За 9 місяців 2019 року в окупованому Криму відбулося 80 обшуків, 62 з них у домівках кримських татар; 126 затримань, 113 із них – кримських татар; 169 допитів та бесід, 115 із них – щодо кримських татар; 282 арешти, 156 з них – кримських татар. Зафіксували 578 випадків порушення права на справедливий суд, 408 з них – стосовно кримських татар; 90 випадків порушення права на найвищий можливий рівень фізичного і психічного здоров’я (45 – щодо кримських татар), 69 випадків етапування політв’язнів, 64 з них – кримських татар. Такі дані звіту про порушення прав людини на окупованому півострові презентували активісти Кримськотатарського ресурсного центру на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«За нашими даними, станом на сьогодні – 99 політв’язнів. З них 80 – кримські татари. Ці дані дещо відрізняються від цифри, яку дають наші колеги – 87», – розповів Ескендер Барієв, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу.
У списку КТРЦ немає Ігоря Кияшка, Олександра Шумкова та Віктора Шура, оскільки КТРЦ зосередився на політв’язнях, які безпосередньо пов’язані з Кримом або були затримані у Криму. Політв’язні, які є у списку КТРЦ, але немає в інших – Леонід Пархоменко, Максим Філатов, Дмитро Довгополов, Анна Сухоносова.
«Довгополов – дійсно український військовий, який перейшов на бік РФ, і служив у ВМС РФ, але у підсумку був заарештований разом зі своєю співмешканкою Анною Сухоносовою за звинуваченням у шпигунстві. Як правозахисники, ми не можемо давати оцінку, є вони шпигунами чи зрадниками. Ми розцінюємо їх як громадян України, заарештованих окупаційною владою та звинувачених за політичною статтею», – зазначив Ескендер Барієв.
88 політв’язнів зі списку – ті, хто перебуває безпосередньо у колонії або СІЗО. 11 людей – ті, хто перебував у СІЗО і отримали умовні терміни, але зараз перебувають під домашнім арештом чи іншими зобов’язаннями.
На додачу до смертей, зафіксованих навесні, зафіксували ще два випадки. 11 липня поблизу с. Ароматне Бахчисарайського району знайшли мертвим Фахрі Мустафаєва, який зник напередодні. 16 вересня поблизу села Залісне Бахчисарайського району знайшли тіло Ейнара Еюпова, який зник у серпні 2018 року.
10 сентября зник Максим Каплієнко, батько екс-гравця української збірної, захисника тбіліського «Динамо» Олександра Каплієнка. Останній раз його бачили у Сімферополі на роботі. Потім він поїхав у Севастополь і зв’язок з ним зник. У розділі зниклих безвісти на сайті так званого Головного слідчого управління Слідкому РФ по Республіці Крим інформація про нього відсутня.
Порівняно з даними за 9 місяців 2018 року, у 2019 році зросла кількість затримань (126 порівняно з 91), допитів та бесід (169 порівняно зі 111). «Сплески» затримань та допитів спостерігалися у березні після масових обшуків, також у червні і липні.
Із 282 арештів, 69 – нові, 213 випадків – продовження терміну утримання під вартою. «Цей показник майже удвічі вищий, ніж за аналогічний період 2018 року. Тоді ми зафіксували 138 арештів», – розповів Ельвір Сагірман, менеджер з комунікацій Кримськотатарського ресурсного центру.
За звітний період 25 громадян засудили до умовних термінів за кримінальними статтями. 38 громадян незаконно взяли під варту, двох із них – заочно (серед них Ескендер Барієв, ведуча телеканалу АTR Гульсум Халілова).
Детальнішу інформацію дивіться на слайдах 6-7: Аналіз порушень прав людини у Криму за 9 місяців 2019 року
Кількість обшуків (80) відповідає цифрі за аналогічний період 2018 року (79). Більшість обшуків були пов’язані з релігійною належністю до «Хізб ут-Тахрір» та «Свідків Єгови», або належності до так званих «незаконних збройних формувань на території іноземної держави». «Росія продовжує розкручувати релігійну тему по-перше через те, що є зручний закон, по-друге – намагаючись пов’язати кримськотатарський народ з ісламським тероризмом», – зазначив Ескендер Барієв.
Кількість порушень права на справедливий суд зросла: до 578, порівняно з 355 у 2018 році. Майже удвічі зросла кількість порушення права на найвищий можливий рівень фізичного і психічного здоров’я. Щодо декількох в’язнів здійснили примусову психіатричну експертизу.
«Особливість цього періоду – велика кількість грошових штрафів. У липні-серпні, коли були масові судові засідання щодо кримськотатарських активістів, які взяли участь у протесті в Москві, близько 30 з них оштрафували на суми 10- 20 тисяч рублів», – зазначив Ельвір Сагірман.
Навесні 2019 року у Криму відбулася 9-та призовна кампанія до Збройних сил РФ. За даними Прокуратури АРК, у рамках кампанії до лав російської армії призвали 3400 кримчан, за усі незаконні призовні кампанії у 2015-2019 році – понад 18 800. З початку 2019 року проти кримчан відкрили близько 20 кримінальних справ за ухилення від служби в російській армії.
«Можемо констатувати, що окупаційна влада продовжує і посилює репресії, Росія не виконує рішення міжнародних судів та міжнародних організацій. У зв’язку з цим ми хочемо звернути увагу міжнародної спільноти, що санкції проти Російської Федерації потрібно не лише продовжувати, а й посилювати», – зазначив Ескендер Барієв.
Коментуючи звіт, Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, звернув увагу, що репресії у Криму продовжуються незалежно від тенденцій в українсько-російських відносинах та від переговорів на різних рівнях світової політики.
«Цифри, які ми почули, свідчать про те, що ні Україна як держава, ані міжнародні партнери не маємо жодного ефективного механізму тиску на країну-агресора, щоб мінімізувати репресії проти громадян України в окупованому Криму. Також – що спостерігається демонстративний наступ на кримськотатарський народ. Росія провадить цілеспрямовану політику, щоб витіснити корінний народ з Криму, а також усіх українців, які не згодні з окупацією», – зазначив він.
Рефат Чубаров висловив припущення, що найближчим часом обмін полоненими та політв’язнями не відбудеться.
«Незрозуміло, що буде із запланованою зустріччю «нормандської четвірки», тому що реакція українського суспільства попередила розвиток подій, на який сподівалася Москва. Можливо, потрібно готуватися, що обміну у масштабі, на який ми очікували, не відбудеться. Ми маємо нагадати одне одному, що усіх політв’язнів, заручників, військовополонених Москва сприймала і сприймає як товар. Залежно від того, як ми, з їхньої точки зору, будемо «вести себя подобающим образом», вони будуть погоджуватися або не погоджуватися на обмін. Обміни можуть бути або «авансами» до міжнародних подій, або «розплатою» за певні події, які відбулися», – зазначив Рефат Чубаров.
Матеріал за презентацією попереднього звіту >>>
Фото із заходу можна завантажити за посиланням.
