Громадські експерти-учасники Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» схвалюють рішення про розділення Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України на окремі міністерства – Міністерство ветеранів та Міністерство з питань реінтеграції (тимчасово окупованих територій). На їхню думку, міністерство, яке надалі буде займатися питанням окупованих територій, має очолити профільний віце-прем’єр-міністр. Про це вони заявили на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Одним із недоліків попереднього МінТОТу була нестача координації між різними державними органами, відповідальними за окремі аспекти проблематики – попри існування міжвідомчої комісії під егідою віце-прем’єра. Цю проблему може вирішити запровадження посади профільного віце-прем’єр-міністра, який очолив би і Міністерство реінтеграції, зазначає Юлія Тищенко, співзасновниця Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію».
«Варто вивчити досвід функціонування віце-прем’єра з питань євроатлантичної інтеграції та досвід наявності заступників у всіх міністерствах, які дотичні до цієї проблематики – щоб у рамках цієї інфраструктури з’явилися профільні заступники міністрів», – зазначив Олег Саакян, політолог, співзасновник Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію».
Крім того, важливо забезпечити координацію на місцях між місцевими представництвами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та громадськими організаціями.
Для нового Міністерства реінтеграції потрібно окреслити стратегічне бачення діяльності, цілі та пріоритети.
«Коли вже прийняте політичне рішення про розділення Міністерства, важливо щоб це не призвело до повернення у первісний стан, коли це буде Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, яке не має бачення майбутнього і зосереджене на категоріях, які не включають усіх постраждалих від конфлікту. Важливо, щоб нове міністерство займалося саме питанням подолання наслідків конфлікту, безпечної реінтеграції», – наголосила Олена Луньова, менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA.
«Необхідно на програмному рівні закрити вакуум який був досі – повинен з’явитися відповідний документ з умовною назвою «Засади безпечної реінтеграції», який би окреслив ключові пріоритети держави в цьому питанні», – зазначив Володимир Лупацій, співзасновник Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію».
По-друге, каже він, потрібно переглянути пріоритети державної цільової програми відновлення та розбудови миру в східних регіонах України з урахуванням зміни обставин з часу її прийняття, та схвалити новий план реалізації цієї програми на найближчі роки. По-третє, – розробити регіональні програми соціальної згуртованості для Донецької і Луганської областей.
«Ми маємо визначити і рекомендувати оптимальну концепцію з відповідними функціональними повноваженнями і межами компетенцій міністерства/структури, яка на державному рівні має вирішувати питання, пов’язані з політикою реінтеграції та дотриманням прав населення на непідконтрольних Україні територіях. Такий функціонал мав би бути розроблений за участі неурядового сектору», – додав Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.
Важливо також, щоб питання Криму було більш присутнім у фокусі уваги нового міністерства та поєднувалося з питаннями, що піднімаються у Мінську та на переговорах у нормандському форматі.
