За 2019 рік у заходах Музею Майдану взяли участь близько 72 тисяч осіб, екскурсіях – понад 6450 відвідувачів. Це екскурсії «Місцями Революції Гідності» у центрі Києва та у виставковому просторі «М³: Майдан. Меморіал. Музей», який було відкрито 21 листопада 2019 року. Загалом у межах культурно-освітньої діяльності реалізували 23 виставкові проєкти, з них 2 міжнародні та 5 партнерських, та 10 видавничих проектів. Про це розповів Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності.
Колекція музею поповнилася 172 одиниці основного фонду та 56 предметів науково-допоміжного фонду. Зараз у колекції – понад 4 тисячі експонатів. Команда музею налічує 50 осіб.
Музей ініціював та організував низку заходів до Дня Героїв Небесної Сотні, Дня Гідності та Свободи, 6-ї річниці Революції Гідності: ходу пам’яті перших загиблих на Майдані, молебні пам’яті Героїв Небесної Сотні. Музей організував інформаційну кампанію #ЦеПроСвободу, надавав підтримку проектам «Характери Гідності» та «Відзнаки Героїв». У листопаді спільно з Міністерством культури організували інформаційну кампанію «Вільні творити майбутнє», а також надали регіонам методичну підтримку щодо відзначення цих дат.
«Ми орієнтуємося не тільки на Київ і прагнемо максимально широко охоплювати всю Україну. Мандрівний виставковий проект «Майдан. Простір творчості» цього року побував у Львові, Дніпрі, Конотопі та Опішні»,- розповіла Ольга Сало, завідувач інформаційно-виставкового відділу.
Однією з найважливіших подій стало відкриття вуличного виставкового проєкту під назвою «М³: Майдан. Музей. Меморіал» на місці спорудження будівлі Національного музею Революції Гідності, приурочене до Дня Гідності та Свободи. Це 4 поверхи виставкових галерей і місце для громадських заходів. У теплу пору року планують організовувати заходи не лише всередині, але й просторі навколо.
За підсумками пам’яткоохоронних досліджень розробили проєкт комплексного паспорту місця загибелі Небесної сотні на Інститутській як пам’ятки історії місцевого значення.
За рік працівники Музею взяли участь у 8 конференціях, у тому числі міжнародних, 26 науково-освітніх заходах, 5 семінарах та 106 культурно-освітніх заходах та публічних дискусіях, підготували 7 наукових статей. З ініціативи музею відбувся науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії». Започаткували проект «Рефлексії істориків про Революцію гідності».
У травні 2019 року Музей Майдану став членом Міжнародної ради музеїв (ІКОМ). Також музейники розробили концепт-ідею платформи музеїв, які займаються складними сторінками історії як майданчику для обміну досвідом. До проекту залучають співробітників Міжнародної коаліції місць сумління (США). Розпочали співпрацю з американськими фахівцями – у рамках проєкту музейних семінарів із комеморативних практик Українського інституту національної пам’яті та Музею (осінь 2019 року), а також до планування експозиції та програм у будівлі майбутнього музею, стратегії розвитку альянсу музеїв складної історії в Україні. У Музеї Майдану пройшли стажування 4 іноземних дослідників, які вивчають протестні рухи в Україні.
Проектно-кошторисну документацію для будівництва Музею Революції Гідності мають розробити у цьому році, розповіла Оксана Моргун, заступниця генерального директора з будівництва. Донедавна процес був заблокований у зв’язку з тим, що учасникам конкурсу не виплачували премії.
Дата початку будівництва Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні залишається невизначеною. «Генеральний підрядник має 100% готовність до виконання будівельних робіт… Але у зв’язку з тим, що арешт на земельні ділянки накладено з терміном до завершення слідчих дій, склалася ситуація, що унеможливлює початок робіт з будівництва меморіалу та не дозволяє визначити, коли саме ми почнемо роботи», – каже Оксана Моргун.
Арешт на земельні ділянки, виділені під спорудження меморіалу, накладався вже двічі. Вдруге – 20 червня 2019 року.
