Від сьогодні, 16 січня, уся реклама в Україні має розміщуватися українською мовою – відповідно до статті 32 закону про мову. У ній зазначається, що «мовою реклами в Україні є державна мова». Про це нагадали юристи на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Виключення з цього правила є лише для ЗМІ, які виходять однією з офіційних мов ЄС – їм дозволено розміщувати рекламні матеріали відповідними мовами, поруч із державною.
Для адаптації до нової вимоги у бізнесу було 6 місяців перехідного періоду.
Особливості використання у рекламі кримськотатарської мови, інших мов корінних народів та національних меншин України будуть встановлюватися законом щодо порядку реалізації їхніх прав. Цей законопроект ще розробляють.
Про рекламу на онлайн-платформах у законі окремо не згадується, але, відповідно до формулювання статті 32, реклама в Інтернеті також потрапляє під її дію. Регулювати виконання цієї вимоги на практиці буде непросто, зазначає Роман Головенко, юрист ГО «Інститут масової інформації». «З часом роль онлайну лише зростатиме, тому державі потрібно напрацьовувати механізми регулювання такого контенту на практиці і за потреби доводити факт порушення у суді», – зазначив він.
Найбільшим викликом буде регулювання реклами в українському сегменті глобальних онлайн-платформ – як Facebook, Youtube тощо. З одного боку, вони, працюючи в Україні, підпадають під дію українського законодавства. З іншого боку, такі компанії об’єктивно не можуть адаптуватися до правового поля усіх країн світу, де вони присутні. «Очевидно що нашим державним органам потрібно буде вступати у комунікацію з адміністраторами цих платформ, щоб вони виконували принаймні базові вимоги до контенту, які висуваються українським законодавством. Тому що є ризик, що формально у нас існуватиме законодавство, але воно не буде працювати, тому що глобальні мережі будуть керуватися власними нормами», – каже Роман Головенко.
Наскільки законодавство почне працювати на практиці – залежить і від того, наскільки небайдужі громадяни захочуть реагувати на порушення. Уповноваженого з питань із захисту державної мови вже призначено, але застосовувати санкції за порушення законодавства у сфері мови він зможе через півроку від дати призначення. Водночас, і зараз є юридичні механізми для того, щоб поскаржитися за недотримання вимоги до мови реклами, зазначають юристи Сергій Мельничук та Олексій Кляшторний, координатор Руху «Українська дія».
Це може бути звернення до Держпродспоживслужби – відповідно до закону про рекламу (за статтею 27, яка стосується замовників реклами, тих, хто її виготовляє та розповсюджує/розміщує), до суду – на підставі статті Конституції, до органів поліції, міських органів благоустрою. Контроль за дотримання вимог до реклами у ЗМІ – також у компетенції Нацради з питань телебачення і радіомовлення.
