2 цивільних осіб загинули і 13 отримали поранення внаслідок бойових дій на Донбасі за період з 16 листопада 2019 року до 15 лютого 2020 року. Це на 55% менше, ніж за попередній звітній період. В цілому за 2019 рік кількість постраждалих внаслідок бойових дій була найнижчою за всі попередні роки. Про це повідомила Матільда Богнер, голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, презентуючи 29-ту доповідь Місії на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
За даними Місії, від початку бойових дій на Сході України загинули щонайменше 3350 цивільних осіб, понад 7 тисяч отримали поранення.
За звітний період, зафіксували нові факти свавільних затримань, насильницьких зникнень та жорстокого поводження і катування з обох боків від лінії зіткнення. Представники Місії поспілкувалися з 56 із 76 утримуваних осіб, які повернулися в Україну за підсумками останнього обміну 29 грудня. За їхніми свідченнями, на території, що не контролюється українською владою, до утримуваних осіб систематично застосовують катування та жорстоке поводження.
«Частота, інтенсивність і тривалість таких дій значно різнилась, проте вони зазвичай тривали доти, доки затримані не погоджувались звинуватити самих себе. Застосовувалися побиття, удари електричним струмом, удушення, інсценування страти, сексуальне насильство. Відповідальність за ці порушення несуть так звані «Міністерства державної безпеки»… Ми особливо занепокоєні тим, що на території контрольованій самопроголошеними “республіками” так звані суди широко використовують зізнання обвинувачуваних , отримані шляхом катувань та примусу», – зазначила Матільда Богнер.
Вона закликала якомога швидше забезпечити безперешкодний доступ міжнародних спостерігачів до затриманих на території, що не контролюється українською владою. Матільда Богнер нагадала, що про це йшла мова під час останньої зустрічі «нормандської четвірки» у Парижі.
Представники місії опитали також осіб, переданих під час обміну з підконтрольної уряду території – 75 до обміну, та ще невелику групу – у Донецьку та Луганську. У свідченнях 57 з них також йдеться про катування, жорстоке поводження з боку працівників Служби безпеки України і процесуальні порушення на початкових етапах після арешту.
«Одночасне звільнення утримуваних осіб піднімає також питання про забезпечення правосуддя. Хоча ми відзначаємо, що цей крок спрямований на заохочення миру та примирення, я б хотіла нагадати, що його слід збалансувати із зобов’язаннями України розслідувати порушення прав людини та забезпечити справедливість для постраждалих», – додала Матільда Богнер.
Відзначають продовження порушень прав людини і міжнародного гуманітарного права в окупованому Росією Криму. Нещодавно на півострові відбулася 10-та з моменту окупації призовна кампанія, у рамках якої до Збройних сил Російської Федерації призвали близько 3 тисяч кримчан. Протягом 2019 року за ухилення від призову відкрили кримінальні справи проти щонайменш 25 осіб, 7 визнали винними. Загалом за 10 кампаній до російської армії призвали близько 21 тисяч кримчан.
191 осіб примусово депортували з території Криму за рішеннями судів окупаційної влади, з них 109 – громадян України.
У доповіді схвалюють підготовку проекту закону про статус і соціальний захист мирних громадян, які постраждали внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів (№1115) та прийняття Постанови Кабінету міністрів № 815 щодо спрощення перетину лінії розмежування дітьми віком до 14 років, та до 16 років – з травня 2020 року. Водночас, для неповнолітніх віком 16-18 років ситуація ще не вирішена. Вітають також положення нового Виборчого кодексу, які забезпечили можливість участі у виборах для внутрішньо-переміщених осіб і трудових мігрантів, але закликають Центральну виборчу комісію розробити порядок розгляду заяв про зміну місця голосування, аби забезпечити своєчасний розгляд таких заяв.
Місія висловила занепокоєння з приводу рішення української влади не приймати законодавчий акт щодо скасування прив’язки виплати пенсій внутрішньо-переміщеним особам до реєстрації місця проживання. «Ми закликаємо новий уряд і парламент переглянути законопроект щодо пенсій відповідно до стандартів прав людини та відновити процес його прийняття у пріоритетному порядку», – зазначила Матільда Богнер.
Серед проблемних питань, у доповіді згадують незначний прогрес у розслідуванні «справ Майдану» та загибелі учасників подій 2 травня 2014 року в Одесі; 9 випадків нападів на правозахисників, журналістів та представників ЛГБТІ-спільноти і приклади неефективного реагування правоохоронців на такі інциденти; недотримання термінів розробки проекту закону про реалізацію прав корінних народів та національних меншин України, які передбачалися законом про державну мову (16 січня).Також рекомендують прискорити прийняття закону про забезпечення прав корінних народів та національних меншин.
