Експерти презентували результати дослідження позицій українських партій, які мають найбільші шанси пройти у парламент, щодо співпраці України з ЄС та НАТО, виконання Угоди про асоціацію та проведення реформ, які підтримуються Альянсом. Дослідження було проведене виданням «Європейська правда» спільно з експертами з аналітичних центрів «Нова Європа» та DiXi Group. Сергій Сидоренко, редактор «Європейської правди», розповів, що опитувальник, який складався з 8 тематичних блоків, було надіслано 6 партіям, від 5 з яких (крім «Опозиційної платформи – За життя») експерти отримали відповіді, які стали матеріалом для аналізу. «Партії, які взяли участь у дослідженні, всі задекларували підтримку європейської інтеграції в значно більшому обсязі, ніж це здійснювала попередня Верховна Рада, навіть у тих питаннях, де ці відповіді не «грали їм на руку», тобто ми побачили готовність здійснювати непопулярні реформи і навіть обіцяти їх під час передвиборчої кампанії», – відзначив Сергій Сидоренко під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
За словами Сергія Сидоренка, майже всі партії, крім однієї, задекларували намір зберегти посаду віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Він також додав, що різні партії бачать по-різному функціонал офісу з питань координації євроінтеграції, але всі погоджуються з його існуванням. Катерина Зарембо, асоційована аналітикиня Центру «Нова Європа», розказала, що схожі тенденції прослідковуються і відносно відповідей на питання про НАТО. Так, наприклад, дві з опитаних партій, які початково не зазначили виконання вимог Річної національної програми Україна – НАТО в якості пріоритетних, пізніше виправили цей пункт. «Найфаховішими були відповіді двох партій – це «Слуга народу» і «Сила і честь» […] Втім, якщо ми говоримо про «Слугу», то існує проблема в розбіжності декларацій і дій», – зазначила Катерина Зарембо.
Юрій Панченко, редактор «Європейської правди», повідомив, що майже всі партії, крім «Батьківщини», готові замінити мораторій на експорт лісу-кругляка іншим захисним інструментом. За його словами, це мало не сенсаційний результат, оскільки це питання є дуже політично- вмотивованим і Верховна Рада нинішнього скликання не розглядала його взагалі. «Позитивом були не лише відповіді по цьому мораторію, по багатьом питанням всі партії були солідарні і підтримують реформи, які зближують Україну та ЄС», – зауважив Юрій Панченко. Вероніка Мовчан, директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, також відзначила, що відповіді загалом виглядають досить оптимістично, але наголосила на тому, що задекларовані рішення треба впроваджувати. «За попередні п’ять років було прийнято стільки шикарних стратегій, давайте їх виконувати», – сказала Вероніка Мовчан.
Хюг Мінгареллі, голова представництва ЄС в Україні, нагадав, що пріоритетами для нової влади на найближчий час мають залишатися забезпечення виконання принципів верховенства права. «Ми сподіваємося, що Антикорупційний суд буде запущено на початку вересня, а також що НАБУ і САП будуть перезапущені, щоб вони стали більш ефективними. Ми також сподіваємося, що буде реформа правоохоронних органів та офісу Держпрокурора», – заявив Хюг Мінгареллі. Він також наголосив на необхідності подальших реформ у енергетичному та газовому секторах, а також питання мораторію на продаж землі буде розв’язане. Барбора Маронкова, директор Центру інформації та документації НАТО в Україні, погодилась із пріоритетами, які визначив голова представництва ЄС в Україні, а також додала, що для успішного ходу реформ в Україні необхідно ще прийняти нові закони: про Службу безпеки, розвідку, державну таємницю, реформу безпекового сектору та дотичних державних закупівель і зробити наглядовий комітет для безпекового сектору та розвідки.
