Керівники органів місцевого самоврядування просять не приймати бюджет на 2020 рік у поточному вигляді. За їхніми словами, поданий проект бюджету і зміни до Бюджетного кодексу не враховують реальну ситуацію на місцях і якщо будуть прийняті у такому вигляді – у місцевих бюджетах не вистачить коштів на всі необхідні витрати.
«Якщо бюджет на 2020 рік проголосують у такому вигляді, як він є зараз – це буде згортання децентралізації і погіршення фінансового стану місцевого самоврядування… І прем’єр, і Міністерство розвитку громад і територій підтримують нашу позицію, але Мінфін виступає проти включення 213 об’єднаних територіальних громад у бюджет наступного року», – зазначив Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Те, що ми бачимо, зараз – це вже не децентралізація, а фінансова централізація, тому що нас знову скеровують до ручного керування через обласні державні адміністрації чи безпосередньо Міністерство фінансів. Міністерство фінансів жодну із громад у державний бюджет-2020 не включило і займає принципову позицію.. Це призведе до того, що у першій половині наступного року громади будуть з простягнутою рукою у кабінетах облдержадміністрацій, тому що вони не зможуть виконувати гарантовані виплати, – каже Анатолій Федорук, міський голова м. Буча.
Основні прохання міських голів – не забирати в органів місцевого самоврядування місцевий акциз на пальне, а також закріпити чіткий розподіл у відсотках всіх коштів, які передаються з центрального рівня.
За рахунок місцевого акцизу з пального громади отримують близько 8 мільярдів гривень. Міські голови кажуть, що без цих надходжень в ОМС не залишиться коштів на ремонт прибудинкових територій, посипання вулиць піском, розчищення снігу. «За результатами нашого аналізу, для окремих громад і селищ кошти з акцизного податку у структурі бюджету складають до 80% доходів, у більшості – до 30% доходів. Це 4-те основне джерело надходжень, після ПДФО, плати за землю і єдиного податку», – зазначає Олександр Слобожан. За його словами, за формулою, яку пропонують «Укравтодор» і Мінінфраструктури, повернутися до місцевих бюджетів може лише половина цієї суми, 4 мільярди гривень.
«Ми знову у ситуації, коли у державному бюджеті не вистачає коштів, Міністерство фінансів шукає, де їх знайти, і знаходить їх у місцевих бюджетах… Ми у жодному разі не протиставляємо проблеми місцевого самоврядування і загальнодержавні проблеми: фінансування Пенсійного фонду, армії, забезпечення вчасного обслуговування зовнішніх запозичень. Але з боку Мінфіну не відчувається розуміння, які виклики стоять перед нами», – наголошує Владислав Атрошенко, міський голова Чернігова.
Якщо бюджет приймуть у поточному вигляді, у 2020 році бюджет розвитку Чернігова складатиме близько 150-200 мільйонів, порівняно з 650 мільйонами у 2019 році. Навіть цих коштів, каже міський голова, вистачало на оновлення менше 1% комунальної інфраструктури.
Коштів, які місцевим громадам передали у рамках реформи децентралізації, не вистачає для реалізації тих нових повноважень, які їм передали, каже Валерій Коломєйцев, міський голова Ладижина. «Ми отримали за останні 3 роки 22 мільйони гривень, натомість витратили на нові зобов’язання, які поклали на нас, з урахуванням реверсних дотацій, 252 мільйони гривень», – зазначає він.
«Компромісна позиція яку пропонують громади – підтримати проект закону №2231, який пропонує на 2020 рік залишити акциз з пального у розпорядженні громад, щоб протягом цього року виробили формульний розрахунок фінансування дорожньої галузі з Дорожнього фонду, або поправку 209 до Бюджетного кодексу. Наші пропозиції не потребують додаткового навантаження на державний бюджет. Вони передбачають справедливий розподіл наявного фінансового ресурсу, з урахуванням інтересів місцевого самоврядування і дотриманням принципів бюджетної децентралізації», – каже Олександр Слобожан.
Також Асоціація пропонує встановити формульний розподіл дотацій на освітню і медичну сфери, яка враховуватиме кількість створених ОТГ в області та розташування інфраструктури, на утримання яких потрібні кошти.
«У 2017 році додаткова дотація напряму по формулі розподілялася в додатку до закону про державний бюджет, і цієї проблеми не було. У 2018-19 році її віддали на рівень області, і почалися перекоси. Основна інфраструктура знаходиться у населених пунктах, не є обласною і районною власністю. Але 85% цієї додаткової дотації йде якраз на забезпечення обласного і районного рівня. Це суперечить логіці реформи», – зазначає Олександр Слобожан.
«Ми готові підставити плече уряду, готові інвестувати в громади, але ми не готові до щорічної зміни правил гри в бюджетному питанні… Зараз ми коштами місцевого бюджету маємо добюджетувати ті делеговані повноваження, які уряд закріпив за місцевими громадами. Для прикладу, Києву заробітна плата педагогів коштує 2 мільярди гривень – зобов’язання які мав би виконати державний бюджет. Уряд має розуміти, що, змінюючи систему оплати праці у певних секторах, він мав би це закріплювати у певних рішеннях, тих же законах про держбюджет. Або змінювати формулу міжбюджетних відносин із розумінням, що громади будуть за певний ресурс, який вони будуть самі адмініструвати, забезпечувати ці функції.. Потрібна стабільна формула, яка дозволить місцевим громадам нарощувати свій фінансовий потенціал», – зазначає Володимир Репік, директор департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації.
Завтра Верховна Рада буде у другому читанні приймати закон про державний бюджет на 2020 рік і зміни до Бюджетного кодексу.
