Майже однакова кількість українців вважають, що країна рухається у правильному/неправильному напрямку: 36% і 39% відповідно. Для порівняння, у серпні напрямок руху країни вважали правильним 50%, неправильним – 23%. 62% громадян позитивно оцінюють перші кроки президента та його команди,з них 19% – повністю позитивно, 43% – переважно позитивно. Негативні оцінки дали 24%, що удвічі більше, ніж у серпні. Роботою парламенту не задоволені 47% громадян, задоволені – близько 34%. Такі результати загальнонаціонального дослідження громадської думки презентували на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Опитування проводилося Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 4 по 19 листопада у 110 населених пунктах у всій території України, окрім тимчасово окупованих. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
У правильності напрямку руху країни переважно переконані виборці партії «Слуга народу» (50% вважають напрям руху правильним, 25% – неправильним). Більшість виборців партій «Опозиційна платформа «За життя» та «Європейська солідарність» оцінюють напрям руху країни як неправильний: 69% і 74% відповідно.
У серпні напрямок руху країни вважали правильним 50%, неправильним – 23%. У серпні 2018 року правильним його вважали лише 11%, тоді як неправильним 72%.
Вибори-2019
Понад 80% респондентів вважають, що вибори у 2019 році були чесними. «Можливо вперше людина стільки високо оцінюють чесність виборів. У нашому опитуванні за серпень 2018 року лише 17% вірили, що вибори будуть чесними, без порушень, які вплинуть на результати. Зараз 50% вважають, що вибори були зовсім чесними, ще 30% – що порушення були, але не вплинули на результат», – зазначила Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Абсолютна більшість громадян – 70% – вважають, що діяльність громадських організацій під час виборів відіграє позитивну роль (40% – «дуже потрібна», 30% – «переважно потрібна). 18% вважають, що ця діяльність не дуже потрібна або зовсім не потрібна. На думку громадян, чесності виборів найбільше сприяла така робота громадських організацій як фіксація порушень виборчого законодавства та прав виборців (51%), контроль за підрахунком голосів у день виборів (56%), контроль фінансування виборчого процесу (17%), проведення екзит-полу у день виборів на виході з виборчих дільниць (16%).
69% українців досі вважають, що зробили правильний вибір в обох турах президентських виборів. Це, здебільшого, прихильники кандидатів з найбільшими шансами на перемогу. 7% відповіли, що вибір був правильним лише у першому турі, 5% – правильним лише у другому. Лише 7% вважають, що помилилися в обох турах. Майже такі ж результати були у серпні 2019 року.
82% респондентів вважають, що зробили правильний вибір на парламентськийх виборах, тоді як вважають свій вибір неправильним 5%.
Основними мотивами вибору респонденти називають підтримку ідей (44%), підтримку лідерів партій (33%), новизну партії, оновлення політики (25%), впевненість, що партія буде виражати інтереси виборців (20%).
Лише 29% громадян знають, хто був обраний по їхньому мажоритарному округу, 68% – не знають. Депутата від свого мажоритарного округу знають серед виборці партій «Опозиційна платформа «За життя» – 37%, партії «Європейська солідарність» – 37%, партії «Слуга народу» – теж 37%. Найменш обізнані про це респонденти, які не голосували (знають свого депутата 13%)
41% респондентів негативно ставляться до того, що більшість новообраних депутатів не мають досвіду у політичному житті. 24% вважають це позитивном. На думку 26%, це може бути і позитивним, і негативним чинником, залежно від того, чи будуть ці депутати вчитися і консультуватися з фахівцями. Для порівняння, у вересні відсутність політичного досвіду у новобраних депутатів вважали негативом лише 25%, позитивом – 35%. Найбільш негативно оцінюють недостатній досвід нових депутатів виборці партії «Опозиційна платформа «За життя» (68%) та «Європейська солідарність» (73%). Серед виборців «Слуги народу» 36% вважають це позтивом, 25% – негативом, 31% – що це може бути як позитивом, так і негативом.
Оцінка діяльності президента
62% громадян позитивно оцінюють перші кроки президента та його команди,з них 19% – повністю позитивно, 43% – переважно позитивно. Негативні оцінки дали 24%, що удвічі більше, ніж у серпні.
Переважно позитивно оцінюють такі кроки президента як ініціювання переговорів з президентом РФ Володимиром Путіним для вирішення конфлікту на Донбасі (позитивно – 75%, негативно – 15%), рішення щодо відведення військ від лінії розмежування (позитивно – 59%, негативно – 26%), надання громадянства іноземцям, які захищали територіальну цілісність України (позитивно – 61%, негативно – 17%), відновлення діалогу з Польщею щодо проблемних історичних питань (позитивно – 63%, негативно – 10%), рішення легалізувати видобуток бурштину (позитивно – 71%, негативно – 13%), повне оновлення складу Центральної виборчої комісії (позитивно – 49%, негативно – 13.5%).
Переважно негативне ставлення до рішення запровадити ринок землі сільськогосподарського призначення та скасувати мораторій на її продаж (позитивно – 24%, негативно – 58%),
рішення щодо приватизації великих державних підприємств (позитивно – 22%, негативно – 55%), рішення легалізувати гральний бізнес (позитивно – 38%, негативно – 49%).
39% респондентів байдужі до проведення у Києві позачергових місцевих виборів. Ще 20% не мають чіткої позиції з цього питання.
На думку громадян, головні 5 завдань для президента і команди – припинення вогню на Донбасі (74%), зростання життєвих стандартів людей (зарплат, пенсій тощо) – 51%, зниження тарифів – 37%, покарання винних у корупції посадовців – 35%, зменшення впливу олігархів на політику – 28%.
Оцінка роботи нової Верховної Ради
47% громадян не задоволені роботою Верховної Ради, задоволені – близько 34%. Переважно незадоволені – виборці партій «Опозиційна платформа «За життя» (16% задоволені, 74% – ні) та «Європейська солідарність (75% і 15%), переважно задоволені – виборці партії «Слуга народу» (задоволені 51%, не задоволені 30%). При цьому діяльність партій, за які вони проголосували на виборах, позитивно оцінюють 41% респондентів, 11% – негативно. Решта або не брали участі у голосуванні, або голосували за партії, які не пройшли до Верховної Ради.
Однакова кількість українців – 40% – підтримують і не підтримують формування однопартійної більшості у Верховній Раді. Найбільш негативне ставлення – виборців «Опозиційної платформи «За життя»та «Європейської солідарності» ( 79%). Найбільш позитивне – серед виборців «Слуги народу»: такий формат підтримують 59%, не підтримують – 24%.
43,5% респондентів вважать, що Верховна Рада допрацює свій термін до кінця. 33% допускають можливість дострокових виборів, 23% – не визначилися з відповіддю.
Справа Катерини Гандзюк
Про справу про вбивство громадської активістки Катерини Гандзюк чули 73% населення, 34% – про ініціативу «Хто замовив Катю Гандзюк». «З відповідей ми можемо бачити, що це проблемне питання, яке об’єднує суспільство. Якщо подивитися розклади по регіонах і навіть політичних силах – істотної різниці у ставленні до цієї справи немає», – зазначила Ірина Бекешкіна.
89% опитаних заявили, що для них особисто важливо, щоб розслідування цієї справи довели до кінця. У цьому контексті роботу правоохоронців вважають ефективною 9%, неефективною – 74.5%.
84% респондентів відповіли, що напади на громадських активістів є важливою проблемою. 77% вважають, що бути громадським активістом в Україні небезпечно.
На думку опитаних громадян, основні відповідальні за розкриття злочинів проти громадських активістів – прокуратура (66%), поліція (57%) та суди (38%).
10% громадян вважають себе активно залученими до громадської діяльності, 87% – ні.
Запрошені на презентацію експерти висловили свої думки з приводу результатів соцопитування.
Олексій Кошель, генеральний директор Комітету виборців України:
«Зменшення рівня підтримки фракцій парламенту і загалом довіри до парламенту – це цілком закономірно. Я думаю, наступні опитування зафіксують зменшення рівня довіри =. Однією з причин стане відлуння скандалів, які відбулися у Верховній Раді.
Дві ключові проблеми які я бачу – відсутність дорожньої карти, стратегії, коаліційної угоди чи будь-якого іншого документу, який би слугував для планування роботи, і відсутність якісної взаємодії з Кабінетом міністрів. За 3 місяці парламент прийняв 72 законопроекти. 52 з них ініціювали народні депутати, 11 – президент, і лише 9 – Кабмін. В умовах парламентсько-президентської моделі, саме Кабінет міністрів має бути відповідальним за розробку ключових законопроектів і їхню реалізацію. Якщо порівняти цю ситуацію з Верховною Радою 8-го скликання, в уряді Яценюка показник прийнятих урядових законопроектів становив 26%, в уряді Гончарука – удвічі менше, 14%. Один із ключових напрямків, на якому зараз має зосередитися парламентська монобільшість та уряд – це розробка спільного плану законодавчого забезпечення реформ, щоб і Кабмін, і Верховна Рада мали «дорожню карту» і розуміли пріоритетність різних реформ».
Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права, співголова Ради «Реанімаційного пакету реформ»:
«Залишається проблема, що уряд не стає головним центром розробки політики у певних сферах… Я не вважаю проблемою відсутність коаліційної угоди, тому що якщо формування питань відбувається первинно у Кабінеті міністрів, то за умови, що це одна партія – вона це визначає самостійно, і уряд фактично є цим центром. Але бракує чіткого процесу розробки політики, коли спочатку чітко озвучується, яку проблему планується вирішувати і в який спосіб, і лише потім подаються концепти законопроектів».
Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва:
«Запас міцності» у Зеленського є… Але є низка питань, які є викликами для президента – про ринок землі й приватизацію великих державних підприємств. 51% очікують від президента зростання життєвих стандартів, 37% – зниження тарифів. Ми розуміємо, що цього не відбудеться. 35% хочуть покарання винних у корупції посадовців. Тут є загроза, що ми можемо зіткнутися з політично вибірковим правосуддям.
Варто зазначити, що люди в цілому підтримують переговори з Путіним і розведення військ задля миру на Донбасі. Але якщо ставити людям конкретніші запитання, про закріплення в Конституції спеціального статусу, повну амністію, вибори в ОРДЛО, формування «народної міліції» – більшість людей відповідають, що не хочуть цього».
Олександр Клюжев, аналітик громадянської мережі «ОПОРА»:
«Нас не має заспокоювати оцінка громадянами якості виборчого процесу… Нам потрібно вдосконалювати законодавство щодо порушень виборчого законодавства. Ще у 2017 році був розроблений проект закону за участі «ОПОРИ», Нацполіції, МВС, із залученням Генеральної прокуратури та ЦВК щодо вдосконалення Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення. Хотілося б, щоб нова Верховна Рада вдосконалила законодавчі акти, від яких залежить якість виборів і забезпечення невідворотності покарання за виборчі злочини».
