Усі адміністративні протоколи щодо порушення громадянами правил перевезення товарів і матеріальних цінностей через лінію зіткнення (за статтею 204-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення) де-факто складаються незаконно. Така ситуація склалася у зв’язку з неузгодженістю між собою нормативно-правових актів, які регулюють процедуру. За інформацією Державної фіскальної служби, лише за травень 2018-липень 2019 року склали більше тисячі таких протоколів. Про це повідомив Денис Осмоловський, директор інформаційного агентства «Єдина служба правової допомоги», на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Перша проблема – працівники Державної фіскальної служби розпочали складати протоколи за порушення ще незатвердженого порядку переміщення товарів.
Стаття 204-3 з’явилася у КУпАП у 2015 році, після змін до закону про боротьбу з тероризмом. Порядок переміщення товарів і матеріальних цінностей через лінію розмежування мав бути затверджений Кабінетом міністрів за поданням Служби безпеки України.
«Протягом майже півтора року, до реєстрації відповідної розробки Кабінетом міністрів, органами податкової міліції складалися адміністративні протоколи за статтею 204-3 відносно громадян за порушення наказу першого заступника голови Антитерористичного центру при СБУ від 12 червня 2015 року №415, який начебто регулював норми переміщення. Але за законом такий порядок мав бути затверджений нормативним актом Кабінету міністрів», – зазначає Денис Осмоловиський.
Як наслідок, суди, до яких надходили такі протоколи, повертали їх назад, пояснюючи, що у зв’язку з відсутністю порядку, який має бути встановлений нормативним документом Кабінету міністрів, притягнення громадян до відповідальності за зазначеною статтею є протиправним.
Друга проблема – постанову Кабміну №99 від березня 2017 року, яка врегулювала питання переміщення товарів у зону АТО і через лінію зіткнення, не погодили з Державною регуляторною службою, що є обов’язковим для усіх регуляторних актів.
По-третє, після зміну формату АТО на Операцію об’єднаних сил до постанови №99 не внесли змін – там і досі фігурує поняття «АТО», а не «ООС». Це означає, що з 30 квітня 2018 року посилатися на неї незаконно.
Денис Осмоловський зазначив, що їхня організація зверталася до Державної фіскальної служби влітку 2018 року, щоб звернути увагу на цю ситуацію. У відповіді фіскали зазначили, що «протоколи складаються у відповідності до чинного законодавства України», але не звернули увагу, що у зв’язку зі зміною АТО та ООС складення таких протоколів є протиправним.
Після завершення АТО, до 1 липня 2019 року було складено 1082 протоколи за порушення порядку перевезення товарів.
Крім того, за статтею 204-3, протоколи уповноважені складати співробітники органів податкової служби. «Але податкової служби в Україні вже не існує – існує ДФС, до складу якої входять органи податкової міліції», – каже Денис Осмоловський.
Сам перелік товарів також ще не затверджений Кабміном, тому на нього під час перевірки так само не можна посилатися.
У зв’язку з юридичними колізіями, суди повертають матеріали назад, а вилучені товари і матеріальні цінності мають бути повернені громадянам.
«Суди поєднують підстави повернення адміністративних матеріалів, зазначаючи, що ці органи не уповноважені складати такі протоколи, що АТО припинено, і окремо зазначають, що органами фіскальної служби часто не зазначається прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка склала протокол. У ДФС це аргументують захистом персональних даних працівників, які працюють у районі Операції об’єднаних сил. Водночас, це є порушенням вимог до складання протоколу», – зазначає Денис Осмоловський.
Правник закликав якнайшвидше усунути неточності у законодавстві, тому що це призводить до порушення прав громадян і даремних витрат для держави.
«Витрачаються кошти на перебування цього підрозділу біля лінії зіткнення, здійснення перевірки, вилучення товарів, подальше їх зберігання, створюється додаткове навантаження на судову систему. І в підсумку ці матеріали повертають і провадження закривають. Більш того, громадяни, у яких таким чином були вилучені товари та матеріальні цінності, можуть позиватися щодо завдання їм матеріальної і моральної шкоди», – каже Денис Осмоловський.