Концепцію створення старшої профільної школи планують презентувати для обговорення наприкінці 2019-початку 2020 року. Про це розповіла Любомира Мандзій, заступниця міністра освіти і науки України на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«У перспективних планах – винести концепцію на обговорення до кінця календарного року – початку 2020 року. Попередню мережу відповідно до критеріїв ми хотіли би побачити вже на кінець навчального 2019-2020 року, і потім працювати над реалізацією самого концепту старшої профільної школи», – зазначила заступник міністра.
Концепцію, у якій будуть виписані критерії старшої профільної школи, розробляє робоча група при Міносвіти. Рамкове бачення прописане також у проекті закону про загальну і середню освіту, який вже прийнятий у першому читанні.
Старша школа має стати трирічною і профільною з 2027 року. Але можливість впроваджувати профільну старшу школу є і зараз. Методичні рекомендації для цього підготували у рамках регіонального освітнього форуму у Славуті (Хмельницька область) за участі управлінців та експертів з 12 областей.
«Ми напрацювали 15 критеріїв-індикаторів, за якими можна виміряти якість профільного навчання. Також ми розробили пропозиції, як організувати профільне навчання, якщо в кожній окремій адміністративній одиниці не вистачає учнівського контингенту. Ми запропонували алгоритм створення академічних ліцеїв і надали приклади нормативних документів для цього, приклади з міжнародного досвіду», – розповів Айдер Сеїтосманов, експерт шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні».
У випадку, коли матеріальна база та кількість учнів не дозволяють створити профільні ліцеї, можуть створюватися муніципальні освітні округи для забезпечення якісної профільної освіти. Правовою основою для цього може бути закон про міжмуніципальне співробітництво територіальних громад і діюче положення про освітній округ і опорний заклад.
Славута – одне з міст, де з власної ініціативи почали впроваджувати профільну старшу школу.
«Маючи за приклад успішне впровадження нової української школи у початковій школі, ми бачимо необхідність впровадження нових підходів в організації профільного навчання старшокласників. За основу ми взяли предметний підхід: для учнів важливо поглиблювати знання в першу чергу з тих предметів, які їм цікаві і допоможуть у професійному самовизначенні в найближчому майбутньому», – зазначила Ельміра Перепелиця, начальник Управління освіти виконавчого комітету Славутської міської ради.
У Славуті – близько 4,5 тисячі учнів і 10 шкіл, у тому числі з поглибленим вивченням певних предметів. Аналіз результатів олімпіад та ЗНО продемонстрував, що часто учні обирають для олімпіад та ЗНО не ті предмети, які є профільними у їхній школі. Управління освіти проаналізувало ситуацію у всіх школах міста (результати на олімпіадах, ЗНО, переведення зі школи у школу, кадровий склад, матеріально-технічну базу тощо) і так виділили три заклади, які можуть забезпечувати профільне навчання. Цей процес супроводжувався зустрічами з батьками 9-класників, днями відритих дверей для учнів тощо. Зустрічі допомогли дізнатися, які запити є у старшокласників, а їм самим – обрати заклад, який підходить більше. Профільне навчання вже розпочалося.
«У наших методичних рекомендаціях ми детально виписали, яким чином організувати профільне навчання вже сьогодні. Головне завдання для керівників органів регіонального рівня – навчити місцевих керівників без популізму і фанатизму аналізувати мережу закладів, ефективно використовувати кошти і все це робити задля якості освітніх послуг, які у цих закладах надаються. Закликаю батьків не боятися змін, які торкнуться старшої школи, тому що мета цих змін – зробити освіту більш якісною та забезпечити рівний доступ до якісної освіти усім дітям, незалежно від того, де вони проживають», – зазначив Олег Фасоля, директор Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації.
