Про Чорнобильську катастрофу потрібно говорити мовою сучасного мистецтва. Це один із кращих способів актуалізувати тему і дотичних до неї проблем, аби переосмислити трагедію і запобігти подібним катастрофам у майбутньому. На цьому наголосили співорганізатори проекту «ARTEFACT: Chernobyl33» на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, підбиваючи підсумки проекту.
У листопаді 2018 року безпосередньо у Прип’яті митці створили інтерактивну діджитал-скульптуру, присвячену Чорнобильській катастрофі. 26 квітня 2019 року, до 33-ї річниці подій, у Національному музеї «Чорнобиль» працювала інтерактивна виставка медіа-арту, створена під керівництвом міжнародного куратора за участю європейських та українських митців, музикантів та експертів. Проект створили за підтримки Українського культурного фонду, Міністерства інформаційної політики України та Національного музею «Чорнобиль».
Медіа-виставка – універсальний інструмент, який дозволяє донести інформацію до різних цільових аудиторій, каже автор проекту Валерій Коршунов. «Після виходу серіалу НВО інтерес до теми різко зростає. І зараз кращий час для того, щоб робити комплексні культурні продукти, які зможуть дати відповідь на багато питань і донести меседжі від України до аудиторії як ззовні, так і всередині країни. Часто історію Чорнобилю розповідають так, що Україна знову постає у ролі жертви. Водночас, варто було б змістити акцент із того, що це трагедія, на героїзм людей, які своїми зусиллями захистили світ від наслідків аварії», – зазначає Валерій Коршунов.
На Чорнобильську катастрофу варто дивитися у ширшому контексті, ніж аварія 26 квітня –починаючи з того, як стало можливим будівництво такої атомної електростанції, каже Андрій Когут, директор Архіву Служби безпеки України. Архівні документи, які стосуються аварії, електростанції, Прип’яті і довколишніх територій, дозволяють побачити, як жило суспільство, за чим стежило КДБ, як приховувалася інформація.
«Тема Чорнобиля зачіпає питання комунікації всередині авторитарного режиму, питання моралі персональної і колективної , співвідношення людина-соціум-держава. У цій історії дуже важлива роль держави, тому що без Левіафана держави не було б цієї катастрофи і неправди довкола неї», – наголошує Артем Біденко, державний секретар Міністерства інформаційної політики України.
«Повертаючись до історії Чорнобиля, ми піднімаємо питання, які зараз актуальні для всього світу – як не допустити безвідповідального будівництва небезпечних технологічних об’єктів. Державні кордони є просто лініями на карті – в екологічних питаннях усі країни світу залежать одне від одного», – зазначає Андрій Когут.
«Чорнобиль – якраз той кейс, який чітко демонструє, що може статися, якщо суспільство живе в атмосфері неправди, що стається з державами, які приймають рішення, не зважаючи на висновки фахівців», – каже Ірина Прокоф’єва, керівниця програмного відділу Українського інституту.
Чорнобиль традиційно згадують у річницю аварії, 26 квітня, але це питання варто було б піднімати частіше, зазначає Марина Колесніченко, редакторка ТСН.ua. Це особливо актуально зараз, після виходу серіалу НВО, тому що хоча він знімався як художній фільм, багато людей сприйняли його як документальний. «Поки інтерес до теми високий – її потрібно максимально висвітлювати. Архіви розсекречені, інформація доступна, зараз головне – розповідати, що відбувалося насправді», – каже Марина Колесніченко.
