у Верховній Раді України. Водночас, ця програма існувала й раніше, але на кошти міжнародної технічної допомоги.
За словами аналітиків, виконати усю Дорожню карту можливо було і за півтора роки. Причиною гальмування реформи є брак політичної волі, загальної координації усіх, від кого залежить прийняття рішень.
Аналітики також назвали питання, які мають пріоритетними для продовження парламентської реформи.
По-перше, це створення єдиного координаційного центру парламентської реформи, перегляд 52 рекомендацій на актуальність, запровадження систематичної роботи над реформою парламенту і встановлення чітких термінів виконання.
По-друге, це оновлення регламенту Верховної Ради. Коли у 2014 році Україну повернули до моделі парламентсько-президентської республіки, змін до регламенту внесено не було. Як наслідок, під час роботи парламенту виникають юридичні колізії. «Розпуск Верховної Ради Президентом Володимиром Зеленським і призначення позачергових виборів на 21 липня – проблема, яка походить від цього. Механізми створення коаліції, підтвердження існування коаліції – саме цього бракувало в регламенті Верховної Ради України, аби зараз не було колізії і різні групи не розбиралися, конституційно чи неконституційно діє президент. Тільки чіткі правила гри дозволять грати чесно і прозоро», – наголосила Світлана Матвієнко, голова Ради ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив».
Також потрібно прийняти документи, які стосуються кращого регулювання законотворчого процесу та ролі його учасникі; налагодження комунікації і координації між усіма зацікавленими сторонами.
Наступне завдання – розробити й ухвалити закон про особливості проходження державної служби в Апараті Верховної Ради України. «Апарат не може працювати професійно, якщо є мінімальна залежність від груп політичних впливів або окремих депутатів, який працює в тому чи іншому комітеті або з тим чи іншим секретаріатом Верховної Ради. Ця незалежність і врахування особливостей роботи у Верховній Раді дозволить зробити процеси більш незалежними, якісними і врегульованими», – пояснює Світлана Матвієнко.
Це також ухвалення кодексу парламентської етики, який допоможе врегулювати питання з конфліктом інтересів, лобізмом на законодавчому рівні тощо.
«Ці кроки є першочерговими. Без них ми й далі ризикуємо залишити Верховну Раду в орбіті впливу Президента – не важливо, якого. Сучасний парламент із сильною дослідницькою службою, врегульованим питанням політичної незалежності людей, які працюють в апараті, з новими етичними стандартами для народних депутатів, чіткими законодавчими процедурами дасть можливість вийти на якісно новий демократичний рівень», – наголосила Світлана Матвієнко.
