Ефективному розслідуванню понад 4700 злочинів проти учасників Майдану перешкоджає недостатня увага з боку влади і неналежна організація розслідування, а також – недостатня увага українського суспільства до цих процесів. Про це розповіла Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Ми бачимо, що і за попередньої команди Петра Порошенка, і за нинішньої Володимира Зеленського питанню організації розслідування не приділяють належної уваги. Це означає, що і без того складне розслідування затягується», – зазначила Олександра Матвійчук.
Спершу розслідування було розпорошене по різних державних органах, слідчих і кримінальних провадженнях. Потім для розслідування створили єдиний координаційний центр, але у слідчих не було належних умов для роботи, попри важливість і резонансність розслідування. Згодом низка кроків Генеральної прокуратури зруйнували сприятливі передумови для розслідування, які щойно почали складатися. Тільки після протестів громадськості парламент вніс зміни до законодавства, які дозволили зберегти напрацювання попередніх років під час передачі справ Майдану від Офісу генерального прокурора до Державного бюро розслідувань.
Правозахисниця нагадала, що окрім масових розстрілів на Майдані 18-20 лютого, була низка інших злочинів щодо протестувальників. Про ці розслідування також потрібно пам’ятати, але суспільна увага до них ще менша. «Відповідальність мають нести не лише Янукович та його найближче оточення, але й судді Конституційного суду, які узаконили за кілька років до цього державний переворот, народних депутатів, які голосували всупереч регламенту і нормам національного і міжнародного права за диктаторські закони 16 січня, інші особи, які зберегли свої посади», – зазначила Олександра Матвійчук. Викликає питання призначення першим заступником директора ДБР Олександра Бабікова, колишнього адвоката Віктора Януковича.
Попри поширені уявлення, основний масив злочинів щодо учасників Майдану розкриті – понад 340 особам пред’явлено підозру, зазначив Віталій Титич, адвокат родин загиблих Небесної Сотні. «Концепція злочинної організації об’єднувала логічним ланцюжком усі злочини та осіб, причетних до їх скоєння, включно з організаторами. Вже встановлено причетність до терористичного акту 20 лютого найвищого керівництва держави – з літа цього року докази досліджені в судовому засіданні. Це був ключовий момент. Саме тому Путін вимагав перервати цей процес, і він був перерваний обміном… Зараз ключова наша задача – змусити владу прийняти зміни до законодавства, щоб забезпечити процедуру заочного розслідування, щоб ми могли ці докази дослідити в судових дебатах. Це той інструмент, яким ми можемо виправити ситуацію», – зазначив Віталій Титич.
«Ми стурбовані рішенням відпустити 5 офіцерів «Беркуту» у рамках одночасного звільнення 29 грудня 2019 року. … Ми раді, що суд зможе продовжити розслідування щодо тих двох, які повернулися до Києва, але щодо інших трьох – попри запевнення влади, що їх судитимуть заочно, їхня відсутність ще більш підриватиме права загиблих та їхніх родин на справедливість… Ми стурбовані тим, що правосуддя не здійснюється, розслідування не завершуються, справи у суді рухаються повільно або не рухаються зовсім. Ми стурбовані, що декілька високопосадовців, звинувачених у причетності до вбивств, залишаються на своїх посадах… Водночас, ми стурбовані, що закон про амністію, який заважає розслідуванню убивств правоохоронців, не дозволяє забезпечити справедливість для усіх жертв», – зазначила Ева Катінка Шмідт, керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.
Любов Галан, координаторка групи громадського спостереження «ОЗОН», розповіла, що для громадського контролю за рухом «справ Майдану» запустили кампанію спеціального навчання для тих, хто згоден 3 години на тиждень витрачати на такий моніторинг. До моніторингу залучені вже 50 спостерігачів. За її словами, судові засідання часто переносяться, нерідко – через неявку захисників обвинувачених. З усіх призначених засідань відбувається приблизно половина. Нерідко судді негативно реагують на появу громадських спостерігачів. Іноді їм повідомляють неправдиву інформацію про те, в якій судовій залі буде засідання.
«Позиція держави щодо справ Майдану – ключова для того, щоб відновити довіру суспільства до правоохоронної і судової системи. Безкарність породжує безкарність. … У справах Майдану дуже багато епізодів, важко прослідкувати за всім. Але якісь ключові події потрібно показувати суспільству як досягнення і надію на те, що винні будуть покарані. Ми продовжимо тиснути на владу для того, щоб пришвидшити розгляд, щоб було достатньо слідчих і суддів», – підсумувала Оксана Покальчук, директорка Amnesty International Україна.
Важливо, щоб суспільство зберегло пам’ять про події такими якими вони були, особливо у контексті того, що зараз вже всередині України почали звучати російські наративи про те, що події на Майдані були державним переворотом, додала Олександра Матвійчук.
Читайте також: Справи Майдану: головне з «години запитань» до слідчих ДБР та прокурора Офісу генпрокурора України
