Музейники створили віртуальний музей Михайла Біласа (1924 – 2016) – українського митця-майстра ткацтва, художника, модельєра та експозиціонера. Зараз у віртуальному музеї (bilas.art) розміщено близько 250 відцифрованих гобеленів, килимів, серветів, живопису, графіки, оригінали яких зберігаються в колекціях різних музеїв Києва, Львова, Трускавця, Дрогобича, Коломиї, Канева та приватних колекціях в Україні. Проект реалізований за підтримки Українського культурного фонду. Його вже презентували у Києві, Львові та Трускавці.
Мета проекту – зберегти оригінальний вигляд унікальних текстильний творів, аби не втратити їх з часом, та відкрити творчість Михайла Біласа для широкого загалу, розповів під час презентації у Львові координатор проекту Олексій Власов. Гобелени, килими та інші арт-об’єкти з використанням текстильних технік надзвичайно чутливі до умов зберігання та експонування в музейних експозиціях, їм загрожує втрата пігментації та фактур. Оцифровування оригіналів залишається найпоширенішою світовою практикою візуального збереження оригінального вигляду первинних творів.
«Змінюється хімічний склад, фактори зберігання, тому ми можемо втратити ці роботи. Крім цього, наша мета – повернути чи навіть відкрити Михайла Біласа в загальноукраїснькому контексті, бо навіть у Києві його мало знають в художніх колах», – пояснив Олексій Власов.
«Коли ми приїхали до Трускавця в реальний музей Біласа, ми побачили не тільки оригінали тканих панно і вишивки, але і ляльки, декоративні квіти, пастелі. Я усвідомила, що ми зустрілися з винятковою особистістю. І для мене стало дивним, що до цієї експедиція ні я, ні люди з мого кола нічого про нього не чули», – розповіла учасниця проекту, музейниця з Києва Ірина Воробйова.
«Я побачила неймовірну постать і особистість. Білас володів величезним діапазоном талантів. Почав вишивати, коли йому п’ять років. Мав таку хорошу пам’ять, що вистачало один раз побачити, щоб повторити візерунок. Одна з останніх робіт – триптих «Різдво» на 5 квадратних метрів ткацтва. Це дуже складна робота, яку він виконав у свої 82 роки, не встаючи з ткацького станка», – зазначає знавець музейного текстилю Ульвіє Аблаєва.
Михайло Білас постійно жив та працював в Трускавці на Львівщині, де за життя був відкритий його персональний музей. Також брав участь як модельєр у виставках у багатьох країнах світу. Його роботи зберігаються у семи музеях України, у родині художника та приватних колекціях, у тому числі, за кордоном в діаспорі.
«Понад 50% робіт зберігаються у музейних фондах. Їх не можна просто так прийти і побачити. Коли ми починали проект в лютому-березні, ми знали про 250 артефактів Біласа. А вже під час самої екпедиції, дізналися, що їх в рази більше. Це був певний детектив, коли, наприклад, в Національному музеї народного декоративного мистецтва ми виявили роботу, про яку навіть не знала родина художника», – каже Олексій Власов.
За словами Аблаєвої, за результатами експедиції вже відомо про 500 робіт. Відтак віртуальний музей в перспективі доповнюватиметься новими творами. Зокрема, вже тривають переговори з деякими приватними колекціонерами про отримання доступу до витворів для їх електронного оцифрування.
Сторінка «Віртуального музею Михайла Біласа»: www.bilas.art/
Сторінка проекту в мережі Фейсбук з роботами майстра: https://www.facebook.com/BilasArt/
Контакти: Христина Білас +38 096 298 1234; + 38 099 203 79 01
