Реформа державного концерну «Укроборонпром» потрібна якнайшвидше – щоб зробити український військово-промисловий комплекс більш прозорим, ефективним та інноваційним. Першочергове завдання – аудит концерну. Такі основні тези озвучили учасники круглого столу про напрямки і цілі реформи «Укроборонпрому» в Українському кризовому медіа-центрі.
Що не так з «Укроборонпромом»?
Зараз український оборонно-промисловий комплекс застарілий. А через те, що у нас немає чіткої військово-технічної політики – незрозуміло, під що мають виконуватися завдання, як для цього мають розвиватися підприємства ОПК, каже військовий дипломат Олександр Поліщук
Реформа потрібна негайно, тому що ми втрачаємо конкурентоздатність на міжнародних ринках, наголошує Денис Гурак, екс-заступник генерального директора «Укроборонпрому». Якщо попит на продукцію українського ОПК зменшиться (а без суттєвих змін це може статися вже за 4-7 років), у підприємств концерну почнуться проблеми із забезпеченням потреб української армії – тому що саме за рахунок експорту вони виживають.
«Доки у нас працюють радянські методи ціноутворення на державне оборонне замовлення (ДОЗ), доки на ДОЗ не дають заробити ні приватним, ні державним підприємствам – ця галузь не буде нормально розвиватися. 92% ДОЗ засекречені, а надмірна секретність створює можливості для корупції», – зазначає Олена Трегуб, генеральний секретар Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО).
За даними державного аудиту, вже у 2017 році 40% заводів ОПК були банкрутами, розповідає Гліб Каневський, голова експертної організації StateWatch. Аудит 2018 року виявив на низці підприємств відсутність інвестиційних і стратегічних планів та низку порушень.
Чи потрібно ліквідовувати «Укроборонпром»?
Айварас Абромавічус, екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України:
«Потрібно зупинити будь-які дискусії про ліквідацію «Укроборонпрому» – ті, хто каже про ліквідацію, можуть бути найбільш зацікавлені сховати кінці в воду. Але потрібно повністю змінити менеджмент компанії, тому що зараз ми бачимо відсутність прозорості, fraud-theft-friends – шахрайство-крадіжки-«друзі». Останній звіт у публічному доступі – за 2016 рік».
Давід (Браун) Арахамія, голова Ради волонтерів при Міноборони у 2014-2017 роках:
«Укроборонпром» не треба ліквідовувати – потрібно розібратися, що там за підприємства. Головне завдання – менеджерський аудит, щоб розуміти, де є потенціал, які активи потрібно об’єднати, щоб стати більш конкурентоздатними, а які приватизувати».
Як бути з аудитом?
Олена Трегуб, генеральний секретар Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО):
«Прем’єр-міністр оголосив про виділення на фінансовий аудит 32 мільйонів гривень […] Але йдеться не лише про фінансовий аудит – це один із 3-х лотів. Ще два – технологічний стратегічний огляд, щоб зрозуміти, які галузі є перспективними, та юридична діагностика і оцінка корпоративного управління, зокрема ризиків політичного втручання в «Укроборонпром» і рекомендації, як вибудувати систему так, щоб втручання держави було мінімальним».
Олександр Поліщук, військовий дипломат:
«Не бачу сенсу проводити міжнародний аудит і витрачати на це гроші. Рахункова палата може сама оцінити, що не так з фінансами; а вибудувати військово-технічну політику за нас ніхто не зможе».
Юрій Гусєв, екс-заступник міністра оборони України, громадський діяч, співзасновник Міжнародного центру стратегій безпеки та оборони:
«Аудит не можна доручити самому «Укроборонпрому». Як можна доручати проводити аудит організації, аудит якої проводиться? Чи може бути ефективною перевірка самого себе?»
Що потрібно зробити, окрім аудиту?
Ігор Кабаненко, президент UARPA, екс-заступник міністра оборони України, співзасновник Міжнародного центру стратегій безпеки та оборони:
«Я прихильник кластеризації «Укроборонпрому» і взагалі оборонної промисловості України, тому що нам потрібні кластери із закінченим виробництвом. На сьогодні багато з них існують на папері, але «розірвані» між державним і приватним сектором. Потрібно зрозуміти куди рухати яку частину «Укроборонпрому» для створення високоефективних кластерів. Якщо у приватному бізнесі більша частина цього кластеру, і частина в державному, і приватний сектор показує ефективність – постає питання акціонування і передачі під управління приватному сектору за холдинговим принципом – коли холдинг не втручається у фінансову і виробничу діяльність, він займається координацією, створенням умов, просуванням бізнесу. У секторі ОПК потрібно встановити прозорі правила гри. Зараз усі процедури виписані в інтересах державного сектору, і є багато речей, які нас штовхають назад».
Олена Трегуб, генеральний секретар Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО):
– Відповідно до закону про національну безпеку, прийнятого минулого літа, Україна повинна провести на базі РНБО огляд оборонно-промислового комплексу і зрозуміти, як нам будувати цю галузь. До процесу залучені американські й британські радники, але треба вирішити, хто буде цей огляд ОПК проводити. Також там йдеться про те, що має бути орган, який буде формувати політику в ОПК.
– Потрібно внести зміни до закону про державну таємницю – щоб зменшити корупційні ризики в оборонних закупівлях, які зараз засекречені.
– Потрібно забезпечити дієздатність наглядової ради «Укроборонпрому». Зараз у ній немає повного складу, її члени не мають достатнього доступу до інформації і не мають реального впливу на прийняття рішень.
Айварас Абромавічус, екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України:
«Потрібно впроваджувати ефективне управління. Управління «Укроборонпромом» має здійснюватися так само, як будь-якої іншої компанії в країні – не потрібно вигадувати, що це мають бути виключно військові. Для прикладу, можна подивитися на Lockheed Martin Corporation. Зважаючи на те, що «Укроборонпром» на 100% державна власність, компанія має керуватися за принципами прозорості».
Гліб Канєвський, голова експертної організації StateWatch:
– Потрібно, щоб уряд переглянув результати усіх аудитів, які відбувалися на заводах ОПК, і розібрався, що там робиться. Хоча сьогодні лунало, що «не можна звільнити усіх директорів», але з директорами, які допустили фінансові порушення, треба розривати контракт.
– На РНБО треба переглянути усі кримінальні провадження, відкриті в останні роки, і розібратися, чому правоохоронні органи не доводять справи до кінця. Має відбутися інвентаризація складів Міноборони, щоб встановити, що там є і що вони можуть передати ремонтним заводам.
– Державні оборонні замовлення перевести на конкурс – не треба чекати ніяких законів, вже можна внести зміни в звід відомостей СБУ, і радянську техніку, яка накуповується за таємними контрактами, закуповувати на відкритих конкурсах».
Станіслав Людкевич, бізнесмен, громадський діяч:
«Потрібно якнайшвидше прийняти закон про державно-приватне партнерство. Це буде першим кроком для залучення приватного капіталу у сферу ОПК, а це допоможе залучати новітні технології для нашої армії. Залучення іноземних гравців з великим капіталом буде мотивувати внутрішніх гравців також ставати інноваційними».
Хто за це відповідає?
Денис Гурак, екс-заступник генерального директора «Укроборонпрому»:
«Якщо говорити про аудит і реструктуризацію, яка призведе до корпоратизації і сприятиме залученню іноземних інвестицій – у президента є всі повноваження, щоб розпочати цей процес».
Юрій Гусєв, екс-заступник міністра оборони України, громадський діяч, співзасновник Міжнародного центру стратегій безпеки та оборони:
«Провідну роль має зіграти Міністерство оборони України. Не лише в тому, щоб розробляти ці закони, а щоб задати новий вектор військово-технічної політики».
Давід (Браун) Арахамія, голова Ради волонтерів при Міноборони в 2014-2017 роках
«Щоб провести реформу у своїй власній приватній компанії такого розміру, знадобиться 3-4 роки – в умовах, коли тобі ніхто не заважає, усі ресурси твої. Коли це державна компанія, де купа «таборів», які протистоять одне одному, а ще парламент – це історія на 5-6 років. Тому потрібно робити цю роботу невеликими шматками».
