Комітет з Національної премії імені Тараса Шевченка на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі оголосив лауреатів премії 2020 року у 6 номінаціях: література, музичне мистецтво, візуальні мистецтва, публіцистика/журналістика, кіномистецтво та театральне мистецтво. Цього року Комітет спробував обрати саме ті твори, які відображають новаторську, сучасну, актуальну українську культуру.
«У мене немає претензій до результатів попередньої каденції Комітету – це була чесна робота. Але так історично склалося, що премія стала «медалькою», яка важлива передусім для того, хто її отримує, і надавалася за сукупність заслуг протягом життя. Цим складом ми вирішили, що Шевченківська премія має не просто увінчувати когось достойного, а й показувати культурній спільноті і суспільству, які тенденції, тренди, явища у культурі є, на нашу думку, магістральними, перспективними, новаторськими – тим, що мало би визначати обличчя української культури завтра», – розповів Юрій Макаров, голова Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка.
У номінації «Література» лауреатами стали Маріанна Кіяновська з книгою поезій «Бабин Яр. Голосами» і Тарас Прохасько зі збіркою есеїв «Так, але…». Претендентів було більше 40.
«Книжка Маріанни Кіяновської є знаковою, оскільки торкається дуже трагічних подій нашої історії. Це спроба роботи з травмою, відповіді на цю травму. Ця книжка виглядає актуальною у контексті дискусій щодо меморіалу «Бабин Яр». .. Книжка есеїв Тараса Прохаська є зразком дуже індивідуального письма, яке розповідає про материк традиційної галицької української культури довоєнного і міжвоєнного часу. Він звертає увагу на дрібні речі, які характеризують наше сприйняття і традиції, яку ми, значною мірою, втрачаємо», – розповіла Тамара Гундорова, заступниця голови Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка.
У номінаціх «Музичне мистецтво» переможцями стали етно-хаос гурт «ДахаБраха» з альбомом «Шлях» (2016). «Це проект, який дуже широко говорить про Україну у світі, і донедавна був відомий за кордоном можливо й більше, ніж у нас. Це заслужена нагорода і її варто було б вручити ще 10 років тому, але було незрозуміло, як оцінювати це мистецтво, тому що це синтез дуже різних напрямків… Премія «оживає» і впускає в себе те, що давно треба було впустити. Але класична музика від цього не опиниться під загрозою», – зазначила Любов Морозова, членкиня Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка.
Серед композиторів академічної музики, серед кандидатів не було тих, хто за формальними ознаками міг пройти у фінал: це були твори, написані дуже давно.
У номінації «Візуальні мистецтва» переміг мистецький проект Олександра Глядєлова «Карусель», створений у 2019 році. Це серія 29 документальних фото, зроблених у дитячих інтернатах, місцях позбавлення волі і тюремних лікарнях, у зоні бойових дій. «Олександр Глядєлов робить світлини у зонах, які перебувають на маргіналі соціуму, на теми, які відкидаються системою і суспільством як незручні. Мову документа він перетворює на мову художню. Це документи, які надзвичайно точно свідчать про наш час», – розповіла членкиня Комітету Влада Ралко. Вона зазначає, що у цій номінації було багато сильних кандидатів і дуже важко обрати переможця.
У номінації «Публіцистика, журналістика» лауреаткою стала воєнна кореспондентка Євгенія Подобна з книгою «Дівчата зрізають коси». Це спогади 25 жінок-учасниць російсько-української війни, які воювали складі Збройних сил України та добровольчих батальйонів.
«Це неймовірно цікава книжка і з точки зору якісної журналістської роботи як інтерв’юера, і документальної фотографії. Ця праця дуже цінна тим, що робить видимим невидиме. Тривалий час робота жінок у зоні АТО/ООС залишалася невидимою – вони не мали права обіймати бойові посади, доки Міноборони дало таку можливість. Праця Євгенії Подобної наводить фокус на ці історії – як оформлена кухаркою жінка успішно працює розвідницею, «начальниця лазні» – снайперкою», – розповіла Ірина Славінська, членкиня Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка
Станом на вересень 2019 року, у Збройних силах служили понад 27 тисяч жінок-військовослужбовців. Статус учасника бойових дій отримали майже 10 тисяч жінок, державними нагородами на той час були відзначені 166.
У номінації «Театральне мистецтво» лауреатом стала опера-реквієм “Йов” (IYOV), Влада Троїцького, Романа Григоріва та Іллі Разумейка, створена у 2015 році. Вистава поєднує риси античної грецької драми, барокової опери, ораторії, реквієму та риси постмодерного театру, а музика опери – мінімалізм та авангард, неокласицизм і рок. “IYOV” увійшла у десятку кращих опер у світі за версією конкурсу Music Theatre Now 2018 року.
Номінація «Кіномистецтво» залишилася без переможців. «У фінал вийшло дві картини – документальні стрічки Тараса Томенка «Будинок «Слово» та «Какофонія Донбасу» Ігоря Мінаєва. Ці роботи дуже важливі… але ми вирішили, що вони не могли би називатися лауреатами Шевченківської премії», – зазначила Римма Зюбіна, членкиня Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка. Вона закликала кіноспільноту активніше подавати заявки на цей конкурс, тому що зараз увага кіноспільноти до премії недостатня.
